Катрін Денев

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катрін Денев
фр. Catherine Deneuve
Денев у 2000 році
Денев у 2000 році
Ім'я при народженні фр. Catherine Fabienne Dorléac
Народилася 22 жовтня 1943(1943-10-22)[4][5][…] (79 років)
Париж
Національність Француженка
Громадянство Франція Франція
Діяльність кіноактриса
Роки діяльності з 1957 — тепер. час
У шлюбі з Девід Бейліd
Діти Christian Vadimd і Кьяра Мастроянні
Батьки Моріс Дорлеакd[3]
Рене Сімоно[3]
Брати / сестри Франсуаза Дорлеак, Sylvie Dorléacd і Danielle Clariondd
IMDb nm0000366
Нагороди та премії

премія «Доностія»d (1994)

Премія «Сезар» за найкращу жіночу роль (1981)

премія «Давид ді Донателло» найкращій іноземній акторці (1981)

Премія «Сезар» за найкращу жіночу роль (1993)

Honorary Golden Beard (1998)

Срібний ведмідь за видатний внесок у мистецтво (2002)

Московський міжнародний кінофестиваль (1997)

Європейський кіноприз найкращій актрисі (2002)

European Film Academy Lifetime Achievement Awardd (2013)

Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль (1998)

Praemium Imperiale (2018)

Golden Lion for Lifetime Achievementsd (2022)

Stanislavsky Awardd (2012)

Почесна пальмова гілкаd (2005)


CMNS: Катрін Денев у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Катрі́н Фаб'є́нн Дорлеа́к, фр. Cathrine Fabienne Dorleac, відома під сценічним ім'ям Катрі́н Дене́в (фр. Catherine Deneuve МФА[katʁin dəˈnœv], за прізвищем матері, нар. 22 жовтня 1943(19431022), Париж) — відома кіноакторка Франції другої половини XX століття, режисерка, співачка, модель.

Життєпис[ред. | ред. код]

Катрін Денев на обкладинці газети «Культура і життя», 2009 рік

Катрін Денев народилась у Парижі в акторській родині Рене Денев, прізвище якої візьме сценічним псевдонімом, і Моріса Дорлеака.

Перебувала у двох цивільних шлюбах: з сином уродженця Києва, кінорежисером Вадимом Племянніковим (відомий під ім'ям Роже Вадим), від якого народила сина Крістіана, та з актором Марчелло Мастроянні, від якого народила дочку К'яра Мастроянні.

6 листопада 2019 року перенесла ішемічний інсульт легкого ступеня та була екстрено госпіталізована. У цей час Денев знімалася в картині Еммануель Берко «Його життя», але, за словами агентки Клер Блондель, 76-річна акторка візьме коротку перерву в роботі.[8]

Кінокар'єра[ред. | ред. код]

Успіх мала вже стрічка 1964 року «Шербурзькі парасольки», музику до якої написав відомий композитор Мішель Легран. Досить наївний за драматургією фільм виграв від глибоко філософічної і мелодійної музики Леграна, що стане класичною музикою до кіно 20 століття.

В 1965 році Денев знялась у головній ролі у стрічці «Відраза» Романа Полянського.

В акторському доробку Денев дуже різні ролі — від наївної коханої до розбещеної жительки мегаполісу, що йде в проституцію (стрічка Бунюеля «Денна красуня», 1967 р.) Серед режисерів, з якими працювала Денев, — Франсуа Трюффо, Роман Полянський, Луїс Бунюель.

Критики й аудиторія оцінюють ролі і фільми Денев по-різному. Роль вампірки у стрічці «Голод» принесла акторці популярність в США, хоча фільм досить слабкий. Повною привабливості постала зріла Денев у комедійній стрічці «Кохана теща», де достовірно і без пафосу відтворила внутрішню боротьбу кохання з материнським почуттям.

Фільмографія[ред. | ред. код]

1960-і
1970-і
  • 1970 — «Трістана»
  • 1971 — «Це відбувається тільки з іншими»
  • 1974 — «Не чіпайте білу жінку»
  • 1974 — «Жінка в червоних чоботах»
  • 1975 — «Дикун»
  • 1975 — «Агресія»
  • 1977 — «Загублена душа»
  • 1978 — «Чужі гроші» / L'Argent des autres — Сесіль Раньє
  • 1979 — «За нас двох»
1980-і
  • 1980 — «Я вас кохаю»
  • 1980 — «Останнє метро»
  • 1981 — «Вибір зброї»
  • 1982 — «Шок» / Le Choc — Клер
  • 1983 — «Голод»
  • 1984 — «Форт Саган»
  • 1984 — «Слова і музика»
  • 1984 — «Така моя воля»
  • 1986 — «Місце злочину»
1990-і
2000-і
2010-і

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]