Спитек Вавжинець Йордан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Спитек Вавжинець Йордан із Заклічина (1515 — 11 березня 1568, Могіляни коло Кракова) — польський шляхтич, державний діяч Королівства Польського, магнат. Меценат літератури, науки.

Життєпис[ред.ред. код]

Надгробок С. В. Йордана (справа)

Батько — войніцький каштелян Миколай Йордан, мати — його друга дружина Анна з Ярославських. Зведений брат — львівський староста, каштелян, воєвода руський Станіслав Одровонж. Виховувався через передчасну смерть батька матір'ю та самбірським старостою Станіславом Одровонжом, старшим братом Яном, який перестав бути опікуном у 1535 році. 1549 року став сондецьким каштеляном, 1550 — підскарбієм великим коронним, 1555 — сандомирським воєводою, 1561 — краківським, краківський каштелян з 1565 року.

1551 року позичав гроші для найму жовнірів відбити напад молдавського господаря (воєводи) Іллі II Рареша. 1554 року король подарував королівщини Братковіце, Мровля, Сємєхув; тоді був старостою кам'янським,[1] перемиським.

Талановитий фінансист, чим послуговувався король, за що надавав маєтки. Підтримував стосунки з різновірцями, зокрема, з віленським воєводою Миколою Христофором Радзивіллом «Чорним». В 1555 році Жан Кальвін переконував його змінити обряд, також це робив Гайнріх Буллінґер.

Для порятунку слабкого здоров'я їздив до Італії — гарячі купелі в Кальдеро коло Верони, там отримав від родини померлого веронського маляра Джованні Франческо Карото ікону «Зняття з хреста». Була версія (виявилась помилковою), що це — ікона головного вівтаря в парафіяльному костелі Бєча.

Був похований у родинній каплиці костелу св. Катажини на Казімєжу. Надгробок йому був виготовлений бл. 1603 року.[2] За життя сприяв оздобленню цієї каплиці, де були поховані батьки, надав для неї фундуш.[3]

Сім'я[ред.ред. код]

Був одружений з Анною Сенявською — донькою гетьмана короного, руського воєводи Миколая, мали 5 доньок. Дружина офіційно була католичкою, але не протидіяла кальвіністам.[4] Діти:

Миколай Рей писав весною 1567 року своє «Zwiercadlo» на його дворі в Моґілянах під Краковом, третю книгу «Життя поштивого чоловіка» завершив 30 вересня 1567 у «двірку війтівському» у Мислєніцях. Кілька авторів присвячували йому свої твори.

Власність[ред.ред. код]

Дідичні володіння:

  • «Мельштинський ключ»; включав Мельштин, засноване ним 1568 року місто Заклічин над Дунайцем на ґрунтах села Опатковіце, сусідні 17 сіл.
  • «Мислєніцький ключ», війтівство в Мислєніцях, засноване ним у 1566 на 8 ланах ґрунтів села Малєйова місто Йорданув, 25 сіл від Мислєніц по котловину новотарську
  • 7 сіл в Пілзненському повіті.

Також кам'яниці: в Кракові при Ринку, в Казімєжу — при брамі Глиняній. Староства Чехувське, Кам'янське, інші королівщини.


Примітки[ред.ред. код]

  1. Kamionka Strumiłowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — T. III : Haag — Kępy. (пол.) — S. 784. (пол.)
  2. Kamiński A. Jordan S. W. z Zakliczyna h. Trąby (1518—1568)… — S. 283.
  3. а б Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 2. — S. 443 Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Н3» визначена кілька разів з різним вмістом
  4. Kamiński A. Jordan Spytek Wawrzyniec z Zakliczyna h. Trąby (1518—1568)… S. 283
  5. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1740. — T. 3. — S. 106. (пол.)
  6. Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — T. 4. — S. 456.
  7. Tomczak A. Pretwicz (Pretfic) Jakub herbu Wczele (1546—1613) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/3. — Zeszyt 117. — S. 436. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]