Збірна Ірландії з футболу (1882—1950)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірландія
Асоціація Ірландська футбольна асоціація
Найбільше виступів Елайша Скотт (31)
Найкращий бомбардир Біллі Гіллеспі (12)
Джо Бембрік (12)
Домашня
Виїзна
Перший матч
Ірландія 0:13 Англія Англія
(Белфаст, 18 лютого 1882)
Останній матч
Найбільша перемога
Ірландія 7:0 Уельс Уельс
(Белфаст, 1 лютого 1930)
Найбільша поразка
Ірландія 0:13 Англія Англія
(Белфаст, 18 лютого 1882)
Чемпіонат світу
Виступів 0
Найвище досягнення
Домашній чемпіонат Великої Британії
Виступів 56 (вперше у 1884)
Найвище досягнення Переможці (1914)

Збірна Ірландії з футболу (англ. Ireland national football team) представляла Ірландію у футбольних матчах на Домашньому чемпіонаті Великої Британії та в товариських зустрічах у 18821950.

Сучасна збірна Північної Ірландії вважається правонаступницею цієї оригінальної збірної Ірландії і продовжує керуватись Ірландською футбольною асоціацією.

Історія[ред. | ред. код]

Заснована 1882 року, вона стала четвертою найстарішою національною збірною у світі. Керівним органом збірної стала Ірландська футбольна асоціація (ІФА). Збірна виграла Домашній чемпіонат Британії в 1914 році, а в 1903 році розділила перемогу в турнірі зі збірними Англії й Шотландії.

У 1911 році Ірландська футбольна асоціація стала членом ФІФА

Після поділу Ірландії в 1920-ті роки, ІФА контролювала лише футбольні клуби з Північної Ірландії, проте могла викликати в збірну гравців з усіх частин Ірландії. Клуби іншої частини острова контролювала створена 1923 року повністю незалежна Футбольна асоціація Ірландії із власною збірною Республіки Ірландії, яка теж могла викликати під свої прапори футболістів з усієї території острова.

Основна
Виїзна
Форма до 1930 року

Зростання напруженості у відносинах між футбольними організаціями Британії та ФІФА призвело до виходу всіх британських збірних зі складу останньої в 1928 році. Британські збірні знову повернулися до ФІФА лише 1946 року, в результаті чого Ірландія не брала участі у чемпіонатах світу аж до 1950 року, у кваліфікації до якого відразу чотири футболісти — Редж Раян, Деві Велш, Кон Мартін і Том Ахерн — грали одночасно за дві різні команди.

Такого у ФІФА надалі допустити не могли, тому вже 1950 року організація дозволила ІФА викликати до збірної футболістів лише з території Північної Ірландії, а сама збірна з 1953 року стала називатися збірна Північної Ірландії. Іншу територію острова стала контролювати Футбольна асоціація Ірландії і теж отримала право викликати гравців лише зі своєї частини острова.

Досягнення[ред. | ред. код]

Статистика[ред. | ред. код]

Чемпіонат світу[ред. | ред. код]

  • 1930, 1934, 1938 — не брала участі
  • 1950 — не пройшла кваліфікацію

Гравці[ред. | ред. код]

Найбільше матчів провели:

31 — Елайша Скотт[en]
30 — Олферт Стенфілд
27 — Боб Мілн[en]
26 — Самуель Торранс[it]
25 — Біллі Гіллеспі[en]
25 — Біллі Скотт[en]
24 — Джек Піден[en]
23 — Білл Лейсі[en]
23 — Джек Джонс[1][2]
21 — Джонні Дарлінг[3][4]
21 — Берті Фултон[en]
20 — Вел Гарріс[en]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Джек Джонс. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
  2. Джек Джонс. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
  3. Джонні Дарлінг. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
  4. Джонні Дарлінг. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]