Золотушник звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Золотушник звичайний
Bombus cryptarum - Solidago virgaurea - Keila.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Золотушник (Solidago)
Вид: Золотушник звичайний
Біноміальна назва
Solidago virgaurea
L.
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Solidago virgaurea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Solidago virgaurea
IPNI: 249947-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 462879

Золотушник (золотарник) звичайний (Solidago virgaurea), також відома як золота різка, куниця, сумник тощо, — багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (Asteraceae).

Опис[ред. | ред. код]

Квітки золотушника звичайного
Загальний вигляд

40-100 см заввишки з горизонтальним або косовисхідним кореневищем. Стебло прямостояче, голе або короткоопушене, просте, основа стебло і черешки листків часто червонуваті. Листки чергові, прикореневі, овальні або довгасті, тупі, негустопилчасті, звужені у довгий крилатий черешок. Стеблові листки черешкові, довгасті, овальні або ланцетні, пилчасті, на верхівці гострі. Верхні листки сидячі, майже цілокраї. Квітки дрібні, зрослопелюсткові, у невеликих кошиках, що зібрані у вузьке циліндричне китицеподібне або волотисте верхівкове суцвіття. Кошики численні, середньої величини (7-18 мм завдовжки), на довгих квітконосах. Обгортка дзвоникувата з 4-6 рядів черепичасторозташованих листочків. Квітколоже плоске, голе, я часте. Крайові квітки кошика маточкові у кількості 5-9 (11), з язичковим золотисто-жовтим віночком, серединні — численні, з трубчасто-лійкоподібним золотисто-жовтим віночком, розсіченим на п'ять ланцетних дрібних часток, двостатеві. Тичинки (п'ять) зрослися пиляками ва трубку, крізь яку проходить стовпчик маточки; зав'язь нижня, приймочка дволопатева. Плід — сім'янка (3-4 мм завдовжки), циліндрична, ребриста, опушена, з чубком (4-5 мм завдовжки), що складається з одного ряду жовтуватих, дрібно- і густозазубрених волосків.

Золотушник росте у хвойних і мішаних лісах, у чагарниках, на галявинах. Рослина світлолюбна. Цвіте у липні — серпні. Поширений по всій Україні. Заготовляють у всіх областях України.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Медоносна, лікарська, отруйна, фарбувальна, жироолійна і декоративна рослина. Золотушник звичайний — осінній медонос, що дає підтримуючий взяток меду і пилку. Цінний він для бджільництва тим, що дає осінній корм, за рахунок його нектару поповнюються зимові запаси меду. Взяток з золотушника підтримує осінній розвиток бджолосім'ї і в зиму вона йде міцною. Мед з нього золотисто-жовтий, приємний на смак. У народній медицині використовують траву золотушника, зібрану разом з квітками, при жовчнокам'яній хворобі, запаленні нирок, проносах, цинзі (в листках міститься 40-70 мг% вітаміну С) і як сечогінний засіб. Свіжі листки прикладають до ран.

У листках містяться сапоніни, сліди алкалоїдів, дубильні речовини, ефірна олія, а у коренях — інулін.

У гомеопатії користуються есенцією з свіжих квіток золотушника. У ветеринарії використовують при проносах і як сечогінний засіб. Але при тривалому поїданні худобою трави і сіна золотушник викликає отруєння. Трава золотушника дає жовту фарбу, а насіння містить 14,4 % жирної олії.

За декоративністю поступається перед золотушником (золотарником) канадським, який, на жаль, дуже поширився в Україні як інвазивна рослина, яка агресивно витісняє місцеві види рослин, проте золотушник звичайний придатний для створення куртин на відкритих місцях у парках і лісопарках, а також для насаджень уздовж залізниць і шосейних шляхів.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Золотушник звичайний