Капелла (зоря)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Капелла (зірка))
Перейти до: навігація, пошук
Капелла
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Візничий
Пряме піднесення 05h 16m 41,4s
Схилення +45° 59′ 53″
Видима зоряна величина (V) +0,08
+0,6/+1,1
Характеристики
Спектральний клас G5IIIe+G0III
Показник кольору (B−V) +0,80
Показник кольору (U−B) +0,45
Тип змінності  ?
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) +30,2 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: 75,52 мас/р
Схил.: −427,13 мас/р
Паралакс (π) 77,29 ± 0,89 мас
Відстань 42,2 ± 0,5 св. р.
(12,9 ± 0,1 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
−0,5
+0,14/+0,29
Фізичні характеристики
Маса 2,69/2,56 M
Радіус 12,2/9,2 R
Світність 78,5/77,6 L
Ефективна температура 4940/5700 K
Металічність 40% Сонячної
Вік 0,525 млрд. років
Компоненти орбіти
Другий компонент Капелла Ab
Період (P) 0,284802 ± 0,000005 років
Велика піввісь (a) 0,05647 ± 0,00005"
Ексцентриситет (e) 0,0000 ± 0,0002
нахил (i) 137,18 ± 0,05°
Вузол (Ω) 40,8 ± 0,1°
Епоха периастру (T) 1989,00329 ± 0,00005
Інші позначення
Alhajoth, α Візничого, 13 Візничого, HR 1708, HD 34029, Gl 194, BD+45°1077, FK5 193, HIP 24608, SAO 40186, GC 6427, ADS 3841, CCDM 05168+4559
Посилання
SIMBAD дані для Capella

Капе́лла (α Aur / Альфа Візничого) — найяскравіша зоря у сузір'ї Візничого, шоста за яскравістю на небі. Розташована за 42 світлових років, Капела є однією зі 100 найближчих зір.

Капелла, також Капра (лат. Capra - «коза»), Альхайот (араб. العيوق‎ - «коза») - жовтий гігант. На малюнку сузір'я Капела розташована на плечі Візничого. На картах неба на цьому плечі Візничого часто малювали кізочку. Серед зір першої величини вона найближча до північного полюсу світу (Полярна зоря має лише другу величину) і, внаслідок цього, відіграє важливу роль міфологічних переказах[Джерело?]. Капела згадується в табличці, що датується 2000 рр. до н.е.[Джерело?]

Фізичні характеристики[ред.ред. код]

Капелла цікава тим , що це спектрально-подвійна зоря. Дві зорі-гіганти спектрального класу G, світністю близько 77 і 78 сонячних віддалені одна від одної на 100 млн км (2/3 відстані від Землі до Сонця) і обертаються з періодом 104,02 доби. За розміром кожна з цих зір приблизно в 10 разів більша за Сонце. Перший і тьмяніший компонент - Капелла Aa вже проеволюціонувала з головної послідовності й перебуває на стадії червоного гіганта, в її надрах вже почалися процеси горіння гелію. Другий, яскравіший компонент - Капелла Ab теж залишила головну послідовність і перебуває на так званому провалі Герцшпрунга - перехідній стадії еволюції зір, коли водень у ядрі вже вигорів, але термоядерне горіння гелію ще не почалося. Капелла належить до зір типу α2 Гончих Псів і є джерелом гамма-випромінювання, можливо, через магнітну активність на поверхні одного з компонентів. Дві центральні зорі мають також слабкого супутника, який, у свою чергу, теж є подвійною зорею, що складається з двох червоних карликів класу M, які обертається довкола основної пари на відстані приблизно один світловий рік.

У міфології[ред.ред. код]

Назва Капелла в перекладі з латини означає «маленька коза», оскільки в давньоримській міфології зоря символізувала козу Амальтею, яка вигодувала Юпітера. Ріг цієї кози, після того, як був випадково зламаний Юпітером, перетворився на ріг достатку, з якого можна було взяти все, що тільки забажає його хазяїн. В індійської міфології, Капелла розглядалася як серце Брахми. В англійській літературі часто згадується як «пастуша зірка». В астрології Капелла служить провісником цивільних і військових почестей і багатства. Корнеліус Агріппа зараховував її символ до каббалістичних.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Капела була найяскравішою зорею небосхилу в період з 210 000 до 160 000 років до н. е.. До того найяскравішою зорею був Альдебаран, а після того — Канопус[Джерело?].

Інші назви[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]