Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького
Lviv Danylo Halytskyi International Airport
назва на честь: Львів
Логотип аеропорту імені Данила Галицького.jpg
IATA: LWO[1]ICAO:UKLL
LWO is located in Україна
LWO
LWO

Розташування аеропорту на мапі України

Загальні дані
49°48′45″ пн. ш. 23°57′21″ сх. д. / 49.81250° пн. ш. 23.95611111111099945° сх. д. / 49.81250; 23.95611111111099945Координати: 49°48′45″ пн. ш. 23°57′21″ сх. д. / 49.81250° пн. ш. 23.95611111111099945° сх. д. / 49.81250; 23.95611111111099945
Тип цивільний
Оператор Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького»
 
Обслуговує Західна Україна
Розташування Україна, Львів, вул. Любінська, 168
Висота над р.м. 326 м / 1071 фт
Веб-сайт www.lwo.aero
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
13/31 3,305 асфальтобетон, 70/r/c/x/t
Статистика (2016)
Кількість пасажирів 738,000
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 6300963
LWO[1] is located in Україна
LWO[1]
LWO[1]
CMNS: Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького на Вікісховищі

Міжнаро́дний аеропо́рт «Львів» і́мені Дани́ла Га́лицького також: Аеропорт «Скнилів» — міжнародний аеропорт Львова, найбільший у Західній Україні за пасажиропотоком та маршрутною мережею. Розташований на Скнилівку, за 6 км на південний захід від центру міста. Відкритий 1929 року на заміну старому львівському аеропорту на Левандівці. У 2012 році був відкритий новий термінал A, а також завершено реконструкцію злітно-посадкової смуги після чого вона може приймати літаки більшої тоннажності.

Назва[ред.ред. код]

У жовтні 2010 громадськість запропонувала після реконструкції до Євро-2012 назвати львівський аеропорт на честь українського барокового скульптора Івана Георгія Пінзеля (Міжнародний аеропорт імені Пінзеля, англ. Pinsel International Airport)[2][3][4]. У грудні того ж року міський голова Андрій Садовий запропонував назву «Міжнародний аеропорт імені короля Данила» на честь засновника Львова короля Данила Галицького[5].

20 жовтня 2011 року Львівська міська рада за пропозицією об'єднання «Свобода», фракція якого мала там більшість, звернулася до прем'єр-міністра України Миколи Азарова з вимогою назвати аеропорт іменем Степана Бандери[6]. Президент України Віктор Янукович під час візиту до Львова 28 жовтня заявив, що рішення про найменування аеропорту має приймати міська рада[7], натомість в Міністерстві інфраструктури України за кілька днів оголосили, що такі розпорядження перебувають в компетенції уряду[8]. 4 листопада Верховна Рада України направила до президента Януковича запит щодо недопущення найменування львівського аеропорту іменем провідника ОУН Степана Бандери[9]. Негативно на таку пропозицію відреагувала також Польща[10].

27 листопада 2011 промоційний інтернет-портал Львова VisitLviv.net провів голосування за назву львівського аеропорту на своїй сторінці у Фейсбуці[11], в якому взяли участь 12 258 користувачів соцмережі. Найбільше голосів здобула пропозиція назвати його іменем короля Данила Галицького[12]. Посилаючись на дані цього голосування міський голова Садовий подав до уряду офіційну пропозицію щодо назви «іменем короля Данила»[13]. 9 листопада Кабінет Міністрів прийняв розпорядження назвати аеропорт на честь Данила Галицького[14]. Наступного дня секретар Львівської міської ради Василь Павлюк висловив стурбованість з приводу того, чи фігуруватиме в назві слово «король»[15]; а депутат ради Юрій Михальчишин звинуватив команду мера Садового у фальсифікації голосування на Фейсбуці[16].

6 лютого 2012 року Міністерство інфраструктури України видало наказ про зміну назви державного підприємства «Міжнародний аеропорт „Львів“» на «Міжнародний аеропорт „Львів“ імені Данила Галицького»[17]. Під час зустрічі з Віктором Януковичем 12 квітня інтелігенція Львова просила президента відкоригувати назву летовища з «Данила Галицького» на «короля Данила»[18][19].

