Земгальська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Земгальська мова
Поширена в Семигалія
Класифікація

Індоєвропейські мови

Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 xzm

Земга́льська мо́ва (латис. zemgaļu valoda; лит. žiemgalių kalba), або семига́льська мо́ва (англ. Semigallian language) — мова середньовічного балтського племені земгалів (семигалів), мешканців Семигалії (сучасні південна Латвія, північна Литва). Належала до східнобалтійської групи індоєвропейських мов. Відома лише за згадками зовнішніх джерел та топоніміки. Не залишила по собі пам'яток писемності. З XV століття, внаслідок входження земгалів до латиського та литовського етносів стала мертвою мовою. Справила вплив на формування земгальських говорів середньолатиського діалекту латиської мови.

Класифікація[ред. | ред. код]

  1. Індоєвропейські мови
    1. Балто-слов'янські мови
      1. Балтійські мови
        1. Східнобалтійські мови
          1. Земгальська мова

Джерела[ред. | ред. код]

  • Дини П. У. Балтийские языки / Под ред. и с предисл. В. Н. Торопова, пер. с итал. А. В. Тороповой. — М.: ОГИ, 2002. — С. 250—255. — 544 с. — ISBN 5-94282-046-5.
  • Топоров В. Н. Балтийские языки // Языки мира. Балтийские языки. — М.: Academia, 2006. — С. 29—31. — 224 с. — ISBN 5-87444-225-1.
  • Kabelka J. Baltų filologijos įvadas. — Vilnius: Mokslas, 1982. — P. 73—81. — 150 p.

Посилання[ред. | ред. код]