Міжнародна організація праці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міжнародна організація праці
Emblem of the United Nations.svg
Засновано 1919
Тип UN agency[d][1] і спеціалізоване агентство ООН[d][2]
Штаб-квартира
Координати 46°13′45″ пн. ш. 6°08′03″ сх. д. / 46.22940000002777339° пн. ш. 6.134280000027778179° сх. д. / 46.22940000002777339; 6.134280000027778179Координати: 46°13′45″ пн. ш. 6°08′03″ сх. д. / 46.22940000002777339° пн. ш. 6.134280000027778179° сх. д. / 46.22940000002777339; 6.134280000027778179
Веб-сайт ilo.org
Нагороди

CMNS: Міжнародна організація праці на Вікісховищі
Логотип МОП

Міжнародна організація праці (МОП) (англ. International Labour Organization) — спеціалізована установа Ліги Націй, а після Другої світової війни — Організації Об'єднаних націй (ООН), що була заснована у 1919 році урядами різних країн для підтримки міжнародного співробітництва у справі забезпечення миру в усьому світі й зменшення соціальної несправедливості за рахунок поліпшення умов праці. У 20 столітті першочерговими завданнями діяльності Міжнародної організації праці є підтримка демократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці.

На сьогодні членами МОП є 185 держав. Основними органами МОП є Міжнародна конференція праці, Адміністративна рада та розташований у Женеві постійний Секретаріат — Міжнародне бюро праці (МБП). Генеральний директор МБП — Гай Райдер (Велика Британія).

Загальна інформація[ред. | ред. код]

У 1946 році МОП стала першою спеціалізованою установою ООН. МОП розробляє міжнародні трудові норми у формі конвенцій і рекомендацій, що встановлюють мінімальні стандарти основних трудових прав: свободу асоціації, право на організацію, ведення колективних переговорів, заборона примусової праці, гендерна рівність тощо. Основними стратегічними цілями МОП є сприяння реалізації основоположних принципів та прав у сфері праці, створення більш широких можливостей для жінок та чоловіків з метою забезпечення гідної зайнятості та отримання належної заробітної плати, підвищення ефективності соціального захисту для всіх верств населення, а також зміцнення трипартизму та соціального діалогу.

Статут МОП базується на 2-х основних принципах — універсальності та тристороннього представництва. Універсальність означає, перш за все, можливість вступу до Організації будь-якої держави, яка погоджується виконувати зобов'язання відповідно до Статуту. Якщо цей принцип є характерним для більшості міжнародних організацій, то принцип тристороннього представництва є особливістю лише МОП. Ця Організація є єдиною у системі ООН, в якій представники роботодавців і працівників — соціальні партнери мають однакове з представниками уряду право голосу у формуванні її політики та програм діяльності.

МОП приймає різні конвенції і розробляє рекомендації, а також встановлює міжнародні стандарти у сфері праці, зайнятості, професійної підготовки, умов праці, соціального забезпечення, безпеки праці й охорони здоров'я.

Безпосередньо впливають на розв'язання цих проблем широкомасштабні програми досліджень, які здійснює МОП, а також міжнародне технічне співробітництво. Сьогодні першочерговими завданнями діяльності Міжнародної організації праці є підтримка демократії і соціального діалогу, боротьба з бідністю і безробіттям, заборона дитячої праці.

Програми[ред. | ред. код]

На даний час МОП здійснює понад 1000 програм технічного співробітництва більш ніж у 80 країнах світу. Пріоритетними напрямками технічного співробітництва є реалізація програми гідної праці на національному рівні, реформування трудового законодавства, впорядкування трудових відносин і вирішення спорів, зміцнення потенціалу організацій роботодавців та профспілок при укладанні колективних договорів.

Діяльність МОП зосереджується на наступних темах: викорінення дитячої та примусової праці, гідна праця для жінок та чоловіків, економічний та соціальний розвиток, ліквідація безробіття, рівність та усунення дискримінації, ВІЛ/СНІД у сфері праці, законодавство у сфері праці, трудова міграція, соціальний захист, працевлаштування молоді, безпека на робочих місцях.

