Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв
Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. братів А. Ю. та Є. Шерегіїв | ||||
---|---|---|---|---|
48°37′16″ пн. ш. 22°17′40″ сх. д. / 48.62130000002777308° пн. ш. 22.29470000002777752° сх. д.Координати: 48°37′16″ пн. ш. 22°17′40″ сх. д. / 48.62130000002777308° пн. ш. 22.29470000002777752° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Місто | ||||
Місце | Ужгород | |||
Адреса |
вул.Івана Чендея, 12 | |||
Власник | Закарпатська обласна рада | |||
Місткість | 760 місць | |||
Тип | музично-драматичний театр | |||
Статус | обласний | |||
Відкрито | 1946 | |||
Репертуар | українська та зарубіжна класика і драматургія, концертні і театральні програми | |||
Керівництво |
Рудольф Дзуринець (директор-художній керівник) Анатолій Філіппов (головний режисер) | |||
dramteatr.uz.ua | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
| ||||
Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв у Вікісховищі |
Закарпа́тський академі́чний обласни́й украї́нський музи́чно-драмати́чний теа́тр і́мені браті́в Ю́рія-Августи́на та Євге́на Шерегії́в — заклад культури імені Юрія та Євгена Шерегеїв у місті Ужгород, у Закарпатської области.
Театральні колективи у краї існували ще в XIX сторічч. 1921 року до Ужгорода на запрошення громади приїжджає театральний діяч Микола Садовський, разом з акторами та художником Миколою Кричевським. Після театру М. Садовського, на театральну сцену виходить «Нова Сцена» під керівництвом Шерегій Юрія, після нього з'являється «Угро-руський театр».
На початку березня 1945 року, Народна рада Закарпатської України про організацію в Ужгороді народного театру. Новий театр 30 квітня 1945 року показав свою першу виставу «Руські люди» — К. Сіманова, художник – Манайло Федір Федорович.
12 листопада 1945 року Рада Народних Комісарів УРСР приймає постанову про відкриття державного театру на Закарпатті. Відповідно до рішення українського уряду з липня 1945 по квітень 1947 року на Закарпатті гастролював Запорізький український музично-драматичний театр імені Магара (тоді М.Щорса) під керівництвом народного артиста УРСР В.Магара, який став першим режисером нового театру.
1 січня 1946 року «Закарпатській обласний державний український музично-драматичний театр» розпочинає свою роботу у місті Ужгород. У 1963 році відбулася реорганізація театру український музично-драматичний театр з'єднався з Мукачівським театром і став називатись «Закарпатський муздрамтеатр».
У 2011 році — згідно з рішенням № 224 від 26.05.2011 року Закарпатської обласної ради [1] театру присвоєно ім'я братів Шерегіїв, нова назва театру: Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв. Відповідно до наказу Міністерство культури України № 1152 від 06.12.2016 року театру надано статус «Академічного».
- «Назар Стодоля» Т. Шевченка
- «Шампанського і карету» О. Галіна
- «Білий нігер» В. Шершуна
- «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука
- «Здрастуйте, я ваша тітонька» Б. Томаса[2]
- «Турецька шаль» О. Горіна
- «Білий нігер» за К. Чапеком
- «А в Парижі гарне літо» О. Гавроша
- «Шаріка» Я. Барнича
- «Кров від любові» за М.Старицьким
Театр за свою історію багато гастролював по містам: Київ,Харків, Одеса, Львів, Рівне, Тернопіль, Івано-Франківськ, Коломия, Дрогобич; Литва; Естонія; Латвія; Хорватія; Румунія; Словаччина; містам та селам Закарпаття.
