Жовтець золотистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жовтець золотистий
Ranunculus auricomis.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина: Жовтецеві (Ranunculaceae)
Підродина: Жовтецеві (Ranunculoideae)
Триба: Ranunculeae
Рід: Жовтець (Ranunculus)
Вид: Жовтець золотистий
Біноміальна назва
Ranunculus auricomus
L., 1753
Синоніми
Ranunculus wilanderi (Nath.) Á. & D. Löve
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ranunculus auricomus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ranunculus auricomus
EOL logo.svg EOL: 593657
IPNI: 712265-1
ITIS logo.svg ITIS: 194992
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 568533

Жовтець золотистий[1][2][3] (Ranunculus auricomus) — вид трав'янистих рослин родини Жовтецеві (Ranunculaceae), поширений в Євразії й Північній Америці. Етимологія: лат. auris — «вухо», грец. κομη — «волосся»[4].

Таксономічні нотатки[ред. | ред. код]

Ranunculus auricomus комплекс з більш ніж 400 описаними видами або мікровидами головним чином ув Європі є одним з найбільших європейських комплексів і є реальною проблемою для таксономістів і ботаніків.

На архіпелазі Шпіцберген локально зростає представник цього комплексу, який за твердженнями авторів відрізняється від інших кількома характеристиками як у зовнішньому вигляді, так і в екології, і він не схожий на будь-який з відомих видів з Нової Землі або Ґренландії. Рослина там відома під назвою Ranunculus wilanderi (Nath.) Á. & D. Löve.

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Це багаторічні трав'янисті рослини заввишки 20–45 см. Коріння ниткоподібне, товщиною 0.2-0.6 мм. Стебла прямостійні або висхідні, голі, кожне з 1–4 квітами. Прикореневі листя стійкі, пластини ниркоподібні, 3-дольні, 1.2–2.8 × 1.6–4.6 см, сегменти знову лопатеві, краї зубчаста, вершини сегментів закруглені. Квіти золотисто-жовті, 1.5–2 см в діаметрі. Квітконіжки притиснуто-опушені. Чашолистки 4–7 × 2.5–4 мм, нижні поверхні бідно волосисті, волоски безбарвні. Пелюсток 5, 6–10(15) × 5–9 мм. Голови сім'янок від кулястих до короткого-яйцеподібних, 5–8 × 5–6 мм; сім'янки 2–2.2 × 1.8–2 мм. 2n = 16.

Поширення[ред. | ред. код]

Північна Америка (Ґренландія); Євразія (Росія [західний Сибір і європейська частина], Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Україна, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія, Македонія, Чорногорія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Іспанія). Населяє вологі арктичні чагарники або трав'янисті площі, вологі й багаті луки, широколисті ліси, листяні ліси, береги, парки, пасовища.

В Україні зростає в лісах, по узліссях, на луках — у Карпатах, Поліссі, лісостепу звичайний вид; у степу спорадично; в Криму дуже рідко (Демерджі-яйла)[2]. Входить до списку рослин, які потребують охорони на територіях Дніпропетровської, Донецької, Луганської областей[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник назв рослин України
  2. а б Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 52. (рос.)(укр.)
  3. а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. Dictionary of Botanical Epithets

Джерела[ред. | ред. код]