Зигмунт Гарлянд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зигмунт Гарлянд
пол. Zygmunt Harland
Народження 30 квітня 1881(1881-04-30)Влоцлавек
Смерть 10 жовтня 1942(1942-10-10) (61 рік)Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Зигмунт Гарлянд у Вікісховищі?
Типовий проект двокімнатної хати, опублікований в альбомі «Odbudowa polskiej wsi». 1915 рік

Зигмунт Гарлянд (пол. Zygmunt Harland, 30 квітня 1881, Влоцлавек — 10 жовтня 1942, Львів) — архітектор, художник, скульптор, педагог.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 квітня 1881 року у Влоцлавку в сім'ї Арманда Гарлянда і Марії з Лямпарських. Закінчив середню школу в Сосновці. Провчився один семестр в академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, звідки відрахований за політичну діяльність. Навчався у Дрездені, де отримав диплом архітектора. Студіював живопис у школі Антона Ажбе в Мюнхені.[1]

Протягом 19101914 років працював у проектному бюро Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського.[2] У 1913/1914 навчальному році викладав «будівельні форми» у краківській Державній промисловій школі.[3] Переїхав до Кобежина, де спільно з Тадеушем Стриєнським займався будівництвом лікарні. 1920 року осів у Львові. Від того ж року викладав у місцевій Промисловій школі.[1] Завідував текстильним відділом.[4] У 19331940 роках очолив школу (від 1938 іменована Інститутом пластичних мистецтв). Викладав малярство і костюмологію.[1]

У 19181927 роках був членом Політехнічного товариства у Львові.[5] Належав до правління товариства у 19201921 роках. Зокрема 1920 року був заступником секретаря.[6] 26 жовтня 1925 року обраний членом правління Кола архітекторів, яке діяло в рамках товариства.[7] Від 1928 року входив до «Об'єднання десяти митців-пластиків», яке 1932 влилося до «Професійної спілки художників-пластиків». Член правління Мистецької ради для Східної Малопольщі.[8]

Член журі конкурсів проектів меблів (1918)[1], обкладинок шкільних підручників (1923)[9], будівлі санаторію в Криниці-Здруй (1926).[10] 1918 року увійшов до технічно-мистецької ради щойно створеного Бюро спілки архітекторів, яке планувало виконувати роботи при повоєнній відбудові краю.[11] У 19221932 роках входив до редколегії краківського часопису «Architekt».[1] Учасник мистецьких виставок. Зокрема виставки проектів повоєнної відбудови, організованої Колом польських архітекторів 1920 року[12], відділу мистецтв Крайової виставки у Познані (1929)[13], Об'єднання десяти митців-пластиків 1929 року.[14] Обкладинка книги і плакат, присвячений Східним торгам роботи Гарлянда експонувались 1922 року у кам'яниці Баричків у Варшаві.[15], плакат видавництва «Książnica Polska» — на виставці 1928 року у Львові.[16]

В архітектурній творчості притримувався неокласицизму. У живописі застосовував широкі площини холодних кольорів. Займався також графікою, проектував твори ужиткового мистецтва, при цьому звертався до форм неокласицизму, ар-деко, конструктивізму.[2] Створив низку плакатів. Його творчість у цій галузі, початково доволі архаїчна і класицизуюча, наприкінці 1920-х набула рис функціональної типографії.[17] 1928 року прочитав доповідь у Львові на тему плакату в рамках серії лекцій у Міському музеї мистецького промислу.[18]

Помер у Львові 10 жовтня 1942 року, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 33.[1] Проживав на вулиці Глибокій, 10.[19] Був одружений з художницею Анною Гарлянд-Зайончковською (18831930). У Вроцлавському національному музеї зберігається портрет Зигмунта Гарлянда, роботи його дружини (датується близько 1929 року).[20]

Роботи[ред. | ред. код]

Архітектура[ред. | ред. код]