Історія[ред.ред. код]

Левандівський аеропорт, збудований австро-угорською владою 1914 року як військовий, з 1922 року почав приймати й пасажирські літаки. Це було перше регулярне авіасполучення в Польщі, його розпочато 5 вересня 1922. Рейс обслуговувала компанія "Aerolloyd" з літаками типу Junkers F-13, які літали один раз в день по маршруту Гданськ-Варшава-Львів[20]. Проте аеропорт не був надто пристосований для пасажирських авіаперевезень. Так, зокрема, канцелярія цивільних авіаліній спочатку розміщувалася в кількох залізничних вагонах, а потім переїхала до невеликого дерев'яного будинку, який теж був замалий. Навколишня забудова заважала розширити аеропорт, тому 1923 року було вирішено збудувати новий поблизу села Скнилів.

Через брак фінансування земляні роботи розпочалися лише 1925 року. Спочатку провели осушення, бо місцевість була заболоченою. Квадратне льотне поле мало розміри 1200×1200 м. Аеропорт планувався як військово-цивільний. З півночі було збудовано кілька споруд для військових. У східній частині в 1929 році національний монополіст цивільної авіації авіакомпанія «Льот» почала зводити великий залізобетонний ангар-аеровокзал (з пасажирським павільйоном) за типовим проектом, що його також було застосовано для будівництва аеропортів у Кракові, Познані й Ґдині.

1929 року відбулося перебазування львівського аеропорту з Левандівки на Скнилівок, де ще тривали будівельні роботи. У 1932 році збудовано кілька нових споруд, завершено прокладання водопостачальної та каналізаційної системи, льотне поле обладнано дальноміром і радіоосвітлювальною апаратурою. У 1934 році для підвозу палива й інших матеріалів до аеропорту підвели залізничну гілку. Наступного року ввели в експлуатацію аеродромну радіостанцію, метеорологічний пункт, проблисковий ліхтар для нічних польотів, який було видно за 100 км. 1938 року встановили радіомаяки. Наприкінці 1930-х також встановили дальноміри, що сполучили Львів з Варшавою через Люблін. Також облаштовано зал очікування для пасажирів.

Ангар (1930-ті)
Аеровокзал (1930-ті)

Найбільшою проблемою аеропорту було розмокання ґрунтової злітно-посадкової смуги під час дощу та снігу. Через це він часто закривався, так, наприклад, 1935 року через негоду аеропорт не працював 35 днів. У 1936 році дві ЗПС та майданчик перед ангаром було забетоновано. 1938 року на летовищі знову проводилися дренажні роботи.

Загалом, з 1925 по 1939 роки на облаштування аеропорту з державного бюджету було виділено 12 мільйонів злотих[21].

Після відкриття, з левандівського аеропорту на скнилівський було перенесено рейси до Варшави — Ґданська та Кракова. У 1931 році відкрито міжнародну авіатрасу Львів — Бухарест — Софія — Салоніки. Наступного року її продовжили до Варшави, Риги й Таллінна, в 1936-му — до Афін, 1937-му — через острів Родос до Аеропорту Лода, згодом — до Хельсінкі та Бейрута. Напередодні Другої світової війни цей маршрут, Хельсінкі — Таллінн — Рига — Варшава — Львів — Бухарест — Софія — Салоніки — Афіни — Родос — Лод — Бейрут, був найдовшим у Європі[22].

В міжвоєнний період з центру міста до аеропорту пасажирів та їхній багаж возив безкоштовний автобус. За VIP-клієнтами присилали легковик. В аеропорті працювали безкоштовні носії. Процедура оформлення документів займала менше 15 хвилин[23].

З «Левандівки» було також перебазовано 6-й авіаційний полк, до складу якого входили 161-ша та 162-га винищувальні ескадрильї, 61-ша і 62-га зв'язкові ескадрильї, 64-та і 65-та бомбардувальні ескадрильї, 63-тя та 66-та розвідувальні, і 69-та допоміжна ескадрилья.

Після початку Другої світової війни з Вторгнення Німеччини в Польщу, вже в перший день війни, 1 вересня 1939 року о год. 11 львівський аеропорт зазнав авіа удару ворогів. Наліт здійснили 30 бомбардувальників «Штука»[24] 4 бомбового полку Люфтваффе. Їх прикривали бомбардувальники Словацьких військово-повітряних сил. Протягом кількох днів летовище евакуювали за місто. Однак, в результаті бомбардування злітні смуги були настільки пошкоджені, що під час евакуації на них зазнали аварій кілька польських літаків.

Після анексії Західної України Радянським Союзом, в аеропорті розмістилися літаки 15 змішаної авіаційної дивізії військово-повітряних сил Червоної Армії[22]. Було також влаштовано цивільну авіацію: відкрито рейси до Києва, Москви та інших міст СРСР[21].

