Затока Шеліхова

Затока Шеліхова

59°45′ пн. ш. 158°0′ сх. д.
Назва на честь	Шеліхов Григорій Іванович
Частина від	Охотське море
Прибережні країни	Росія
Максимальна глибина	350 м
Вливаються	Палана, Аманіна, Анадирка, Воямполка, Іньчегітун, Кахтана, Квачіна, Кінкіль, Кокирто, Лісова, Майнкаптал, Матаваям, Podkagernayad, Пилгаваям, Pyatibratskaya Riverd, Рамлевеем, Рекіннікі, Теві, Тогатон, Ургиваям, Шаманка, Елтаваям, Еталона і Pustayad
ідентифікатори і посилання
GeoNames	2121316
Затока Шеліхова Затока Шеліхова (Росія)

Ше́ліхова (Пенжинська) затока (рос. Шелихова (Пенжинский) залив) — затока у північно-східній частині Охотського моря між узбережжям Азії і західним берегом півострова Камчатки в Магаданській області і Коряцькому окрузі Російської Федерації. Південною межею затоки служить лінія, що з'єднує мис Толстой на півострові П'ягіна з мисом Утколоцьким на Камчатці. У північній частині півостровом Тайгоносом розділяється на Гіжигінську губу та Пенжинську губу. Довжина — 650 км, ширина на вході — 130 км, найбільша ширина — 300 км, переважаючі глибини 50—150 м, найбільша — 350 м. Відкрита у 1651 році землепроходцем Михайлом Стадухіним. Назву отримала на початку XX століття на честь російського мореплавця Григорія Шеліхова.

Західний берег облямований високими відрогами Колимського гірського хребта, а до східного берега підступають гори Камчатки. Прибережні гори мають середню висоту 460 м, проте окремі з них перевищують 1 000 м. Низькі піщані береги зустрічаються у вершинах бухт. Порізані береги відносно слабо. На берегових урвищах пташині базари.

Острови затоки розташовані поблизу побережжя і невеликі за розмірами. Найбільш віддалені від берегової лінії Ямські острови знаходяться за 16 км від східного берега півострова П'ягіна.

З грудня по травень вода вкрита шаром льоду. У північній частині плавучі льоди залишаються влітку. Припливи неправильні, добові. Висота сягає 12,9 м що робить їх одними з найвищих у світі. З цієї причини було розглянуто будівництво припливної електростанції в цьому регіоні.

У затоку впадають річки Гіжига, Пенжина, Яма, Воямполка , Малкачан, Кінкіль, Еталона, Ургиваям, Пилгаваям, Рамлевеем, Елтаваям, Матаваям, Лісова, Палана, Кокирто, Майнкаптал, Рекіннікі, Кахтана, Тогатон, Теві. Населених пунктів на берегах затоки мало; зосереджені вони головним чином поблизу гирл Пенжини і Гіжиги.

Затока багата рибними ресурсами. Об'єктами рибальства є оселедець, корюшка, палтус, камбала, далекосхідна навага.

Література

• Шелихова залив // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Шелихова залив // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989.(рос.). — С. 555 (рос.);
• И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Шелихова (Пенженский) залив // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения», 2009. — С. 201—202. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)