Жванецький Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Жванецький
Михаил Жванецкий
Жванецький на церемонії закриття 4-го Одеського міжнародного кінофестиваля, 2013 рік
Жванецький на церемонії закриття 4-го Одеського міжнародного кінофестиваля, 2013 рік
Дата народження 6 березня 1934(1934-03-06)
Місце народження Одеса, Українська РСР, СРСР
Національність єврей
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Мова творів російська
Рід діяльності сатирик
Нагороди
Народний артист України Заслужений діяч мистецтв Росії
Орден Дружби
jvanetsky.ru

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Миха́йло Миха́йлович Жване́цький (рос. Михаил Михайлович Жванецкий; нар. 6 березня 1934, Одеса, Українська РСР, СРСР) — радянський та російський письменник-сатирик єврейського походження, популярний виконавець своїх творів. Виступи та твори Жванецкого вирізняють особливий так званий «одеський гумор» і деяка алегорична подача матеріалу. З 1988 року є художнім керівником Московського театру мініатюр, президент Всесвітнього клубу одеситів[ru].

Життєпис[ред.ред. код]

Михайло Михайлович Жванецький народився 6 березня 1934 року в українському місті Одеса Української РСР СРСР в родині лікарів. У 1956 році закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту (нині — Одеський національний морський університет) за фахом «Інженер-механік підйомно-транспортного устаткування портів». У студентські роки юнак брав участь у самодіяльності, де почав писати мініатюри та монологи, які часто сам і виконував.

1963 року під час гастролей в Одесі Ленінградського театру мініатюр[ru] Михайло Жванецький познайомився з Аркадієм Райкіним, який узяв його твори до репертуару театру, а 1964 року запросив Михайла у свій театр на посаду завідувача літературною частиною.

Разом із Жванецьким Райкін поставив 1969 року програму «Светофор», де вперше були показані мініатюри «Авас», «Дефицит», «Век техники». У часи роботи під приводом Райкіна колегами Жванецького були Роман Карцев і Віктор Ільченко, для яких він написав більш ніж 300 мініатюр і монологів.

Згодом, коли Михайло Жванецький отримав досвід, він пішов з театру Райкіна та почав працювати самостійно. Він влаштувався працювати в Одеську обласну філармонію, а згодом у Московський театр «Ермітаж»[ru], де отримав славу. Згодом, 1988 року, Жванецький заснував Московський театр мініатюр, керівником якого є й досі. Там він поставив спектаклі: «Птичий полет» (1987), «Избранное» (1988), «Политическое кабаре» (1989), «Моя Одесса» (1994), «Престарелый сорванец» (1999).[1]

Творчість[ред.ред. код]

Не зважаючи на велику популярність, у радянські часи Михайло Жванецький видав лише кілька книжок. Зокрема, «В помощь художественной самодеятельности» і збірку «Год за два» (1987)[2], а також у 1982 році — «Встречи на улицах».

  • «Моя Одесса» (1993).

2001 року до 65-річчя письменника у видавництві «Время»[ru] вийшло чотиритомне «Собрание произведений» Михайла Жванецького.

Нагороди та почесні звання[ред.ред. код]

Михайло Жванецький під час нагородження дипломом Президента РФ

Особисте життя[ред.ред. код]

Одружений, є син Дмитро.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Официальная биография. Офіційний сайт Михайла Жванецького (ru). Процитовано 2016-06-08. 
  2. Божко Г. (04-11-2005). Михайло Жванецький: «Зло — це добро, яке прийшло до влади». «Дзеркало тижня». 

Посилання[ред.ред. код]


Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.