Німецька авіація почала нальоти на львівський аеропорт з перших днів червня 1941 року, ще до офіційного початку радянсько-німецької війни. За свідченням капітана 3-ї винищувальної групи Люфваффе фон Гана, коли «Скнилів» потрапив до німців, на аеродромі було 264 знищених радянських літаків[22]. Завалене їхніми рештками льотне поле було непридатним до користування. Так, коли 9 липня 1941 року з Самбора до Львова прилетіли 10 розвідників «Смолік» та 10 винищувачів «Авіа Б.534» словацьких збройних сил, то вони були вимушені приземлятися на полях біля Рясного, де згодом влаштували тимчасовий військовий аеродром. Згодом німці розчистили й скнилівське летовище[21].

У 1944 році, після захоплення Львова Червоною Армією, спочатку відновлено польоти з тимчасового аеропорту біля Рясного, а лише згодом — зі Скнилова. За кілька місяців сформовано Львівський авіазагін. Того ж року відновлено авіасполучення з Києвом; наступного року впроваджено рейси до Станіславова, Тернополя, Дрогобича, Чернівців, Рівного. Рейси до столиці виконували літаки Лі-2, до сусідніх обласних центрів — По-2.

Фасад радянського аеровокзалу (2004)
Радянський аеровокзал зі сторони аеродрому (2008)

У квітні 1955 року в аеропорті відкрито новий аеровокзал (нині — термінал 1), збудований за типовим проектом московських архітекторів Єлькіна й Крюкова, що їх консультував академік Жолтовський. Будівництво здійснював Львівський будівельний трест № 98 під керівництвом Келлера.

До кінця 1950-х років через Львів проходило багато міжнародних авіаліній, зокрема, Москва — Відень, Москва — Прага, Москва — Бухарест та інші. Через те, що на початку 1960-х цивільна авіація почала використовувати реактивні й турбоґвинтові літаки, львівський аеропорт перестав обслуговувати міжнародні авіалінії.

Львівський аеропорт міг приймати турбогвинтові літаки Ан-10, від 1963 року — Ан-24, від 1964 — Іл-18 і Ту-124. Ці літаки обслуговували середні й дальні внутрішньосоюзні авіалінії. У 1967 році літаки Іл-14, що їх використовували на ближніх авіалініях, замінили на Ан-24 та Як-40. На місцевих авіалініях зі Львова літали Ан-2, Аеро-45, Л-200 «Морава». У 1970-х-1980-х роках було потовщено та продовжено злітно-посадкову смугу, в результаті чого аеропорт зміг приймати пасажирські Ту-154, транспортні Іл-76 і Ан-22 «Антей». На середніх авіалініях експлуатувалися Ту-134, на коротких — Л-410. На 1980-ті роки припадає найбільша інтенсивність відправлень літаків зі львівського аеропорту — близько 60 в день[21].

З розпадом Радянського Союзу кількість перевезень різко зменшилася, натомість, аеропорт відновив статус міжнародного. До саміту глав держав Центральної та Східної Європи, що проходив у Львові 1999 року, аеровокзал капітально відреставровано[25].

У 20092012 роках, до Чемпіонату Європи з футболу 2012 під керівництвом Степана Лукашика[26] проведена реконструкція аеропорту: збудовано новий термінал в стилі хай-тек за проектом компанії «Тебодін Україна»[27] вартістю 2 мільярда 437 мільйони гривень[28]; відремонтовано старий радянський термінал[25]; а злітно-посадкову смугу реконструйовано, та продовжено з 2510 до 3305 метрів для того, щоб вона могла приймати літаки класу D[29]. Спочатку також планувалося, що біля аеропорту буде збудовано новий автовокзал[30], а вулиця Ряшівська буде продовжена від Патона повз летовище до Кульпарківської[31].

Аеропорт було названо іменем короля Русі Данила Галицького. Урочисте відкриття відбулося 12 квітня 2012 року за участі Президента України Януковича і президента УЄФА Платіні[32].

Інфраструктура[ред.ред. код]

Новий термінал «А» площею 39 000 м2 має пропускну здатність 2000 пасажирів на годину. На першому поверсі розміщуються зали очікування та реєстрації пасажирів, обробка багажу, а на другому й третьому поверхах — митний, прикордонний контроль та контроль з авіаційної безпеки. Аеровокзал має 28 стійок реєстрації, 18 стійок паспортного контролю, 12 пунктів контролю проходження на авіаційну безпеку[33]. В холі на першому поверсі стоїть бюст королю Данилові Галицькому. Старий термінал здатний пропускати 300 пасажирів на годину на приліт і 220 на відліт. В ньому діє VIP-зала[25].