  • Проект нового будинку Львівсього університету на нинішній вулиці Грушевського. Виконаний спільно з Тадеушем Зелінським для конкурсу 1913 року. Опублікований у збірці, присвяченій конкурсу.[21]
  • Два проекти сільських хат із господарськими будівлями, створені для виданої 1915 року збірки «Odbudowa polskiej wsi» (Відбудова польського села).[22]
  • Типові проекти будинків ремісника, чиновника, столяра, різника, а також проект крамниці, створені для збірки «Odbudowa polskiego miasteczka» (Відбудова польського містечка), виданої 1916 року.[23]
  • Проект військового цвинтаря, створений на спільний конкурс товариства «Польське ужиткове мистецтво» і Краківського технічно-промислового музею. Посів друге місце. Проект типового надгробку на кургані отримав відзнаку журі, проект для спільного поховання здобув додаткову відзнаку від Спілки товариств охорони краси краю. Проект одинарного надгробка не був відзначений. Роботи опубліковані в каталозі 1916 року.[24]
  • Пам'ятник польським солдатам 19 піхотного полку на Цитаделі у Львові (1928, скульптор Юзеф Стажинський, втрачений).[2]
  • Інтер'єр другого дому студентів Львівської політехніки (1928).[2]
  • Нереалізований проект костелу в Маріямполі, створений між 19251930 роками.[25]
  • Виставкові павільйони Східних торгів у Львові.[2]
  • Родинний гробівець Гарляндів на Личаківському цвинтарі.[1]
  • Робота у складі колективу архітекторів, які керували спорудженням цвинтаря орлят у Львові (19201930-ті, проект Рудольфа Індруха).[26]
  • Нереалізований проект пам'ятника льотчикові Стефанові Бастиру на скнилівському летовищі (1920, співавтор Броніслав Віктор).[27]
  • Нагорода на конкурсі проектів гробниці для 22 полеглих польських солдатів у Золочеві (1922).[28]
  • Парафіяльний костел у Гачеві поблизу Кросна (1930-ті).[1]

Образотворче мистецтво[ред. | ред. код]