В рамках МОП проводяться регіональні конференції, діють галузеві комітети, які опікуються проблемами окремих секторів економіки. При МОП діє Міжнародний інститут соціально-трудових проблем (Женева) та Міжнародний навчальний центр (Турин).

Органи[ред. | ред. код]

Вищим керівним органом МОП є Міжнародна конференція праці, яка збирається раз на рік у Женеві. Конференція розробляє та приймає міжнародні конвенції та рекомендації, ухвалює бюджет та програму роботи Організації, обирає Адміністративну раду МОП, слугує форумом для обговорення актуальних проблем у соціально-трудовій сфері.

Виконавчим органом МОП є Адміністративна рада, яка обирається терміном на 3 роки, складається з 28 представників урядів, 14 представників роботодавців, 14 представників працівників. Адміністративна рада, що збирається тричі на рік, розробляє програму діяльності та бюджет Організації, які в подальшому виносяться на розгляд Міжнародної конференції праці.

Конвенції МОП[ред. | ред. код]

За часів своєї діяльності МОП ухвалила понад 190 конвенцій (міжнародні угоди, які підлягають ратифікації державами-членами Організації) і 202 рекомендації. Щорічно МОП витрачає близько 130 млн дол. США для запровадження в країнах-членах МОП окремих проектів технічної допомоги.

Україною ратифіковані такі конвенції МОП:

  1. № 14 «Про щотижневий відпочинок на промислових підприємствах» (1921 рік);
  2. № 29 «Про примусову чи обов'язкову працю» (1930 рік);
  3. № 47 «Про скорочення робочого часу до сорока годин в тиждень» (1935 рік);
  4. № 81 «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» (1947 рік);
  5. № 103 «Про охорону дитинства» (1952 рік);
  6. № 105 «Про скасування примусової праці» (1957 рік);
  7. № 106 «Про щорічний відпочинок в торгівлі та установах» (1957 рік);
  8. № 129 «Про інспекцію праці і сільському господарстві» (1969 рік);
  9. № 132 «Про оплачувані відпустки» (1970 рік);
  10. № 138 «Про мінімальний вік для прийому на роботу» (1973 рік);
  11. № 140 «Про оплачувані навчальні відпустки» (1947 рік);
  12. № 142 «Про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі людських ресурсів» (1975 рік);
  13. № 149 «Про зайнятість та умови праці й життя сестринського персоналу» (1977 рік);
  14. № 153 «Про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті» (1979 рік);
  15. № 174 «Про запобігання великим промисловим аваріям» (1993 рік);
  16. № 176 «Про безпеку та гігієну праці на шахтах» (1995 рік);
  17. № 182 «Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці (1999 рік)».

Держави — члени МОП[ред. | ред. код]

Представництво МОП в Україні[ред. | ред. код]

МОП активно працює в Україні з початку 90-х років. МОП вже здійснила проекти пов'язані з аналізом стану соціальної політики (спільно з ПРООН і Світовим банком), кризового стану ринку праці в Україні (1995 рік), розвитком соціального партнерства. Протягом усього часу МОП надавала і продовжує надавати допомогу Урядові в експертній оцінці законопроектів, ознайомленні урядовців, представників профспілок і роботодавців з міжнародними стандартами статистики праці та її національною систематизацією.

Нині МОП спільно з ПРООН та іншими агенціями здійснює в Україні важливі проекти, які пов'язані з розробкою моделі соціального бюджету, ринком праці та професійним навчанням безробітних, розвитком малого та середнього підприємництва, соціального діалогу, трудового законодавства, гендерної рівності у сфері праці, профілактикою ВІЛ-СНІДу на робочих місцях.

Адреса Представництва МОП в Україні: Київ. вул. Еспланадна 8/10, 19 поверх, офіс 1908–1909 Тел.: +380 44 289-8528 Тел./факс: +380 44 289-4141 Ел. пошта: savchuk@ilo.org

Нобелівська премія миру[ред. | ред. код]

Міжнародна організація праці нагороджена Нобелівською премією миру у 1969 р. «За діяльність із створення „інфраструктури миру“ і зміцненню братства між народами».

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]