Кундрюче
селище Калінінський | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Луганська область |
Район | Довжанський район |
Тер. громада | Довжанська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA44040010090020179 |
Основні дані | |
Засновано | 1922 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 2,19 км² |
Населення | 1735 (01.01.2011)[1] |
Густота | 792 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 94841 |
Телефонний код | +380 |
Географічні координати | 48°1′7″ пн. ш. 39°35′33″ сх. д. / 48.01861° пн. ш. 39.59250° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 276 м |
Водойма | р. Кундрюча
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Довжанська |
До станції: | 4 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 114 км |
- автошляхами: | 90 км |
Селищна влада | |
Адреса | 94800 Луганська обл., Свердловська міськрада, смт Калінінський, вул. Садова, 21 |
Карта | |
Кундрю́че (до 2016 — Калінінський) — селище в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області.
Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Географічні координати: 48°1' пн. ш. 39°35' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа селища — 2,19 км².
Селище розташоване у східній частині Донбасу за 9 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 4 км. Через селище протікає річка Кундрюча.
Заснований 1922 року як селище Кундрюче у зв'язку з організацією радгоспу імені Калініна.
У 1957 році Кундрюче і шахтарське селище шахти «Довжанська-капітальна» були об'єднані під назвою селище міського типу Калінінський.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[3].
За даними перепису 2001 року населення селища становило 1939 осіб, з них 25,89 % зазначили рідною українську мову, 72,25 % — російську, а 1,86 % — іншу[4].
Поблизу селища виявлено поселення епохи бронзи, курганний могильник з 12 курганами, досліджений курган епохи бронзи.
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014.
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
- Прогноз погоди в смт. Калінінський [Архівовано 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |