Завадів (Стрийський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Завадів
General view of the village Zavadiv, Stryi Raion.jpg
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Стрийський район
Рада/громада Завадівська сільська рада
Код КОАТУУ 4625382601
Основні дані
Засноване 1504
Населення 1197
Площа 15,89 км²
Густота населення 75,33 осіб/км²
Поштовий індекс 82433
Телефонний код +380 3245
Географічні дані
Географічні координати 49°15′12″ пн. ш. 23°45′54″ сх. д. / 49.25333° пн. ш. 23.76500° сх. д. / 49.25333; 23.76500Координати: 49°15′12″ пн. ш. 23°45′54″ сх. д. / 49.25333° пн. ш. 23.76500° сх. д. / 49.25333; 23.76500
Середня висота
над рівнем моря
304 м
Місцева влада
Адреса ради 82433, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Завадів, вул. Т. Шевченка, 38, тел. 39-5-53
Карта
Завадів is located in Україна
Завадів
Завадів
Завадів is located in Львівська область
Завадів
Завадів

Зава́дів — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1197 осіб. Орган місцевого самоврядування — Завадівська сільська рада.

село Завадів

Відомі люди[ред.ред. код]

У село приїжджав на відпочинок Іван Якович Франко[1]. В своєму будинку він жив і творив,писав різні твори,зокрема повість "Борислав сміється".

У селі деякий час жив і творив Нижанківський Остап Йосипович.

Саме уродженцем с.Завадова є історична особистість Корінець Дмитро Васильович (псевд. “Бористен”, “Гриць”; 07.11.1913 р.н. Шеф Штабу Воєнної Округи УПА “Заграва” (Рівненське Полісся), к-р рейдуючого куреня, сотник, майор УПА.

Уродженцем села є Бурдяк Юрій Васильович — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014–2015 років.

12 квітня 1931 р. на цвинтарі Завадова було поховано члена-засновника і 4-го крайового провідника ОУН Степана Охримовича, що помер за кілька днів по виході з польської в’язниці внаслідок тортур.

Пам'ятки[ред.ред. код]

В селі встановлено два пам'ятники Тарасові Шевченку, один з яких є одним із найстаріших пам'ятників Тарасові Шевченку,саме він є першим пам'ятником у Україні на якиму поета зображено у повний зріст. Ініціатором спорудження першого на Стрийщині і в Україні пам'ятника Великому Кобзареві був поет Іван Франко, згодом композитор Остап Нижанківський перейнявся ідеєю і з наближенням 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка 1914 року озвучив її та діяльно взявся за втілення в життя. Очевидно, певні кошти на це знайшов крайовий молочарський кооператив «Маслосоюз», котрий діяв з 1904 року в Завадові з ініціативи отця О. Нижанківського. Роботу з встановлення пам'яника здійснив скульптор А. Видра.

Також в сільському греко-католицькому храмі прекрасно зберігся образ святого Юрія на коні — остання монументальна праця Олекси Харківа, виконана у співавторстві з початкуючим художником Зеноном Охримовичем. Вона була знайдена у січні 2003 р. під час санітарного прибирання храму до свят. Життя О. Харківа та його молодого асистента обірвалася саме в часі виконання ними розписів цього храму. 14 вересня 1939 у передмісті Стрия їх жорстоко замордувала бойова група польських шовіністів.[2]

Футбольна команда Каменяр[ред.ред. код]

https://vk.com/albums-16258572 сторінка Вконтакті

ФК Каменяр


Примітки[ред.ред. код]

  1. [[[%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE %D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD %D0%AF%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87|work]] = Вікіпедія Неприпустима назва] Перевірте схему |url= (довідка) (uk). Процитовано 2016-02-17. 
  2. UkrainArt. «Святий Юрій, на білому коні, з тридцять дев'ятого…»

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.