Йован Станкович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Йован Станкович
Особисті дані
Народження 4 березня 1971(1971-03-04) (49 років)
  Пірот, СФРЮ
Зріст 183 см
Вага 78 кг
Громадянство Flag of Serbia.svg Сербія
Позиція Лівий захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1989–1991 Югославія «Раднички» (Пірот) 35 (7)
1991–1992 Югославія «Раднички» (Ниш) 21 (4)
1992–1996 Югославія «Црвена Звезда» 63 (3)
1992–1993   Югославія «Раднички» (Ниш) 17 (1)
1995–1996   Югославія «Раднички Югопетрол» 7 (0)
1996–2001 Іспанія «Мальорка» 164 (17)
2001 Франція «Марсель» 6 (0)
2001–2003 Іспанія «Атлетіко» 52 (1)
2003–2004 Іспанія «Мальорка» 11 (0)
2004–2005 Іспанія «Льєйда» 26 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1998–2000 Югославія Югославія 10 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Йован Станкович (серб. Jovan Stanković / Јован Станковић, нар. 4 березня 1971, Пірот) — колишній футболіст, що грав на позиції лівого півзахисника.

Виступав, зокрема, за «Црвену Звезду», з якою став чемпіоном та володарем Кубка Югославії, а також «Мальорку», з якою став володарем Суперкубка Іспанії та дійшов до фіналу Кубка кубків. Також виступав за національну збірну Югославії, у складі якої був чвертьфіналістом Євро-2000.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Виступи на батьківщині[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Раднички» зі свого рідного міста Пірот. 1991 року він перейшов до клубу «Раднички» з Ніша, звідки вже перебрався в «Црвену Звезду», проте зігравши за клуб лише половину сезону, Станкович був відданий в оренду в свою колишню команду «Раднички» з Ніша. Після повернення в «Црвену», Станкович вже став гравцем основи клубу, який виграв срібні медалі чемпіонату країни, а через рік виграв чемпіонат та кубок Югославії. 1995 рік Станкович провів в оренді, в клубі «Раднички Югопетрол» з Нові-Белграда.

«Мальорка»[ред. | ред. код]

На початку 1996 року Станкович виїхав до Іспанії, ставши гравцем «Мальорки». Станкович швидко став гравцем основи клубу з Балеарських островів, розташувавшись на лівому краю півзахисту клубу, допомагаючи команді вийти до Прімери Іспанії. Станкович став одним з лідерів «Мальорки» Ектора Купера, спочатку виділяючись лише в атаці, фактично виступаючи на позиції вінгера, а потім придбавши навички гри в обороні. 31 серпня 1997 року Станкович дебютував в іспанській Ла Лізі, а клуб в перший же сезон досяг 5-о місця в першості та фіналу кубка Іспанії, в якому програв по пенальті «Барселоні», один з пенальті не забив Станкович, цікаво, що всі пенальті, пробиті ним у складі «Мальорки» були точні, виключаючи цей.

1998 року Мальорка виграла суперкубок Іспанії, в якому Станкович забив один з голів у ворота «Барселони», а наступного дійшла до фіналу кубка кубків, де програла «Лаціо» 1:2. У наступному сезоні Станкович отримав важку травму від Франка де Бура, яка надовго вивела його з футболу, а після відновлення Станкович не зміг повернутися на колишній рівень гри.

«Марсель» та «Атлетіко»[ред. | ред. код]

У середині сезону 2000–2001 Станкович перейшов в марсельський «Олімпік», дебютувавши в команді 3 лютого 2001 року, але там грав надзвичайно нерегулярно та повернувся до Іспанії, перейшовши в столичне «Атлетіко», яке вперше за довгі роки вилетіло з вищого іспанського дивізіону. Станкович провів два сезони за «матрацників», в першому з яких допоміг клубу повернутися до Прімери.

Повернення до «Мальорки» та завершення кар'єри[ред. | ред. код]

2003 року Станкович повернувся в «Мальорку», але місця в основному складі, зайняте нігерійцем Фініді Джорджем, Станкович «відвоювати» не зміг. Через це по завершенню сезону покинув клуб.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі другого іспанського дивізіону «Льєйда», за яку виступав протягом сезону 2004/05 років.

Завершивши кар'єру футболіста, Станкович не пішов з футболу, ставши асистентом головного тренера португальського клубу «Бейра-Мар», а потім «Атлетіко Балеарес». Після цього Станкович працював в групі «Інтерфутбол».

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

23 вересня 1998 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії в товариському матчі проти збірної Бразилії (1:1).

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах. На турнірі зіграв дві зустрічі: матч групового етапу проти збірної Іспанії (3:4) і чвертьфінал проти збірної Нідерландів (1:6). Саме ця гра проти господарів турніру стала останньою для Йована у футболці збірної.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни 10 матчів.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Црвена Звезда»: 1994-95
«Црвена Звезда»: 1994-95
«Мальорка»: 1998

Посилання[ред. | ред. код]