Термінал має 9 виходів (з них 4 ― з телетрапами із встановленими системами паркування літаків).

Злітно-посадкова смуга довжиною 3305 метрів здатна приймати літаки типу D. Можливе здійснення 20 вильотів на годину літаків типу D[29]. Перевезення пасажирів від/до літаків здійснюється автобусами AeroLAZ 12 та Neoplan Apron.

До терміналу А також курсують трулейбуси тролейбусного маршруту № 9 та 1 електробус. Підготовчі роботи з прокладання тролейбусної мережі були розпочаті ЛКП «Львівелектротранс» 20 жовтня 2016 року.

До нового терміналу А аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького від центру міста можна дістатися автобусом № 48 [34], яке курсує за маршрутом «Аеропорт (Новий Термінал) - пл. Галицька».

Авіалінії та напрямки на вересень 2017[ред.ред. код]

Авіакомпанія Пункт призначення
Україна AtlasGlobal Ukraine Стамбул-Ататюрк
Австрія Austrian Airlines Відень
Азербайджан Azerbaijan Airlines Баку
Україна Azur Air Ukraine Сезонний чартер: Анталія, Даламан, Хургада, Шарм-ель-Шейх
Білорусь Belavia Мінськ
Україна Bravo Airways Сезонний чартер: Даламан, Монастір
Україна Дніпроавіа Дніпро, Київ-Бориспіль
Сезонний чартер: Пула, Тирана
Греція EllinAir Сезонний чартер:Салоніки
Польща LOT Polish Airlines Бидгощ, Познань, Варшава-Шопен
Німеччина Lufthansa Мюнхен
Україна Motor Sich Airlines Київ-Жуляни
Туреччина Pegasus Airlines Стамбул-Сабіха Гекчен
Польща SprintAir Радом
Туреччина Turkish Airlines Стамбул-Ататюрк
Україна Міжнародні авіалінії України Київ-Бориспіль, Рим-Ф’юмічіно, Тель-Авів-Бен-Гуріон, Вільнюс
Сезонно: Болонья, Мадрид
Сезонний чартер: Анталія, Даламан, Хургада, Шарм-ель-Шейх, Тиват
Україна Windrose Airlines Брешія
Сезонний чартер: Анталія, Хургада
Угорщина Wizz Air Вроцлав, Берлін-Шенефельд
Італія Ernest Airlines Бергамо, Венеція, Неаполь

Прийнятні літаки[ред.ред. код]

Boeing 767 Ефіопських авіаліній в аеропорту «Львів» (2015)
Ан-124 "Руслан" заходить на посадку в аеропорту "Львів"

Кількість пасажирів[ред.ред. код]

Рік Пасажиропотік
Львівського аеропорту
 %
2002 110,200 -
2003 144,100 30.8%
2004 198,200 37.5%
2005 235,900 19%
2006 278,200 18%
2007 424,100 52.4%
2008 532,100 25.5%
2009 452,300 15%
2010 481,900 6.5%
2011 296,900 38.4%[35]
2012 576,000 94%[36]
2013 700,800 21.7%
2014 585,200 16.5%
2015 570,570 2.5%
2016 738,000 29.3%

Катастрофи та інциденти[ред.ред. код]

  • 16 листопада 1959 року — пасажирський літак Ан-10А, реєстр. номер СРСР-11167, який летів з Москви (Внуково) до Львова, зазнав аварії при посадці в аеропорті "Львів". Загинуло 40 людей.
  • 26 лютого 1960 року — пасажирський літак Ан-10А, реєстр. номер СРСР-11180, який летів з Києва (Жуляни) до Львова, зазнав аварії при посадці у Львові. Загинуло 32 людей. Один пасажир вижив.
  • 23 грудня 1973 року — пасажирський літак Ту-124, реєстр. номер СРСР-45044, який виконував рейс Львів-Київ (Бориспіль), впав після зльоту біля Винник через пожежу в двигуні. Загинуло 17 людей.
  • 3 травня 1985 року — пасажирський літак Ту-134А, реєстр. номер СРСР-65856, який виконував рейс Таллінн-Львів-Кишинів, при посадці в аеропорт зіткнувся з вини диспетчерів з військово-транспортним Ан-26, що летів зі Львова в Москву. В результаті зіткнення загинули всі 94 особи в обох літаках.
  • 27 липня 2002 року — під час проведення авіашоу впав винищувач Су-27 у натовп глядачів, що прийшли подивитися шоу. Загинуло 78 осіб (серед них 28 дітей) і постраждало близько 250 людей. За кількістю загиблих є найбільшою катастрофою в історії авіаційних шоу. 2 пілоти катапультувались і вижили. Обидва згодом були засуджені на тривалі терміни ув'язнення.

