Запоріжжя I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запоріжжя І
Запорізька дирекція
Придніпровська залізниця
станція
Залізничний вокзал Запоріжжя-1.jpg
Вокзал станції Запоріжжя І
Розташування
Розташування Запоріжжя Запоріжжя
Адреса Соборний проспект, 6-Г
Координати 47°47′44″ пн. ш. 35°11′17″ сх. д. / 47.79580000002777496° пн. ш. 35.18810000002777372° сх. д. / 47.79580000002777496; 35.18810000002777372Координати: 47°47′44″ пн. ш. 35°11′17″ сх. д. / 47.79580000002777496° пн. ш. 35.18810000002777372° сх. д. / 47.79580000002777496; 35.18810000002777372
Структура
Лінія(ї) Синельникове I — Запоріжжя І
Запоріжжя І — Федорівка
Платформ 4
Тип платформ 2 бокові, 2 острівні
Колій 6
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні

Автобус Таксі Ресторан Автостоянка Доступ для осіб з інвалідністю Аптека Кафе Таксофон
Маршрути міського громадського транспорту:
Bus icon SPB.svg 17, 18, 20, 29, 31, 37, 42, 44, 46, 55, 61, 62, 67, 74, 75, 81, 84, 88, 98, 99, 201, 202, 384
Tram icon SPB.svg 3, 16

Trolley icon SPB.svg 3
Історія
Відкрито 15 листопада 1873 (146 років)
Перебудовано 25 вересня 1954 (66 років)
Електрифіковано 1965
Колишні назви Олександрівськ І
Будівля
Архітектор Скаржинський В. Ф.
Поверхів 3
Інша інформація
Власник Придніпровська залізниця
Оператор Українська залізниця
Веб-сайт https://dp.uz.gov.ua/ukr/stations_zap
Код ЄМР (АСУЗТ) 460700
Код Експрес-3 2210800
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Запоріжжя II 3 км
Києва-Пасажирського 658 км
Дніпра-Головного 126 км
Харкова-Пасажирського 357 км
Львова (через Кривий Ріг) 1230 км
Мапа
Запоріжжя І на Вікісховищі

Запорі́жжя I (до 1934 року — Олексáндрівськ I[1]) — вузлова дільнична позакласна залізнична станція Запорізької дирекції Придніпровської залізниці на перетині головного ходу Москва — Севастополь та лінії Донбас — Кривбас. Розташована у південно-східній частині міста Запоріжжя (лінії Синельникове I — Запоріжжя І, Запоріжжя І — Федорівка).

У Запоріжжі чотири залізничні вокзали, які приймають пасажирські потяги далекого та приміського сполучення: Запоріжжя II, Запоріжжя-Ліве, Дніпробуд II, але головним вокзалом є Запоріжжя I.

Історія[ред. | ред. код]

Станція та будівля вокзалу, який тоді отримав назву  — Південний, побудовані 1873 року під час прокладання першої дільниці приватної Лозово-Севастопольської залізниці впродовж 18701873 років. Перший потяг зі станції Лозова прибув на станцію Олександрівськ (23 жовтня) 5 листопада 1873 року. Первинна назва станції Олександрівськ І походить від тодішньої назви міста Запоріжжя. Одноповерхова будівля вокзалу тоді була невеликою та дерев'яною.

З 1874 року розпочався рух потягів вже до станції Мелітополь, а (5 січня) 18 січня 1875 року — до станції Севастополь.

В ході революційних подій 1905 року вокзал став епіцентром і останнім оплотом озброєного повстання робітників Олександрівська.

Стара будівля вокзалу була зруйнована в ході військових дій під час Другої світової війни. Нова будівля вокзалу в стилі «сталінського бароко» відкрита 25 вересня 1954 року. Введення в експлуатацію вокзалу планувалася роком раніше, але будівництво затяглося, тому на фасаді вокзалу красується скульптура робітника і селянки з написом «1953». Авторство проєкту вокзалу часто приписують відомому архітектору Георгію Вегману, але це зовсім не так. У книзі «Архітектура залізничних вокзалів» названі такі автори проєкту вокзалу Запоріжжя І, як архітектор «Мостопроекту» В. Ф. Скаржинський, М. Хачатурова, Г. Чернишов. Ймовірно, колектив архітекторів працював під керівництвом Георгія Густавовича Вегмана, а скульптурна композиція над центральним входом вокзалу — робота запорізького скульптора Михайла Худаса[2].

