Закарпатський музей народної архітектури та побуту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Закарпатський музей народної архітектури та побуту
48°37′15″ пн. ш. 22°18′21″ сх. д. / 48.620861110028° пн. ш. 22.30595833002777795° сх. д. / 48.620861110028; 22.30595833002777795Координати: 48°37′15″ пн. ш. 22°18′21″ сх. д. / 48.620861110028° пн. ш. 22.30595833002777795° сх. д. / 48.620861110028; 22.30595833002777795
Тип музей
музей просто неба
скансен[d] і музей етнографії
Країна  Україна
Адреса вулиця Капітульна, 33а, Ужгород, Україна[1]
Засновано 1965
Відкрито 27 червня 1970[1]
Фонд 14 000 екземпляр
Сайт zamnap.org.ua
Закарпатський музей народної архітектури та побуту. Карта розташування: Закарпатська область
Закарпатський музей народної архітектури та побуту
Закарпатський музей народної архітектури та побуту (Закарпатська область)
Мапа

CMNS: Закарпатський музей народної архітектури та побуту у Вікісховищі

Закарпатський музей народної архітектури та побуту — музей просто неба в місті Ужгород (Україна), складається з архітектурних пам'яток старовинного закарпатського села і зразків найдавніших і найбільш розповсюджених видів народного прикладного мистецтва.

Почав створюватися в 1965 році, відкритий для відвідувачів у червні 1970 року займає площу 5,5 га, розташований поблизу території Ужгородського замку. У музеї представлені зразки житла і садиб закарпатців низинних районів (долинян, румунів і угорців), а також — горян (бойків і гуцулів). У музеї просто неба розміщені 7 садиб, 6 житлових будівель, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, корчма. У музеї зберігається понад 14 тисяч експонатів.

Умови відвідання[ред. | ред. код]

Адреса: м. Ужгород, вул. Капітульна, 33/а. Відчинений: з 9ºº до 17ºº год., крім вівторка.

Плата за вхід: для дітей — 30 гривень, для студентів — 40 грн., для дорослих — 60 грн. Екскурсія: для групи дорослих  — 200 грн., для групи дітей — 150 грн.

Пам'ятка народної дерев'яної архітектури церква з села Шелестове (нині Мукачівський район), 1777 року. Церква, що поєднує шатрові та барочні елементи, зведена у лемківському стилі: складається з малого зрубу (вівтарне приміщення) і великого зрубу (нава (архітектура) й бабинець). Прикрашена трьома вежами. Традиційний угорський будинок із селища Вишково, нині Хустський район Закарпаття, побудований в 1879 році. В архітектурі присутній вплив русинського населення Верхньої Тиси: зрубна техніка, напівкрита галерея, чотирисхилий дах кроквиної конструкції, оздоблення вікон і дверей. Селянський будинок кінця 18 століття з села Тибава (нині Свалявський район). Хата трикамерна, побудована з ялинового кругляка, обмазана глиною. Дах чотирисхилий, вкритий соломою. Підлога глинобитна.

Інтер'єри житлових приміщень[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]