Калач Борис Пилипович
Калач Борис Пилипович | |
---|---|
Народився |
11 серпня 1923 Городня, Чернігівська округа, Чернігівська губернія, Українська СРР, СРСР |
Помер |
18 грудня 2001 (78 років) Гомель, Білорусь |
Країна | Україна |
Діяльність | партизани, директор школи, lathe operator |
Alma mater | Гомельський державний університет імені Франциска Скорини (1950) |
Учасник | німецько-радянська війна |
Партія | ВКП(б) |
Нагороди | |
Борис Пилипович Калач (11 серпня 1923, Городня, Чернігівська округа, Чернігівська губернія, УРСР, СРСР — 18 грудня 2001, Гомель, Білорусь) — радянський партизан часів німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (2 травня 1945).
Біографія[ред. | ред. код]
Борис Калач народився 11 серпня 1923 року у селищі Городня (нині — місто у Чернігівській області України). 1939 року він закінчив семирічну школу, 1940 року — школу фабрично-заводського учнівства при Гомельському паровозоремонтному заводі за спеціальністю токаря по металу, після чого залишився працювати на цьому заводі. З квітня 1941 року працював токарем-інструментальником Чернігівської машинно-тракторної станції[1].
На початку німецько-радянської війни Калач опинився в окупації. У березні 1942 року він зумів встановити зв'язок із партизанським загоном Олексія Федорова. Незабаром його було прийнято в цей загін і призначено другим номером кулеметного розрахунку. Брав участь у рейдах з'єднання Федорова Житомирською та Рівненською областями. З квітня 1943 Калач обіймав посаду командира відділення, а згодом став командиром диверсійного взводу. Влітку-восени 1943 року партизани Калача підірвали 54 ешелони з важливими вантажами, технікою та живою силою супротивника, 12 з яких знищив особисто Калач. Взвод успішно діяв до з'єднання із радянськими частинами. У липні 1944 року Калач за завданням командування був закинутий в німецький тил і розгорнув там активну підривну діяльність. У листопаді того ж року він отримав поранення і до кінця війни перебував у шпиталі[1].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 травня 1945 року за «зразкове виконання завдань командування у боротьбі проти німецьких загарбників, виявлені при цьому мужність і героїзм і за особливі заслуги у розвитку партизанського руху» Борис Калач був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу, Ордена Леніна та медалі «Золота Зірка»[1].
Після закінчення війни Калач повернувся до Гомеля. У 1950 році він закінчив Гомельський педагогічний інститут імені В. П. Чкалова, після чого працював директором середньої школи. Помер 18 грудня 2001 року[1].
Почесний громадянин словацького міста Меджилабірці. Був також нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки та білоруським орденом «За службу Батьківщині» 3-го ступеня, рядом медалей та іноземних нагород[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Подвигом прославленные. Киев, 1985.
- Народились 11 серпня
- Народились 1923
- Уродженці Городні
- Померли 18 грудня
- Померли 2001
- Померли в Гомелі
- Випускники Гомельського університету
- Члени КПРС
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю Жукова
- Нагороджені медаллю «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» 1 ступеня
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «70 років Збройних Сил СРСР»
- Кавалери ордена «За службу Батьківщині» ІІІ ступеня
- Радянські партизани
- Герої Радянського Союзу — уродженці України
- Герої Радянського Союзу — українці
- Почесні громадяни міст Словаччини