1965 року дільницю Лозова — Синельникове I — Запоріжжя електрифіковано постійним струмом (= 3 кВ). 1969 року електрифікована дільниця Запоріжжя — Мелітополь[3][4].

Остання реконструкція вокзального комплексу проходила в період з 2000 по серпень 2002 року.

За 2013 рік вокзал станції Запоріжжя І обслужив 8,8 млн пасажирів[5].

16 квітня 2018 року на будівлі залізничного вокзалу відкрито меморіальну дошку на честь Українських січових стрільців, які сто років тому вступили у нерівний запеклий бій із «червоними» загарбниками. У меморіальній дошці «Борцям за волю України» увічнені події сторічної давнини: 15-16 квітня 1918 року. Тоді загін січових стрільців вступив у запеклий нерівний — 350 українців проти 5000 більшовиків — бій із загарбниками. Січові стрільці знищили понад 400 загарбників і організовано відійшли до пароплава. Саме 16 квітня 1918 року Олександрівськ святкував своє звільнення: «червоні» втекли з Олександрівська під тиском частин полковника армії УНР Петра Болбочана. Цього дня вулицями звільненого міста пройшов спільний парад «запорожців» Болбочана і січових стрільців[6].

З 26 травня 2013 року «Укрзалізниця» подовжила маршрут потяга «Інтерсіті+» сполученням Київ — Дніпро до Запоріжжя[7].

16 грудня 2018 року «Укрзалізниця» призначила новий потяг № 3/4 категорії «нічний експрес» сполученням Запоріжжя — Ужгород. Розклад руху потяга складений з урахуванням побажань пасажирів і забезпечує сполучення мегаполісів Придніпров'я — Запоріжжя і Дніпра із Закарпаттям[8][9][10].

2018 року вокзал Запоріжжя І увійшов у Топ-10 найбільш із завантажених вокзалів України, який обслужив 2,1 млн пасажирів у далекому сполученні (з них посадка — 1,05 млн пас./висадка — 1,04 млн пас.)[11].

Інфраструктура та послуги вокзалу[ред. | ред. код]

Вокзал станції Запоріжжя I — позакласний. Комплекс вокзалу є структурним підрозділом регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», до складу якого входять: будівля вокзалу, павільйон приміських кас та камер схову, багажне відділення, перони та посадкові платформи, пішохідний тунель, спеціальні споруди, зали очікування для тимчасового перебування пасажирів та їх обслуговування, кімнати відпочинку, кафе «Транзит».

На вокзалі, після реконструкції, встановлені автоматизований пристрій управління табло і гучномовці, інформаційні електронні табло з інформацією про прибуття і відправлення потягів та наявність вільних місць на потяги, Wi-Fi-мережа та інше сучасне обладнання.

Основні послуги вокзалу:

  • забезпечення перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти у внутрішньому, міждержавному та міжнародному сполученнях в єдиному перевізному процесі;
  • оформлення проїзду й перевезення багажу чи вантажобагажу, повернення платежів за невикористані проїзні та перевізні документи;
  • надання пасажирам платних та безплатних послуг.

Види послуг, що надаються на вокзалі:

  • оформлення проїзних документів;
  • резервування місць за заявками для групових перевезень пасажирів;
  • інформаційно-довідкові послуги;
  • послуги залів очікування, у тому числі підвищеного комфорту на 36 місць;
  • послуги автоматичної та стаціонарної камери схову;
  • послуги сервісного центру;
  • послуги кімнат відпочинку (одно-, дво- та чотиримісна кімнати);
  • послуги багажного відділення.

