Жозеф Артюр де Гобіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жозеф Артюр де Гобіно
Joseph Arthur de Gobineau
Arthur de Gobineau.jpg
Ім'я при народженні фр. Joseph Arthur de Gobineau
Псевдо Ariel des Feux[1][2] і Ariel Des Feux[2]
Народився 14 липня 1816(1816-07-14)
Віль-д'Авре, Франція
Помер 13 жовтня 1882(1882-10-13) (66 років)
Турин, Італія
Поховання Монументальний цвинтар в Туриніd
Громадянство Франція Франція
Національність французи
Діяльність письменник, дипломат, політик, поет, скульптор, антрополог
Мова творів французька
Батько Louis de Gobineaud[3]
Брати, сестри Bénédicte de Gobineaud
У шлюбі з Clémence de Gobineaud
Діти Christine de Gobineaud[4] і Diane de Guldencroned
Нагороди

CMNS: Жозеф Артюр де Гобіно у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Жозеф Артюр де Гобіно, (фр. Joseph Arthur comte de Gobineau; нар. 14 липня 1816— †13 жовтня 1882) — французький аристократ, письменник, дипломат, автор расової теорії, історичних і філологічних праць.

Погляди[ред. | ред. код]

У своїй головній роботі — «Нарис про нерівність людських рас» (1853-1855) - де Гобіно висунув теорію, згідно з якою соціальна нерівність між народами пов'язана з їхніми біологічними особливостями або якостями. Рід homo sapiens де Гобіно розділив на три великі раси: білу, жовту і чорну — серед котрих найбільш пристосованою у соціальному і культурному плані була визначена біла раса (після неї - жовта).

Центром усіх виниклих цивілізацій де Гобіно вважав аріїв — аристократичну білу підрасу (індоєвропейців). За теорією де Гобіно арії (індоєвропейці), приходячи під час міграцій в інші країни, підкоряли місцеве населення і для управління ним, утворювали перші державні інститути (таким чином виникали цивілізації). Занепад цивілізацій де Гобіно пояснював порушенням арійської аристократією законів євгеніки й змішування аріїв з місцевим населенням.

Жозеф Артюр де Гобіно вважається основоположником расистських теорій, тому що вперше дав обґрунтування ідеї нерівності людей через різницю вроджених біологічно-расових особливостей.

Вплив Гобіно на теорії націонал-соціалізму[ред. | ред. код]

Роботи Гобіно залишались у Франції довгий час поза увагою науковців і політиків. Щойно після його смерті у Німеччині з'явилась зацікавленість у расистських теоріях Гобіно. У 1894 році у Німеччині за ініціативи перекладача праць Гобіно німецькою мовою Людвіга Шеманна було засноване «Товариство Гобіно». У 1914 році кількість членів цього товариства вже сягнула 360 осіб. У 1903 році Національна бібліотека Страсбурзького університету придбала праці й папери Жозефа Гобіно і відкрила постійну експозицію присвячену його творчості. Праці Гобіно мали певний вплив на низку німецьких науковців, які розвивали і вдосконалювали його теорію. Виклавши у своїй книзі «Моя боротьба» ідею націонал-соціалізму Адольф Гітлер також посилався на теорії Гобіно.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • В. Головченко. Ґобіно Жозеф Артюр де // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.175 ISBN 978-966-611-818-2
  • Beasley, Edward (2010). The Victorian Reinvention of Race: New Racisms and the Problem of Grouping in the Human Sciences, Taylor & Francis.
  • Biddiss, Michael D. (1970). Father of Racist Ideology: The Social and Political Thought of Count Gobineau, Weybright & Talley.