Капан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Капан
вірм. Կապան

Герб
герб
Пам'ятник Давід-Беку
Пам'ятник Давід-Беку
Основні дані
39°12′04″ пн. ш. 46°24′54″ сх. д. / 39.20111° пн. ш. 46.41500° сх. д. / 39.20111; 46.41500Координати: 39°12′04″ пн. ш. 46°24′54″ сх. д. / 39.20111° пн. ш. 46.41500° сх. д. / 39.20111; 46.41500
Країна Вірменія Вірменія
Регіон Сюнік
Столиця для Сюнікське царство[1] (Князівство, держава, історична держава)
Засновано XIX століття
Статус міста 1938
Площа 36 км²
Населення 34 857 (2009)
· густота 968 осіб/км²
Висота НРМ 905,5  м
Міста-побратими Борисов і Глендейл
Телефонний код (+374) +374 (285)
Часовий пояс UTC+4
GeoNames 174875
OSM пошук у Nominatim
Поштові індекси 3301-3308
Міська влада
Мер міста Артур Атаян
Веб-сторінка kapan.am


CMNS: Капан на Вікісховищі
Капан. Карта розташування: Вірменія
Капан
Капан

Капа́н (вірм. Կապան) — місто у Вірменії, адміністративний центр марзу (області) Сюнік.

Історія[ред. | ред. код]

В історії Вірменії Капан вперше згадується з V столітті. У X столітті власник Сюніка князь Смбат II, проголосивши себе царем у 970 році, переніс сюди з Вайку свою резиденцію і заснував Сюнікське, або Бахкське царство. На початку XVIII століття в цих місцях проти турецьких і перських загарбників боровся легендарний Давид Бек. Його визвольний похід з купкою воїнів почався в 1722 році, незабаром під його прапором зібралися тисячі патріотів, які звільнили Сюнік.[2]

Географія[ред. | ред. код]

Вид на гору Хуступ та річку Вачаган

Капан є найбільшим містом південної Вірменії. Розташований на сході марзу Сюнік в долині річки Вохчі на південно-східних схилах Зангезурського хребту між його відрогами — Баргушатскім і Мегрінскім хребтами. На південь від міста — гора Хуступ (3201 м). Знаходиться за 316 км від Єревана і приблизно за 1 км від Кашатага.

Економіка[ред. | ред. код]

Капан, що утворився в XIX столітті від злиття кількох селищ, був і залишається центром видобутку багатьох кольорових металів. Початок промислового освоєння тутешніх родовищ поклали в 1890-х рр. вірменські підприємці та французькі гірські інженери, що заснували в Капані концесію мідних рудників. У радянські часи Капан був центром гірничорудної промисловості, тут працювали мідно-молібденовий комбінат і збагачувальна фабрика. Працюють вони і зараз.[2] Крім мідно-рудного комбінату в місті також є підприємства харчової промисловості, світлотехнічний завод, меблеві, трикотажні фабрики і ГЕС.[3]

Транспорт[ред. | ред. код]

Через місто проходить траса, що з’єднує Іран і Вірменію. Наприкінці 2008 року крім чинної ділянки траси Капан—КаджаранМегрі, була побудована і альтернативна ділянка Капан—Шикаох—Мегрі.[4][5]

З міста відходить недіюча залізнична гілка Капан—КовсаканМіджнаван.

До початку Карабахської війни з Капану було повітряне сполучення. Невеликий аеропорт приймав літаки ЯК-40 і вантажні АН-14.

Найближчий аеропорт розташований за 62 км на північ, але постійні пасажирські рейси там не відбуваються.

Визначні місця[ред. | ред. код]

У місті діє археологічно-етнографічний музей, краєзнавчий музей і театр.[3][6] Кінна статуя Давид-бека височіє в центрі міста. Пам’ятник іншому вірменському герою — Гарегіну Нжде — знаходиться за декілька кілометрів від центру міста, вгору за течією річки Вачаган. По дорозі до нього можна оглянути сучасну церкву, побудовану з рожевого туфу. Це цілий меморіальний комплекс, розташований біля підніжжя гори Хуступ (3214 м), що панує над Капаном.[2]

Футбол[ред. | ред. код]

Наразі, в чемпіонаті Вірменії з футболу місто, а також весь південь країни, представляє клуб «Гандзасар», офіційним спонсором якого є Зангезурський мідно-молібденовий комбінат.

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]