- Артисти
- Марія Харченко (14.04.1924 — † 31.12.2016) народна артистка УРСР (1981)
- Майя Геляс (26.03.1939 — † 01.09.2017) заслужена артистка УРСР (1990)
- Людмила Іванова(18.06.1937 — † 25.01.2022) заслужена артистка УРСР (1972)
- Марія Пільцер (27.11.1912 — † 21.03.1976) заслужена артистка УРСР (1965);
- Гнат Ігнатовіч;
- Кирил Маринченко (1898—1970) заслужений артист УРСР (1951);
- Галина Ушенко, заслужена артистка УРСР (1970);
- Андрій Вертелецький (05.07.1925 — † ????)[3];
- Віктор Костюков (15.09.1927- † 22.01.2006) заслужений артист УРСР(1973);
- В. Подлігаєв, заслужений артист УРСР
- Василь Арендаш (01.08.1936 — † ???)[4];
- Віктор Аведіков (01.02.1905 — † 14.02.1971) заслужений артист УРСР (1950);
- Петро Ластівка;
- Микола Білецький (06.01.1910 — † 30.12.1977) заслужений артист УРСР(1957);
- Олександр Біляцький
- Елеонора Климчук (в театрі: 1962—1965)[5]
- Ярослав Мелець, заслужений артист України
В. Виноградов, В. Бідяк, Н. Лагодіна, А. Філоновіч, М. Хмара, П. Гоца, М. Сочка, В. і Г. Левкулич, І. Чуєнко, А. Копитіна
- Режисери
- Володимир Магар (гл. реж. 1945);
- Гнат Ігнатовіч (гл. реж. 1947—1948, 1953, 1960—1963);
- Андрій Ратмиров (черг. реж. 1950—1961);
- Григорій Воловик (16.05.1902 — † 7.06.1967), заслужений артист УРСР (1946), (гл. реж. 1948—1953)[6];
- Михайло Терещенко (10.05.1927 — † 16.12.2008) (черг. реж. 1953—1956);
- Віталій Авраменко(гл. реж.1954–1959);
- Валентин Івченко (29.08.1932) (черг. реж. 1960—1963);
- Віктор Рябінов (гл. реж. 1963—1965);
- Іван Марушко (черг. реж. 1963, 1965, 1997);
- Лесь Гриб(30.10.1933), (гл. реж.1967);
- Михайло Курінний (гл. реж. 1968—1971);
- Анатолій Москаленко - заслужений артист УРСР (1979)( реж. 1968—1970);
- Володимир Сурков (14.09.1936 — † 7.11.2010), (гл.реж. 1970—1971);
- Володимир Усенко (гл. реж. 1971);
- Володимир Нестеренко (17.10.1937— † 2.04.2014) народний артист України (1999), (гл. реж.1971–1973);
- Ярослав Геляс (гл. реж. 1974—1985);
- Юрій Горуля заслужений артист УРСР (1981), (гл. реж. 1985—1988)[7];
- Станіслав Мойсеєв (гл. реж.1988–1991);
- Юзеф Фекета(12.04.1941) народний артист РФ, (гл. реж. 1992—1994);
- Олександр Саркісьянц (06.07.1948) (черг. реж з 1981), (гл. реж. 1995—1996);
- Анатолій Філіппов (гл. реж. з 1997 року).
- Художники
- Федір Манайло (1945—1946);
- Сергій Шамета (худ. 1947—1950);
- Павло Борисов (худ. 1950—1951);
- Андрій Коцка (худ. 1955);
- Микола Манджуло (1913 — †1985) (гол. худ. 1951—1980);
- Геннадій Васильєв (28.09.1949-1973) (худ. 1969—1973);
- Микола Зелінський (Зелинскис) (15.08.1918 — † 1984) заслужений працівник культури РРФСР, заслужений діяч мистецтв Якутської АРСР (худ. 1975—1977)[8];
- Валентина Франківська (1910 - † 1983)(худ. 1950—1982);
- Анатолій Пеньковський (13.10.1948) (худ. 1980—1982);
- Ігор Панейко (02.03.1957) (гол. худ. 1984—1987);
- Сергій Маслов (01.01.1952- ?. 1913) (гол. худ. 1988—1995);
- Вікторія Гресь (22.02.1964) (худ. 1987—1991);
- Віра Степчук (05.12.1955) (худ. з 1983 року);
- Людмила Бєлая (30.09.1970) (худ. 2006—2009, 2010—2016, з 2018 року);
- Емма Зайцева (гол. худ. з 1998 року).
- Музиканти
- Євген Шерегій (диригент 1946—1965)
- Дмитро Білоус заслужений артист УРСР;
- Тетяна Бабець (диригент 1993—2014); Василь Кобаль (композитор)[9]
- Анастасія Жужгова (головний диригент від 2014 року).
- Директори
- Андрій Черкаський (1946);
- Валентин Компанієць (1946—1947);
- Тимофій Висящий (1948—1949);
- Микола Букаев (1949—1950);
- Аго Армандарян (1950—1959);
- Микола Манджуло (1959—1960);
- Ілля Фрідманський (1960—1962);
- Іван Дудинець (1962—1964);
- Володимир Віноградов (1965—1966);
- Йозеф Луцкер (1914—1982) (директор 1967—1969);
- Василь Руснак (1935—2010), заслужений працівник культури УРСР (директор 1970—1990);
- Іван Білак (1947—2015) заслужений працівник культури України (директор 1991—2003);
- Зоряна Зінов'єва (2003—2005);
- Анатолій Рошко (2005—2007);
- Анатолій Кримусь (2007—2009);
- Олег Зайцев (2009—2010);
- Любов Оленчук (2010—2014);
- Василь Марюхнич (2015-2023);
- Рудольф Дзуринець (з 2023).