  • Проект металевої урни для праху Станіслава Жолкевського в костелі святого Лаврентя у Жовкві. Був одним із двох, відібраних на конкурсі 1907 року, але не реалізований.[29]
  • Портрет дружини (1929).[2]
  • Різьблені в дереві статуетки у спрощених і стилізованих народних і візантійських формах — «Маска», «Бабка», «Птахи», «Цариця Небесна» (усі 1930).[2]
  • Плакати та афіші. Зокрема афіша архітектурної виставки та проектів відбудови у Львові (1920)[12], «Targi Wschodnie» (1921)[15], видавництва «Książnica-Atlas» (1922)[30], виставки Об'єднання десяти митців-пластиків (1929)[14], «Сілезько-віленських днів у Львові» (1933).[31]
  • Реставрація старих полотен, зокрема ікон зі збірки Ставропігійського музею у Львові.[2] У колишньому львівському костелі бернардинів знаходиться образ Святої Трійці з 1594 року (олія, дошка), реставрований 1929 року, ймовірно, Гарляндом.[32]
  • Мозаїка «Мадонна» у костелі Єзуїтів у Львові.[2]
  • Проекти меблів, керамічних і металевих виробів, вітражів, театральних костюмів.[2]
  • Роботи в галузі книжкової графіки. Зокрема обкладинка книги «Nowe piosenki żołnierskie» Генрика Збежховського (1920). Під загальним мистецьким керівництвом Гарлянда вийшов друком альбом Станіслава Ноаковського «Architektura polska. Szkice kompozycyjne» (1920).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 250. — ISBN 966-8955-00-5.
  2. а б в г д е ж и к л Бірюльов Ю. О. Гарлянд Зигмунт // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — С. 403—404. — ISBN 966-02-3355-8.; Бірюльов Ю. О. Гарлянд Зигмунт // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 499—500. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  3. Sprawozdanie C. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej w Krakowie za rok szkolny 1913/14. — Kraków, 1914. — S. 19.
  4. Jackowowa M. Lwowska Szkoła Sztuk Zdobniczych oraz Przenmysłu Artystycznego // Barwa i Rysunek (dodatek do «Gazety Malarskiej»). — 1932. — № 4. — S. 26.
  5. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 89.
  6. Księga pamiątkowa… — S. 78.
  7. A. S.-B. Kronika // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 32; Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 3. — S. 41.
  8. Plakat polski: ze zbiorów Muzeum Etnografii i Przemysłu Artystycznego Instytutu Narodoznawstwa Narodowej Akademii Nauk Ukrainy we Lwowie / Anna Agnieszka Szablowska, Mariana Seńkiw; Min. kultury i dziedzictwa nar., Dep. dziedzictwa kulturowego, Ін-т народознавства НАН України = Польський плакат: зі збірки Музею етнографії та художнього промислу Ін-ту народознавства НАН України у Львові / Анна Аґнєшка Шабльовська, Мар'яна Сеньків. — Warszawa : Min. kultury i dziedzictwa nar., 2009. — S. 543, 570. — (Poza krajem). — ISBN 978-83-929227-1-1.
  9. Kronika artystyczna // Grafika Polska. — 1923. — № 1. — S. 17.
  10. Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 8—9.
  11. Biuro spółki architektów // Gazeta Lwowska. — 18 lipca 1918. — № 159. — S. 4.
  12. а б Plakat polski… — S. 155.
  13. Dział Sztuki: Powszechna Wystawa Krajowa Poznań 1929 / przedm. Mieczysława Tretera. — Poznań : Rolnicza Drukarnia i Księgarnia Nakładowa T. Z O. P., 1929.
  14. а б Plakat polski… — S. 283.
  15. а б Pjęć wjeków drukarstwa polskiego: wybór książek i innych wytworów drukarskich od wieku XV do XX. — Warszawa, 1922. — S. 58, 153.
  16. Wystawa lwowskiej książki polskiej urządzona z okazji I Zjazdu Bibljotekarzy i III Zjazdu Bibljofilów Polskich we Lwowie. Maj - czerwiec 1928. Katalog wystawy grafiki drukarskiej i opraw artystycznych. — Lwów, 1928. — S. 76.
  17. Plakat polski… — S. 52, 63.
  18. Kronika // Rzeczy Piękne. — 1928. — № 4—6. — S. 59.
  19. Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów : Centrum Europy, 2003. — S. 127. — ISBN 966-7022-26-9.
  20. Бірюльов Ю. О. Гарлянд-Зайончковська Анна // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 500. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  21. Projekty konkursowe nowego gmachu Uniwersytetu we Lwowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 162.
  22. Odbudowa polskiej wsi : projekty chat i zagród włościańskich / pod red. Wł. Ekielskiego. — Kraków : Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1915.
  23. Odbudowa polskiego miasteczka: projekty domów / opr. przez Grono Architektów Polskich, wyd. pod red. J. Gałęzowskiego. — Kraków : Obywatelski Komitet Odbudowy Wsi i Miast, 1916. — S. 18—19, 61—63, 66—68.
  24. Nagrobki / Muzeum Techniczno-Przemysłowe w Krakowie. — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, 1916. — S. 17, 23—24, 28.
  25. Betłej A. Kościół parafialny p. w. Świętej Trójcy w Mariampolu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2002. — Т. 10. — S. 226. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-2-0.
  26. Nicieja S. Lwowskie Orlęta. — Warszawa : Iskry, 2009. — S. 93. — ISBN 978-83-244-0117-8.
  27. Architekt. — 1922. — № 2. — S. 13; Nicieja S. Lwowskie Orlęta… — S. 103.
  28. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський… — С. 250; Architekt. — 1922. — № 2. — S. 14.
  29. Petrus J. Kościół parafialny p. w. Św. Wawrzyńca Męczennika // Kościoły i klasztory Żołkwi. — Kraków : [b. w.], 1994. — Т. 2. — S. 37. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-85739-13-0.
  30. Plakat polski… — S. 168.
  31. Plakat polski… — S. 379.
  32. Betlej A. Kościół p. w. Św. Andrzeja i klasztor OO. Bernardynów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków : Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 53. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1.