Зофія Морачевська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зофія Морачевська
пол. Zofia Moraczewska
Zofia Moraczewska foto (cropped).jpg
Народилася 4 липня 1873(1873-07-04)
Чернівці, Австро-Угорщина
Померла 16 листопада 1958(1958-11-16) (85 років)
Сулеювек, Польща
Поховання Військові Повонзки
Громадянство Польща Польща
Діяльність політик і активістка за жіночі права
Партія Польська соціал-демократична партія Галичини і Сілезії-Цешина, Польська соціалістична партія, Безпартійний блок співпраці з урядом
Батько Роман Гостковський
Мати Ванда Гостковська
У шлюбі з Єнджей Морачевський
Діти Тадеуш, Казимир, Адам, Ванда
Нагороди
Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест)
Орден Відродження Польщі (Лицарський Хрест)
Хрест Незалежності

Зофія Морачевська (пол. Zofia Moraczewska; *4 липня 1873, Чернівці — †16 листопада 1958, Сулеювек) — польська соціалістка, політична і громадська активістка. Активна учасниця боротьби за незалежність Польщі і за рівноправ'я жінок. Депутат сейму Другої Речі Посполитої від Польської соціалістичної партії і Безпартійного блоку співпраці з урядом. Засновниця і лідер декількох жіночих організацій і рухів. Дружина Єнджея Морачевського.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї ректора Львівського політехнічного університету Романа Гостковського. Спочатку навчалась вдома, а в 1889 закінчила Вищий жіночий науковий заклад імені В. Недзялковської, пізніше Жіночу вчительську семінарію у Львові. У 1893 році вона склала іспити з середньої школи з відзнакою, а в 1895 році вона склала іспит для вчителя німецької мови у державних школах. З 1891 по 1893 роки вона працювала вчителем у гімназії імені В. Недзялковської у Львові, потім до 1895 року практикувала у школі при тій гімназії.

З юності примикала до польського соціалістичного підпілля. В 1896 вступила в Польську соціал-демократичну партію Галичини і Сілезії-Цешина, в цьому ж році вийшла заміж за відомого партійного активіста Єнджея Морачевського. Брала участь в польському жіночому союзі і кооперативних організаціях. Пропагувала ідеї незалежності, соціалізму і суфражизму. Під час проживання у виборчому окрузі Морачевського в Стрию з її ініціативи створено організації «Союз жінок» і «Праця», які поширюються соціалістичні ідеї та ідеї незалежності, просувають кооперативні принципи. В 1916 очолила Лігу жінок Галичини і Сілезії (пол. Ligi Kobiet Galicji i Śląska), яка незабаром об'єдналася з жіночої воєнізованою організацією в Лігу польських жінок (пол. Ligę Kobiet Polskich). В 1917-1918 роках була медсестрою. Конфліктувала з католицькими клерикалами.

В польській політиці[ред. | ред. код]

Після проголошення незалежності Польщі Зофія Морачевська очолила варшавську жіночу організацію Польську соціалістичну партію. Редагувала газету Голос жінок (Głosu Kobiet). На Парламентських виборах в Польщі в 1919 році була обрана до сейму (єдина жінка в депутатському клубі соціалістів). Протестувала проти дискримінації жінок в держапараті [1]. Єнджей Морачевський, очолюючи уряд з листопада 1918 по січень 1919 року, провів законодавство про політичну рівноправність жінок [2].

Навесні 1921 року Зофія Морачевська вступила в серйозний конфлікт з керівництвом Польської соціалістичної партії. Вона проголосувала за прийняття Березневої конституції, яку більшість соціалістичних лідерів вважали недостатньо демократичною (при тому, що документ вважався одним з найдемократичніших у тогочасній Європі [3]). Отримала партійну догану, вийшла з депутатського клубу. На декілька років припинила участь в політиці, зосередившись на громадській проблематиці жіночої рівноправності.

Разом з чоловіком Зофія Морачевська підтримала Травневий переворот 1926 року і повернення до влади Юзефа Пілсудського. В 1927 вийшла з Польської соціалістичної партії (соцпартія перейшла в опозицію Пілсудському). На наступний рік організувала і очолила Жіночий цивільний союз праці (пол. Związek Pracy Obywatelskiej Kobiet), що швидко перетворився в найбільшу жіночу організацію Польщі. Була обрана в сейм від Безпартійного блоку співпраці з урядом. Представляла жіночий рух Польщі в Міжнародній організації праці, в Лізі Націй, на конференції з роззброєння.

У 1933 році Зофія Морачевська пішла у відставку з поста голови Жіночого громадянського союзу праці. Її не влаштовував щільний урядовий контроль над рухом, вона все частіше виступала з опозиційними заявами. Через два роки Морачевська заснувала організацію Жіноча соціальна самодопомога (пол. Samopomoc Społeczną Kobie).

Двічі — в 1927 і 1930 — нагороджена Орденом Відродження Польщі, в 1931 удостоєна Хреста Незалежності.

Під час німецької окупації[ред. | ред. код]

В роки німецької окупації Зофія і Єнджей Морачевські намагалися підтримувати кооперативний рух, пов'язаний з підпіллям. Зофія Морачевська перебувала в керівництві сулеювекського кооперативу, брала участь в Комітеті допомоги жертвам війни. Єнджей Морачевський загинув від випадкової кулі 5 серпня 1944 року.

При комуністичному режимі[ред. | ред. код]

У післявоєнній Польщі Зофія Морачевська дистанціювалася від суспільно-політичного життя. Брала участь в написанні Енциклопедії польського жіночого руху. Комуністична влада ПНР ставилися до Морачевської лояльно, як до вдови першого соціалістичного прем'єр-міністра. Їй повернули будинок, конфіскований німецькими окупантами.

Зофія Морачевська до комуністичного режиму ставилася дуже насторожено, але сподівалася, що його політика буде хоча б почасти вигідною для робітничого класу[4].

Зофія Морачевська померла в 1958 році, в період «гомулковської відлиги». Іменем Зофії і Єнджея Морачевських названа школа в Сулєювеках[5].

Сім'я[ред. | ред. код]

Подружжя Морачевських мало чотирьох дітей. Всі вони пішли з життя раніше батьків. Син Тадеуш помер в дитинстві. 17-річний доброволець Казимир Морачевський загинув на польсько-радянській війні. Історик Адам Морачевський помер в 1942 в Аушвіці. Ванда Морачевська, боєць Армії Крайової, загинула в тому ж році у варшавській в'язниці Павяк.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Baby na Wiejskiej. Pokonanie przez kobiety drogi do ław sejmowych zajęło im co najmniej półtora stulecia, wymagało odwagi, uporu, odstępstw od tradycji, przemian kulturowych
  2. Liga Kobiet Polskich ma 100 lat
  3. Неосоціалістичні тенденції в доктрині та практиці пілсудчіни//Сергій Кара-Мурза та інші. Комунізм і фашизм: брати чи вороги? М.: Яуза-пресс; 2008.
  4. Moraczewska Zofia. Demokracja dla kobiet
  5. Strona szkół im. Moraczewskich

Джерела[ред. | ред. код]

  • Dufrat, Joanna (2005). Moraczewska, Zofia. У Haan, Francisca de; Daskalova, Krassimira; Loutfi, Anna. Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms in Central, Eastern, and South Eastern Europe: 19th and 20th Centuries. New York: Central European University Press. ISBN 978-963-7326-39-4.