Галерея[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Згідно розкладу руху, з ведення в дію літнього графіку руху потягів з 21 травня 1948 року, головною новинкою для станції Запоріжжя І, вперше після війни, було призначення кур'єрського потяга сполученням Москва — Сімферополь. Для того часу це був справжній «Інтерсіті» — з Москви до Запоріжжя час в дорозі складав 27 годин 10 хвилин. Звичайний пасажирський потяг долав цей маршрут майже на 10 годин довше. По парних числах через Запоріжжя прямував ще один московський — до Євпаторії, а по непарних — швидкий потяг Харків — Сімферополь. До послуг пасажирів призначалися два причіпних вагона (плацкартний і комбінований) до Києва, з перепричепленням у Дніпропетровську. Щоденно (до цього через день) почав курсувати потяг Дніпропетровськ — Сімферополь. Ще з новинок літнього розкладу 1948 року — потяги Волноваха — Пологи (щоденний) та Запоріжжя — Чаплине (по непарних). Через станцію Запоріжжя II по парних числах призначався потяг до Бердянська, по непарних — плацкартний вагон з перепричепленням у Пологах. Найекзотичнішим був потяг Ясинувата — Мелітополь, якому продовжили маршрут руху до станції Джанкой[12].
  • Під час прибуття та відправленні пасажирських потягів місцевого формування та потягів категорії «Інтерсіті+», що сполучають Запоріжжя зі столицею України, на вокзалі лунає «Запорозький марш».
  • 6 листопада 2015 року на вокзалі Запоріжжя І відкрито перший в Україні окремий волонтерський центр «Солдатський привал» для відпочинку учасників АТО, мобілізованих осіб, призовників, які транзитом проїжджають через Запоріжжя, військовослужбовців та співробітників правоохоронних органів, які перебувають у відрядженні в Запоріжжі, а також родичів учасників АТО, які перебувають на лікуванні у Запорізькому військовому шпиталі та цивільних клініках[13].
  • 13 листопада 2016 року вокалісти музичного училища імені Платона Майбороди на вокзалі Запоріжжя І виконали головну пісню з фільму «Весна на Зарічній вулиці» (неофіційний гімн міста Запоріжжя). Вокальний флешмоб став творчим подарунком телеканалу TV5 для комбінату «Запоріжсталь», який 16 листопада 2016 року відзначив 83-річчя з дня заснування[14].
  • 2018 року вокзал Запоріжжя І увійшов у Топ-10 (6-те місце) серед залізничних вокзалів за кількістю пасажирів у потягах далекого сполучення України. Послугами скористалися 2,1 млн пасажирів.
  • Нічний швидкий поїзд № 120/119 Запоріжжя — Кривий Ріг — Львів, станом на 2018 рік, посідав 4-те місце в Україні з пасажироперевезення — 778 423 пасажирів на рік[15].

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

Біля вокзалу Запоріжжя І пролягають маршрути громадського транспорту, за допомогою яких є можливість дістатися в усі райони міста Запоріжжя.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова ВУЦВК від 11 квітня 1934 року «Про перейменування залізничних станцій Олександрівськ І, Олександрівськ ІІ та Олександрівськ-пристань Катерининської залізниці на Запоріжжя І, Запоріжжя ІІ та Запоріжжя-пристань» // Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. — 1934. — № 16. — 22 квітня. — с. 7.
  2. Як виглядав вокзал Запоріжжя І напередодні відкриття (фото) (рос.)
  3. Сведения о железных дорогах общего пользования с 1918 по 1990 гг. // Краткие сведения о развитии отечественных железных дорог с 1838 по 1990 г / Сост. Афонина Г. М.. — М., 1996. — 223 с.
  4. Привокзальна площа і фасад головного залізничного вокзалу Запоріжжя у 1968 році (фото)
  5. Десять найбільших вокзалів України у 2014 році. Запоріжжя І — «Палац металургів» // ЦТС, 2014-10-10 (рос.)
  6. На запорізькому залізничному вокзалі увічнили запеклий бій січових стрільців із більшовиками (фото) // Depo.Запоріжжя, 2018-04-17
  7. «Укрзалізниця» з 26 травня 2013 року продовжила маршрут швидкісних експресів Hyundai сполученням Київ — Дніпро до Запоріжжя // Дніпровський міський сайт, 2013-04-25 (рос.)
  8. Укрзалізниця з 16 грудня 2018 року призначила новий потяг № 3/4 Запоріжжя — Ужгород // Укрзалізниця, 2018-12-14
  9. В Україні запускають новий потяг Запоріжжя — Дніпро — Ужгород // Індустріалка, 2018-12-15 (рос.)
  10. Мешканцям Запоріжжя дістатися обласного центру Закарпаття стане легше // Час Закарпаття, 2018-12-15
  11. Топ-10 найбільш завантажених вокзалів України у 2018 році // Економічна правда, 2019-03-01
  12. Куди прямували потяги через Запоріжжя, згідно розкладу руху з 21.05.1948 р. (рос.)
  13. У Запоріжжі відкрито «Солдатський привал» // Запорізька обласна державна адміністрація, 2015-11-06
  14. На вокзале в Запорожье состоялся оригинальный флеш-моб (видео) // TV5, 2016-11-13 (рос.)
  15. Потяг № 120/119 «Запоріжжя — Львів» б'є рекорди популярності // ZP-INFORM, 2019-04-30 (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]

Панорама[ред. | ред. код]