Льодохід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Льодохід на річці Ельба у Дрездені.
Затори льоду на річці Яблунька у Турці.
Весняний льодохід на річці Гамбер у Торонто, Канада

Льодохі́д — рух крижин і крижаних полів на річках під дією течії чи вітру. Розрізняють весняний та осінній льодохід. При весняному льодоході рухаються крижини, що утворилися в результаті руйнування крижаного покриву; при осінньому льодоході — крижини, що утворилися змерзанням сала, шуги, сніжниці й заберегів, що відірвалися. На багатьох річках осінньому льодоходу передує шугохід. Льодохід на ріках нерідко супроводжується заторами льоду. Щільність льодоходу оцінюється в балах: на ріках — за десятибальною системою, на озерах — за трибальною.

Осінній льодохід[ред.ред. код]

Явище льодового режиму річки, котре характерне для періоду замерзання річки (осінній період). Позначається наявністю крижин і льодяних полів, що покривають водну поверхню річища. Утворення цих льодових явищ пов'язане зі змерзанням сала, сніжниці, льоду, заберегів тощо.

На гірських річках[ред.ред. код]

На гірських річках внаслідок різкого потепління і дощів відбуваються раптові льодоходи, що супроводжуються поводями. У Карпатах це явище відоме під місцевою назвою «торлаш» чи «турлаш» (від угор. torlasz — «завал», «загородження»)[1][2].

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. Могутній «турлаш» — льодохід на Тисі