Закрите адміністративно-територіальне утворення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Центральный КПП у закритому місті Сєверськ

Закрите адміністративно-територіальне утворення, Закри́та адміністрати́вно-територіа́льна одини́ця (ЗАТО) (рос. Закрытое административно-территориальное образование) — адміністративно-територіальна одиниця на територію якої обмежений вільний доступ громадян, що не проживають в її межах і не пов'язані з діяльністю, яка викликає необхідність встановлення особливого режиму перебування на ній в інтересах національної безпеки країни[1].

Особливості ЗАТО[ред. | ред. код]

Для ЗАТО встановлюється особливий режим безпечного функціонування й охорони державної таємниці, що включає спеціальні умови проживання громадян, в межах якого розташовані військові об'єкти, промислові підприємства з розробки, виготовлення, зберігання та утилізації зброї масового ураження, переробці радіоактивних та інших матеріалів, інші об'єкти.

Від закритого адміністративно-територіального утворення слід відрізняти закриті військові містечка, до яких відносяться розташовані в населених пунктах місця базування військових частин, що мають систему пропусків, а також окремі відокремлені військові містечка військових частин, розташовані поза населеними пунктами.

ЗАТО на території України[ред. | ред. код]

На території України існували такі закриті адміністративно-територіальні одиниці:

Посилання[ред. | ред. код]