Див. також[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Код IATA «LWO» від польського Lwów
  2. Львів. Аеропорт Пінзель. Блог Ірини Магдиш, zaxid.net
  3. Львів. Аеропорт Пінзель. Блог Тараса Возняка, Блоги, Українська Правда
  4. Львів. Аеропорт «Пінзель». А раптом вдасться? Ірина Магдиш, Історична правда, Українська правда
  5. Аеропорт «Львів» хочуть назвати іменем Короля Данила. zaxid.net
  6. Мер Львова пропонує назвати аеропорт іменем короля Данила. zaxid.net
  7. Янукович не проти, щоб Львівський аеропорт носив ім'я Бандери. Історична правда, Українська правда
  8. Колесніков каже, що Янукович обманув львів'ян про аеропорт імені Бандери. Історична правда, Українська правда
  9. Парламентська більшість проголосувала проти імені Бандери. УНІАН
  10. Польща не хоче, щоб аеропорт Львова носив ім'я Бандери. Українська правда
  11. Якою буде назва львівського аеропорту? VisitLviv.net
  12. Король Данило переміг в опитуванні щодо назви львівського аеропорту. VisitLviv.net
  13. Львів назвав Азарову персону, на честь якої назвуть аеропорт. І це не Бандера. Історична правда, Українська правда
  14. Аеропорт Львова носитиме ім'я засновника міста Данила Галицького. Урядовий портал
  15. Львівська влада просить в Уряду додати слово «короля» в назві летовища. ZIK (Західна інформаційна корпорація)
  16. Львівська «Свобода» звинуватила Facebook у фальсифікаціях. zaxid.net
  17. Аеропорт «Львів» офіційно отримав нову назву. zaxid.net
  18. Назву львівського аеропорту Януковичу порадили історики. zaxid.net
  19. Інтелігенція Львівщини просила у Президента грошей та перейменування аеропорту. Львівські новини
  20. Początki portu lotniczego w Gdańsku
  21. а б в г Ярослав Янчак, Андрій Козицький Енциклопедія Львова // Аеродром / Андрій Козицький. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 41-43. — ISBN 966-7007-68-8.
  22. а б в Ярослав Янчак, Андрій Козицький Енциклопедія Львова // Авіація / Андрій Козицький. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 26-27. — ISBN 966-7007-68-8.
  23. Високий політ. Ольга Швагуляк-Шостак, Business Class Magazine
  24. З книги: Степан Шах «Львів – місто моєї молодости. (Спомин присвячений Тіням забутих Львов’ян)» — Мюнхен, 1955
  25. а б в Існуючий термінал. Офіційний сайт Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові»
  26. Службу підготовки аеропорту «Львів» до Євро-2012 очолить Степан Лукашик ZIK (Західна інформаційна корпорація)
  27. Новий аеровокзал. Офіційний сайт Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові»
  28. Аеропорти до Євро-2012 подорожчали ще на півмільярда. Економічна правда, Українська правда
  29. а б Аеродром. Офіційний сайт Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові»
  30. Біля львівського аеропорту до «Євро-2012» збудують потужний автовокзал. ZIK (Західна інформаційна корпорація)
  31. Нова дорога на вул. Ряшівській у Львові матиме чотири смуги. zaxid.net
  32. Оновлений аеропорт «Львів» відкрили за два місяці до Євро-2012. Тарас Базюк для ВВС Україна
  33. Кабмин утвердил финплан Львовского аэропорта на 2017 год. cfts.org.ua. Процитовано 2017-02-02. 
  34. Маршрутка №48
  35. Avianews.com: Аэропорт Львов (Аеропорт Львів IATA: LWO) терминал, как доехать(рос.)
  36. Korrespondent.net: Львівський аеропорт практично вдвічі збільшив пасажиропотік

Посилання[ред.ред. код]