Перейти до вмісту

Угерсько

Координати: 49°18′3″ пн. ш. 23°54′31″ сх. д. / 49.30083° пн. ш. 23.90861° сх. д. / 49.30083; 23.90861
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Угерсько
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Тер. громада Стрийська міська територіальна громада
Код КАТОТТГ UA46100230430016443 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1176
Колишня назва Яблунівка
Населення 1683 осіб
Площа 12,39 км²
Густота населення 135,84 осіб/км²
Поштовий індекс 82424
Телефонний код +380 3245
Географічні дані
Географічні координати 49°18′3″ пн. ш. 23°54′31″ сх. д. / 49.30083° пн. ш. 23.90861° сх. д. / 49.30083; 23.90861
Водойми річка Стрий
Місцева влада
Адреса ради 82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м.Стрий
Карта
Угерсько. Карта розташування: Україна
Угерсько
Угерсько
Угерсько. Карта розташування: Львівська область
Угерсько
Угерсько
Мапа
Мапа

CMNS: Угерсько у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Уге́рсько (у 1946 — 1993[1] роках — Яблунівка) — село у Стрийському районі Львівської області.

Розташування

[ред. | ред. код]

Село Угерсько знаходиться у смузі Прикарпаття, 280 метрів над рівнем моря. Лежить на річці Стрий.

Назва

[ред. | ред. код]

Первинна назва села — Угерсько, але 7 травня 1946 року його було перейменовано на Яблунівка. За переказами старожилів, с. Угерсько мало назву «Угрини» в другій половині ХІІ ст.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка за архівними документами про село Угерсько датується 1481 роком. А 19 лютого 1526 року в документі згадується, що Угерсько існувало в Давньоруській державі. З села Угерсько втік в опришки бідний селянин на ймення Довбушок. Втік тому, що скарав пана, якому тоді належало село.

1787 року село Угерсько було віддано Станіславу Гороневському за село Туря Велика і Болехів Казимиром Понятовським.

Школи в селі не було, але на території села було побудовано три корчми. Селяни продавали свої клаптики землі корчмарям-лихварям. На території села знаходився водяний Біндіїв млин.

1866 року в селі було закладено фундамент початкової народної школи. 1867 року вчителем було призначено Павла Жемхівського. Закінчено будову 1881 року.

Територія громади села займала 1404 га землі, панський двір — 675 га, село налічувало 75 будинків, 250-літню церкву, яка 1920 р. була розібрана. З 1871 до 1895 року багато молодих людей стали грамотними завдяки вчителю Петру Гнатику. За допомоги священника Льва Горалевича в селі була заснована читальня.

1907 року в селі заснували пожежно-спортивне товариство «Сокіл». На цей час у селі було сформовано два табори селян. Було багато бідних селян, які часто бували у корчмі, більшість з них були змушені виїхати на заробітки до США. Очільники села мали на меті знищити пияцтво, а потім різними шляхами підвищувати рівень освіченості селян, покращити їхній добробут. Із села 1905 р. два чоловіка закінчили гімназію, це Ярослав Горалевич — син священика і Євген Гнатик — син учителя. Ними було засновано драматичний і хоровий гуртки.

1911 року церковний комітет звернувся з проханням на дозвіл будови нової церкви Воскресіння Господнього. Відповідальним інженером був львівський архітектор — Олександр Лушпинський. Будівництво тривало з 1 травня 1912 до кінця 1913 року. Закупили годинник за кошти емігрантів, що жили в Америці.

Світові війни

[ред. | ред. код]

Після розпаду Австро-Угорщини 1918 року владу взяли національні українські сили, згодом землі окупувала Польща. У цей час польськими легіонерами був замучений парох села о. Лев Горалевич та вбита його донька.[2]

З 1 серпня 1934 до 1939 року було центром Угерської гміни Стрийського повіту Станиславівського воєводства Польської республіки.

2 липня 1941 року село окупували німецькі війська. Під окупацією село перебувало 3 роки. Нацисти заслали в Німеччину чимало жителів для виконання важких робіт. Проте вони відступили після наближення Червоної армії.

Пам'ятник Шевченку та Франку

10 листопада 1948 року в с. Угерську заснували колгосп «Радянська Україна», який згодом перейменували в «Прогрес».

9 травня 1968 року в селі відкрили обеліск Слави на честь загиблих на війні. У центрі села учні посадили парк. На території села є низка промислових підприємств. Найстаріше з них — спиртозавод (1911), комбікормовий завод (1972) та пекарня (1967).

На початку серпня 1987 року розпочато будівництво нової школи. 1988 року в селі відбулося районне свято «В оновленому краї», де відбулося відкриття новозбудованого соціально-культурного комплексу, до складу якого ввійшли школа, навчальний корпус для шестиліток, плавальний басейн, будинок культури, приміщення виконкому сільської Ради народних депутатів та реконструйовані будинку побуту та магазин, стадіон і площа.

У травні 1989 року розпочали будівництво пам'ятника[d] Т. Г. Шевченку та І. Я. Франку, за проєктом архітектора Ореста Стасули, а в жовтні того ж року його відкрили. 3 листопада 1991 року відкрили пам'ятник першому директору Володимиру Кульчицькому.

Україна

[ред. | ред. код]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Стрийської міської територіальної громади[3].

Політика

[ред. | ред. код]

Парламентські вибори, 2019

[ред. | ред. код]

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461502, розташована у приміщенні будинку культури.

Результати

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1666 98.99%
російська 13 0.77%
польська 2 0.12%
білоруська 1 0.06%
німецька 1 0.06%
Усього 1683 100%

Сучасність

[ред. | ред. код]

Село активно бере участь у різних культурних та спортивних заходах, що проводяться в районі і області. Діють спортивна школа «Колос», шаховий клуб та є дві футбольні команди.

Сезон 2007—2008 — футбольна команда «Газовик» (Угерсько) стала чемпіоном Стрийського району.

Сезон 2008—2009 — футбольна команда села стала переможцем кубка серед сільських рад Стрийського району.

Уродженці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Верховної Ради України № 3280-XII від 11.06.1993[недоступне посилання з жовтня 2019]
  2. Мегас О. Трагедія Галицької України, Вінніпег: "Канадийський фермер", 1920, - С. 43-44
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 3 лютого 2026.
  4. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 17 липня 2023. [Архівовано 2021-04-22 у Wayback Machine.]
  5. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 17 липня 2023. [Архівовано 2021-04-25 у Wayback Machine.]
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]