- Анатолій Філіппов — головний режисер[10]
- Лариса Білак[11][12]
- Людмила Іванова[13]
- Василь Шершун[14]
- Степан Барабаш[15]
- Наталія Засухіна[16]
- Михайло Фіщенко[17]
- Анатолій Мацак[18]
- Емма Зайцева — головний художник[9]
- Олег Зайцев[19]
- Іван Канюка
- Лауреати обласної театральної премії імені братів Шерегіїв
- з.а. України Михайло Фіщенко (2000, 2017)
- з. а. України Василь Шершун (2003, 2015)
- з.а. України Наталія Засухіна (2003)
- Олександр Саркісьянц (2006)
- Василина Грицак (2008)
- Галина Буланова (2008)
- Тарас Гамага (2011)
- Клара Берець (2011, 2019)
- Світлана Мавріц (2013)
- Степан Барабаш (2013)
- Катерина Якубик–Гамага (2014)
- Віктор Бабука (2015)
- Любомир Геляс (2017)
- Рудольф Дзуринець (2018)
- Олеся Дзуринець (2021)
- Дмитро Сньозик (20016, 2017, 2019)
- Вікторія Варга (2017)
- Микола Словянін (2017)
Президентські Стипендіати в галузі театрального мистецтва:
- Дмитро Сньозик (2020)
- Рудольф Дзуринець (2021)
- ↑ [1] [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Карантин оновлює ужгородський театр. У Закарпатському театрі ім. братів Шерегіїв відбулися здачі (генеральні репетиції) двох оновлених вистав спектаклів. Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 15 липня 2020.
- ↑ Й. О. Баглай (2005). Вертелецький Андрій Олександрович. Енциклопедія сучасної України. 33634. Архів оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
- ↑ І. І. Білак (2001). Арендаш Василь Іванович. Енциклопедія сучасної України. 43198. Архів оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ В. П. Шурапов (2006). Воловик Григорій Володимирович. Енциклопедія сучасної України. 27753. Архів оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
- ↑ Ю. С. Шутюк (2006). Горуля Юрій Олександрович. Енциклопедія сучасної України. 31524. Архів оригіналу за 14 січня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
- ↑ Л. М. Панасенко (2010). Зелінський Микола Ксенофонтович. Енциклопедія сучасної України. 15917. Архів оригіналу за 31 жовтня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
- ↑ а б [2]
- ↑ Указ Президента України «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва» від 22.08.1996 № 757/96
- ↑ Й. О. Баглай (2003). Білак Лариса Олексіївна. Енциклопедія сучасної України. 39923. Архів оригіналу за 14 січня 2023. Процитовано 31 жовтня 2023.
- ↑ Указ Президента України «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій Закарпатської області» від 15.03.2004 № 329/2004
- ↑ В. В. Кобаль (2022). Іванова Людмила Дмитрівна. Енциклопедія сучасної України. 14424. Архів оригіналу за 20 листопада 2022. Процитовано 31 жовтня 2023.
- ↑ Указ Президента України «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року» від 01.12.2011 № 1094/2011
- ↑ Указ Президента України №117/2016 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва». Президент України. 26 березня 2016. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Указ Президента України №276/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України». Президент України. 25 червня 2016. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Указ Президента України №82/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня театру». Президент України. 2017. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Указ Президента України №121/2020 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва». Президент України. 2020. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Указ президента України № 834/2019. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 1 січня 2020.
- Енциклопедія сучасної України. Т.10. // Київ.- 2010. — С.152.
- Зайцев О. Д. Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр. Буклет. // Шарк. -Ужгород. −2010. —32 с.
- Зайцев О. Д. Майстри Закарпатської сценографії ХХ сторіччя. // Шарк. -Ужгород. −1997. —192 с.
- Кобаль В. В. Любов глядача — найвище визнання: Золоті сторінки історії та сьогодення театру Срібної Землі. // Карпати. -Ужгород. —2010.
- Руснак В. Театр Срібної землі. // Карпати. -Ужгород. −1996. — 184 с