Жуков Сергій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Сергійович Жуков
Основна інформація
Дата народження 25 вересня 1904(1904-09-25)
Місце народження Довжик Лебединського повіту Харківської губернії
Дата смерті 28 жовтня 1981(1981-10-28) (77 років)
Місце смерті Охтирка Сумської області
Громадянство Українська РСР
Професія хоровий диригент, бандурист
Нагороди Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Жуков Сергій Сергійович (25 вересня 1904(19040925) — 28 жовтня 1981) — бандурист, хоровий диригент, керівник Охтирського районного хору та капели бандуристів. В часи Другої світової війни — військовий розвідник, старшина.

З біографії[ред. | ред. код]

Народився Сергій Сергійович Жуков в селі Довжик Лебединського повіту Харківської губернії (тепер Охтирського району Сумської області) в родині дяка, потім священика Сергія Жукова. Старший брат Георгій Жуков під час Громадянської війни служив у Білій гвардії, після емігрував спочатку до Болгарії, потім до Франції, жив у Парижі.

У 1915 році Сергій Жуков поступив, а в 1919 році закінчив хорове відділення Сумського духовного училища за спеціальністю хормейстер. З 1921 до 1924 року вчився у школі ІІ ступеня у Ромнах, далі працював рахівником.

В 1931 році переїхав до Охтирки, де працював бухгалтером в різних установах і керував хором при районному Будинку культури. З 1932 року грав на бандурі, вчився у Миколи Ананійовича Гольця. Грав у гуртку бандуристів при Охтирському районному Будинку культури, яким керував М. А. Голець, далі сам керував цим ансамблем.

Учасник Великої Вітчизняної війни з 1941 року, був розвідником, брав участь в боях, у 1942 році мав контузію, старшиною дійшов до Берліна. Нагороджений орденом Червоної Зірки та медалями «За бойові заслуги» та «За оборону Сталінграда», «За визволення Варшави», «За перемогу над Німеччиною».

З 1945 року жив в Охтирці, працював бухгалтером та інструктором-методистом хорової справи. З 1949 року — викладач музики та співів в педагогічному училищі, середніх школах та музичній школі. Організував квартет бандуристів (Олександр Досенко, О. Чорнорук, Федір Дробітько та С. С. Жуков), виступав також у дуеті з Федором Дробітьком та як соліст-бандурист. У 1951 році Сергій Жуков керував жіночим ансамблем будинку офіцерів. В 1957 році організував ансамбль бандуристів при Будинку вчителя.

З 1965 року пенсіонер, жив у Охтирці. Там і похований.

Література[ред. | ред. код]

  • Мошик М. Г., Жеплинський Б. М., Горнаткевич А. Д. Кобзарі та бандуристи Сумщини: Довідник. — Суми: Козацький вал, 1999. — 79 с. ISBN 966-589-065-4

Джерела[ред. | ред. код]