Жозеф Артюр де Гобіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жозеф Артюр де Гобіно
Joseph Arthur de Gobineau
Arthur de Gobineau.jpg
Псевдо Ariel des Feux[1]
Народився 14 липня 1816(1816-07-14)
Віль-д'Авре, Франція
Помер 13 жовтня 1882(1882-10-13) (66 років)
Турин, Італія
Поховання Монументальний цвинтар в Турині[d]
Громадянство Франція Франція
Національність французи
Діяльність письменник, дипломат, політик, поет, скульптор, антрополог
Мова творів французька
Батько Louis de Gobineau[d][2]
Брати, сестри Bénédicte de Gobineau[d]
У шлюбі з Clémence de Gobineau[d]
Діти Christine de Gobineau[d][3] і Diane de Guldencrone[d]
Нагороди

Commons-logo.svg Жозеф Артюр де Гобіно у Вікісховищі?
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Жозеф Артюр де Гобіно, (фр. Joseph Arthur comte de Gobineau; нар. 14 липня 1816— †13 жовтня 1882) — французький аристократ, письменник, дипломат, автор расової теорії, історичних і філологічних праць.

Погляди[ред. | ред. код]

У своїй головній роботі — «Нарис про нерівність людських рас» (1853-1855) - де Гобіно висунув теорію, згідно з якою соціальна нерівність між народами пов'язана з їхніми біологічними особливостями або якостями. Рід homo sapiens де Гобіно розділив на три великі раси: білу, жовту і чорну — серед котрих найбільш пристосованою у соціальному і культурному плані була визначена біла раса (після неї - жовта).

Центром усіх виниклих цивілізацій де Гобіно вважав аріїв — аристократичну білу підрасу (індоєвропейців). За теорією де Гобіно арії (індоєвропейці), приходячи під час міграцій в інші країни, підкоряли місцеве населення і для управління ним, утворювали перші державні інститути (таким чином виникали цивілізації). Занепад цивілізацій де Гобіно пояснював порушенням арійської аристократією законів євгеніки й змішування аріїв з місцевим населенням.

Жозеф Артюр де Гобіно вважається основоположником расистських теорій, тому що вперше дав обґрунтування ідеї нерівності людей через різницю вроджених біологічно-расових особливостей.

Вплив Гобіно на теорії націонал-соціалізму[ред. | ред. код]

Роботи Гобіно залишались у Франції довгий час поза увагою науковців і політиків. Щойно після його смерті у Німеччині з'явилась зацікавленність у расистських теоріях Гобіно. У 1894 році у Німеччині за ініціативи перекладача праць Гобіно німецькою мовою Людвіга Шеманна було засноване «Товариство Гобіно». У 1914 році кількість членів цього товариства вже сягнула 360 осіб. У 1903 році Національна бібліотека Страсбурзького університету придбала праці й папери Жозефа Гобіно і відкрила постійну експозицію присвячену його творчості. Праці Гобіно мали певний вплив на на низку німецьких науковців, які розвивали і вдосконалювали його теорію. Виклавши у своїй книзі «Моя боротьба» ідею націонал-соціалізму Адольф Гітлер також посилався на теорії Гобіно.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • В. Головченко. Ґобіно Жозеф Артюр де // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.175 ISBN 978-966-611-818-2
  • Beasley, Edward (2010). The Victorian Reinvention of Race: New Racisms and the Problem of Grouping in the Human Sciences, Taylor & Francis.
  • Biddiss, Michael D. (1970). Father of Racist Ideology: The Social and Political Thought of Count Gobineau, Weybright & Talley.