Жванецький Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Жванецький
Михаил Жванецкий
Михайло Моньєвич на церемонії закриття 4-го Одеського міжнародного кінофестиваля, 2013 рік
Михайло Моньєвич на церемонії закриття 4-го Одеського міжнародного кінофестиваля, 2013 рік
При народженні рос. Михаил Моньевич Жванецкий
Дата народження 6 березня 1934(1934-03-06)
Місце народження Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Національність український єврей
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Мова творів російська
Рід діяльності сатирик
Нагороди
Народний артист України Заслужений діяч мистецтв Росії
Орден Дружби
jvanetsky.ru

Commons-logo.svg Михайло Жванецький у Вікісховищі

Wikiquote-logo.svg Михайло Жванецький у Вікіцитатах

Миха́йло Моньєвич Жване́цький (рос. Михаил Моньевич Жванецкий; нар. 6 березня 1934, Вінницька область, Українська РСР, СРСР) — радянський та російський письменник-сатирик єврейського походження, популярний виконавець своїх творів. Виступи та твори Жванецкого вирізняють особливий так званий «одеський гумор» і деяка алегорична подача матеріалу. З 1988 року є художнім керівником Московського театру мініатюр, президент Всесвітнього клубу одеситів[ru]. Прізвище походить від села (первісно містечка) Жванець на Поділлі, звідки були родом предки митця.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 6 березня 1934 року у Вінницькій області Української РСР, СРСР в родині лікарів. У 1956 році закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту (нині — Одеський національний морський університет) за фахом «Інженер-механік підйомно-транспортного устаткування портів». У студентські роки юнак брав участь у самодіяльності, де почав писати мініатюри і монологи, які часто сам і виконував.

1963 року під час гастролей в Одесі Ленінградського театру мініатюр[ru] Михайло Жванецький познайомився з Аркадієм Райкіним, який узяв його твори до репертуару театру, а у 1964 році останній запросив Михайла у свій театр на посаду завідувача літературною частиною.

Разом із Жванецьким Райкін поставив 1969 року програму «Светофор», де вперше були показані мініатюри «Авас», «Дефицит», «Век техники». У часи роботи під приводом Райкіна колегами Жванецького були Роман Карцев і Віктор Ільченко, для яких він написав більш ніж 300 мініатюр і монологів.

Згодом, коли Михайло Жванецький отримав досвід, він пішов з театру Райкіна та почав працювати самостійно. Він влаштувався працювати в Одеську обласну філармонію, а згодом у Московський театр «Ермітаж»[ru], де отримав славу. Згодом, 1988 року, Жванецький заснував Московський театр мініатюр, керівником якого є й досі. Там він поставив спектаклі: «Птичий полет» (1987), «Избранное» (1988), «Политическое кабаре» (1989), «Моя Одесса» (1994), «Престарелый сорванец» (1999).[1]

Творчість[ред.ред. код]

Не зважаючи на велику популярність, у радянські часи Михайло Жванецький видав лише кілька книжок. Зокрема, «В помощь художественной самодеятельности» і збірку «Год за два» (1987)[2], а також у 1982 році — «Встречи на улицах».

  • «Моя Одесса» (1993).

2001 року до 65-річчя письменника у видавництві «Время»[ru] вийшло чотиритомне «Собрание произведений» Михайла Жванецького.

Нагороди та почесні звання[ред.ред. код]

Михайло Жванецький під час нагородження дипломом Президента РФ

Особисте життя[ред.ред. код]

Одружений, є син Дмитро.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.