Заклепка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стандартна заклепка з напівкруглою голівкою
Закладні трубчасті заклепки

Закле́пка[1], Нюта[2] — деталь заклепкового з'єднання, яка має вигляд стрижня круглого поперечного перерізу з головкою на одному кінці, що забезпечує з'єднання окремих деталей шляхом розплющення другого кінця[1]. Невстановлена заклепка має одну головку, яка називається заставною. Друга головка, яка утворюється в процесі заклепування або ж нютування, називається замикаючою.

Класифікація[ред.ред. код]

Стандартами передбачені наступні типи заклепок загального призначення із суцільним стрижнем:

  • з напівкруглою голівкою (ГОСТ 10299-80[3] DIN 660 ISO 1051);
  • з потайною голівкою (ГОСТ 10300-80[4] DIN 661, ISO 1051);
  • з напівпотайною голівкою (ГОСТ 10301-80[5] DIN 662, ISO 1051);
  • з напівкруглою низькою голівкою (ГОСТ 10302-80[6] DIN 674, ISO 1051);
  • з пласкою голівкою (ГОСТ 10302-80[7] DIN 7338).

Найчастіше застосовуються заклепки з напівкруглою головкою як найтехнологічніші з діаметром стержня від 1 до 36 мм.

Крім зазначених типових заклепок, у машинобудуванні, приладобудуванні, машинах і виробах легкої промисловості застосовують трубчасті заклепки або пістони[8], виготовлені із сталевих, мідних, латунних та інших металевих тонкостінних трубок. Їх застосовують для слабконавантажених або нещільних з'єднань.

Заклепки виготовляють зі сталі, алюмінію, латуні, міді та інших матеріалів. Матеріал заклепки повинен мати достатню пластичність для забезпечення формування голівок. Сталеві заклепки виготовляють з вуглецевих сталей (Ст 2, Ст 3, Сталь 10 кп, Сталь 20 кп), а у спеціальних випадках — із легованої сталі (09Г2, Х18Н9Т). Щоб уникнути хімічної корозії в з'єднаннях застосовують заклепки з матеріалу з'єднуваних деталей.

Монтаж заклепок[ред.ред. код]

Монтаж заклепки (клепка) вручну

При встановленні заклепки (нюти) її стрижень вставляється в заздалегідь підготовлений (свердлінням чи штампуванням) отвір (нютовий) у деталях, що підлягають з'єднанню, після чого з виступаючого кінця заклепки утворюється друга замикаюча головка. Процес утворення замикаючої головоки називається клепанням або нютуванням. При застосуванні сталевих заклепок діаметром до 10 мм і заклепок з кольорових металів клепку роблять холодним способом, а при застосуванні заклепок більшого діаметра — гарячим (кінець заклепки нагрівають до 1000…1100°С). З'єднання деталей машини чи споруди, здійснене групою заклепок, називається заклепковим або нютовим швом.

Клепання виконується вручну із застосуванням звичайних або пневматичних клепальних молотків, чи на спеціальних клепальних машинах (нютувалках).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б «Заклепка» в Академічному тлумачному словнику української мови в 11 томах. Т. 3, С. 147.
  2. Словник технічної термінології / І. Шелудько, Т. Садовський ; Українська академія наук, Інститут української наукової мови, Технічний відділ ; зредагував технічний відділ інституту Інституту наукової мови УАН. — [Київ]: Державне видавництво України, 1928. — 588 с.
  3. ГОСТ 10299-80 Заклепки с полукруглой головкой классов точности В и С. Технические условия.
  4. ГОСТ 10300-80 Заклепки с потайной головкой классов точности В и С. Технические условия.
  5. ГОСТ 10301-80 Заклепки с полупотайной головкой классов точности В и С . Технические условия.
  6. ГОСТ 10302-80 Заклепки с полукруглой низкой головкой классов точности В и С. Технические условия.
  7. ГОСТ 10302-80 Заклепки с плоской головкой классов точности В и С. Технические условия
  8. ГОСТ 26805-86 Заклепка трубчатая для односторонней клепки тонколистовых строителных металлоконструкций. Технические условия.

Джерела[ред.ред. код]

  • Павлище В. Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин: Підручник. — Афіша. — С. 560. — ISBN 966-8013-58-1.
  • Коновалюк Д. М., Ковальчук Р. М. Деталі машин: Підручник. — Вид. 2-ге. — К.: Кондор, 2004. -584 с. — ISBN 966-7982-22-Х
  • Орлов П. И. Основы конструирования: Справочно-методическое пособие. В 2-х кн. Кн. 2. — 3-е исправл. — М.: Машиностроение, 1988. — С. 544. — ISBN 5-217-00223-9