Жванецький Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жванецький Михайло Михайлович
Mikhail Zhvanetsky Odessa International Film Festival.jpg
Народився 6 березня 1934(1934-03-06) (84 роки)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Росія
Діяльність письменник, сатирик, інженер, сценарист, ведучий, актор
Alma mater Одеський національний морський університет
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв Росії
Народний артист Росії
Народний артист України Орден «За заслуги перед Вітчизною» Орден Дружби народів «Միջազգային համագործակցության հարցում ներդրման» շքանշան
Сторінка в Інтернеті jvanetsky.ru

Миха́йло Миха́йлович Жване́цький (рос. Михаил Михайлович Жванецкий; нар. 6 березня 1934, Одеса, Українська РСР, СРСР) — радянський та російський письменник-сатирик українського єврейського походження, популярний виконавець своїх творів. Виступи та твори Жванецкого вирізняють особливий, так званий «одеський гумор» і деяка алегорична подача матеріалу. З 1988 є художнім керівником Московського театру мініатюр, президент Всесвітнього клубу одеситів[ru].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 березня 1934 в місті Одеса Української РСР СРСР в родині лікарів.

У 1956 закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту (нині — Одеський національний морський університет) за фахом «Інженер-механік підйомно-транспортного устаткування портів». У студентські роки юнак брав участь у самодіяльності, де почав писати мініатюри та монологи, які часто сам і виконував.

У 1963 під час гастролей в Одесі Ленінградського театру мініатюр[ru] Михайло Жванецький познайомився з Аркадієм Райкіним, який узяв його твори до репертуару театру, а 1964 року запросив Михайла у свій театр на посаду завідувача літературною частиною.

Разом із Жванецьким Райкін поставив 1969 року програму «Светофор», де вперше були показані мініатюри «Авас», «Дефицит», «Век техники». У часи роботи під проводом Райкіна колегами Жванецького були Роман Карцев і Віктор Ільченко, для яких він написав більш ніж 300 мініатюр і монологів.

Згодом, коли Михайло Жванецький отримав досвід, він пішов з театру Райкіна та почав працювати самостійно. Він влаштувався працювати в Одеську обласну філармонію, а згодом у Московський театр «Ермітаж»[ru], де отримав славу. Згодом, 1988 року, Жванецький заснував Московський театр мініатюр, керівником якого є й досі. Там він поставив спектаклі: «Птичий полет» (1987), «Избранное» (1988), «Политическое кабаре» (1989), «Моя Одесса» (1994), «Престарелый сорванец» (1999).[1]

Творчість[ред. | ред. код]

Незважаючи на велику популярність, у радянські часи Михайло Жванецький видав лише кілька книжок. Зокрема, «В помощь художественной самодеятельности» і збірку «Год за два» (1987)[2], а також у 1982 році — «Встречи на улицах».

  • «Моя Одесса» (1993).

2001 року до 65-річчя письменника у видавництві «Время»[ru] вийшло чотиритомне «Собрание произведений» Михайла Жванецького.

Нагороди та почесні звання[ред. | ред. код]

Михайло Жванецький під час нагородження дипломом Президента РФ

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, є син Дмитро.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Официальная биография. Офіційний сайт Михайла Жванецького (ru). Процитовано 2016-06-08. 
  2. Божко Г. (04-11-2005). Михайло Жванецький: «Зло — це добро, яке прийшло до влади». «Дзеркало тижня». 

Посилання[ред. | ред. код]