Жозеф Артюр де Гобіно
| Жозеф Артюр де Гобіно | ||||
|---|---|---|---|---|
| Joseph Arthur de Gobineau | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Joseph Arthur de Gobineau | |||
| Псевдонім | Ariel des Feux[1][2] і Ariel Des Feux[2] | |||
| Народився | 14 липня 1816 Віль-д'Авре, Франція | |||
| Помер | 13 жовтня 1882 (66 років) Турин, Італія | |||
| Поховання | Монументальний цвинтар в Туриніd | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Діяльність | письменник, дипломат, політик, поет, скульптор, антрополог, журналіст, філософ | |||
| Мова творів | французька | |||
| Батько | Louis de Gobineaud[3] | |||
| Брати, сестри | Bénédicte de Gobineaud | |||
| У шлюбі з | Clémence Gabrielle Monnerotd | |||
| Діти | Christine de Gobineaud[4] і Diane de Guldencroned | |||
| Нагороди | Q130762055? (1952) | |||
|
| ||||
 Жозеф Артюр де Гобіно у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Жозе́ф Артю́р де Гобіно́ (фр. Joseph Arthur comte de Gobineau; нар. 14 липня 1816— †13 жовтня 1882) — французький аристократ, письменник, дипломат, автор расової теорії, історичних і філологічних праць.
У своїй головній роботі — «Нарис про нерівність людських рас» (1853—1855) — де Гобіно висунув теорію, згідно з якою соціальна нерівність між народами пов'язана з їхніми біологічними особливостями або якостями. Рід homo sapiens де Гобіно розділив на три великі раси: білу, жовту і чорну — серед котрих найбільш пристосованою у соціальному і культурному плані була визначена біла раса (після неї — жовта).
Центром усіх виниклих цивілізацій де Гобіно вважав аріїв — аристократичну білу підрасу (індоєвропейців). За теорією де Гобіно арії (індоєвропейці), приходячи під час міграцій в інші країни, підкоряли місцеве населення і для управління ним, утворювали перші державні інститути (таким чином виникали цивілізації). Занепад цивілізацій де Гобіно пояснював порушенням арійської аристократією законів євгеніки й змішування аріїв з місцевим населенням.
Жозеф Артюр де Гобіно вважається основоположником расистських теорій, тому що вперше дав обґрунтування ідеї нерівності людей через різницю вроджених біологічно-расових особливостей.
Згідно з Гобіно, слов'яни, бувши колись в давнину білим арійським народом, «пішли на північний схід нашого континенту і там вступили в руйнівне сусідство з фінами»; «слов'янська мова, що має загальні родові ознаки арійських мов, зазнала сильного фінського впливу. А щодо зовнішніх ознак, вони також наблизилися до фінського типу». Гобіно приписував слов'янам пасивність «в результаті великої пропорції жовтої крові», і порівнював слов'янські народи з семітськими[6]:
|
Слов'яни виконували в Східній Європі ту ж функцію довгого і мовчазного, але невідворотного впливу, яку в Азії взяли на себе семіти. Подібно до останніх, вони створювали стояче болото, у якому, після короткочасних перемог, тонули все дедалі більш розвинені етнічні групи. | 
|
Роботи Гобіно залишались у Франції довгий час поза увагою науковців і політиків. Щойно після його смерті у Німеччині з'явилась зацікавленість у расистських теоріях Гобіно. У 1894 році у Німеччині за ініціативи перекладача праць Гобіно німецькою мовою Людвіга Шеманна було засноване «Товариство Гобіно». У 1914 році кількість членів цього товариства вже сягнула 360 осіб. У 1903 році Національна бібліотека Страсбурзького університету придбала праці й папери Жозефа Гобіно і відкрила постійну експозицію присвячену його творчості. Праці Гобіно мали певний вплив на низку німецьких науковців, які розвивали і вдосконалювали його теорію. Виклавши у своїй книзі «Моя боротьба» ідею націонал-соціалізму Адольф Гітлер також посилався на теорії Гобіно.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ http://data.bnf.fr/fr/11254677/louis_de_gobineau/
- ↑ http://data.bnf.fr/fr/17026968/christine_de_gobineau/
- ↑ LIBRIS — 2002.
- ↑ Владимир Родионов. Идеологические истоки расовой дискриминации славян в Третьем рейхе [Архівовано 27 липня 2013 у Wayback Machine.] // Актуальная история. Научно-публицистический журнал
- Біографія Жозефа Артюра де Гобіно на peoples.su [Архівовано 8 червня 2015 у Wayback Machine.] (укр.)
- В. Головченко. Ґобіно Жозеф Артюр де // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.175 ISBN 978-966-611-818-2
- Beasley, Edward (2010). The Victorian Reinvention of Race: New Racisms and the Problem of Grouping in the Human Sciences, Taylor & Francis.
- Biddiss, Michael D. (1970). Father of Racist Ideology: The Social and Political Thought of Count Gobineau, Weybright & Talley.
|
Це незавершена стаття про літератора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |