Каришковський Петро Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петро Каришковський
POKar.jpg
Народився 12 березня 1921(1921-03-12)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Помер 6 березня 1988(1988-03-06) (66 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Alma mater Одеський університет
Галузь наукових інтересів археологія, візантологія, епіграфіка, нумізматика
Заклад Одеський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Артемій Готалов-Готліб
Відомий завдяки: дослідник античності
Батько Осип Титович Каришковський-Ікар
Мати Ольга Федорівна Радзієвська

Професор Петро́ Йо́сипович Каришко́вський (нар. 12 березня 1921(19210312), Одеса, Українська РСР, СРСР — пом. 6 березня 1988, Одеса, Українська РСР, СРСР) — історик СРСР, нумізмат, науковець-енциклопедист. Доктор історичних наук, з 1963 року і до останніх днів завідував кафедрою історії стародавнього світу та середніх віків Одеського університету.

Життєпис[ред.ред. код]

Петро Йосипович Каришковський народився 12 березня 1921 року в українському місті Одеса, що тоді входило до складу Української РСР СРСР.

Батько Каришковського — Ікар Осип Титович (нар. 1880 — пом. 1965) — уродженець міста Кам'янець-Подільський, був учасником російсько-японської війни, першої імперіалістичної та громадянської воєн; після демобілізації з лав РСЧА (1923 рік) працював на різних підприємствах міста Одеси на адміністративно-технічних посадах.

Мати, уроджена Радзієвська Ольга Федорівна (нар. 1889 — пом. 1942) — киянка, була вчителькою молодших класів.

У 1939 г. поступив на історичний факультет Одеського університету, до початку Другої світової війни був студентом II курсу. У Радянській Армії не служив, будучи знятий з обліку через брак зору. Під час оборони Одеси в червні-вересні 1941 року працював на спорудженні протитанкових ровів.

З квітня 1944 року до кінця 1946 року працював в Одеському археологічному музеї на посаді наукового співробітника.

У 1945 року закінчив навчання на історичному факультеті Одеського університету.

У 1946—1948 роках був аспірантом з загальної історії (історія Стародавнього світу і Візантійської імперії). Науковий керівник — Артемій Готалов-Готліб.

Після аспірантури продовжив роботу в Одеському університеті. З 1963 року і до кінця життя — завідувач кафедри історії стародавнього світу та середніх віків.

Брав участь у багатьох наукових конференціях і сесіях, був членом редколегії республіканських збірок «Археологія», брав активну участь у видавничій діяльності Одеського археологічного музею АН УРСР.

Під його керівництвом підготовлено і захищено близько десятка кандидатських дисертацій.

З моменту створення Товариства з охорони пам'яток історії та культури брав участь у його діяльності, був членом президії обласної та республіканської організації Каришковського був обраний членом-кореспондентом Німецького археологічного інституту, Американського нумізматичного товариства, стояв біля витоків відродження Одеського археологічного товариства.

Помер 6 березня 1988 в Одесі. Похований на Другому Християнському цвинтарі Одеси.

Наукові дослідження[ред.ред. код]

Карышковский.jpg

У 1951 році Петро Йосипович захистив кандидатську дисертацію в Москві при Інституті історії АН СРСР «Політичні взаємини Візантії, Болгарії та Русі в 967—971 рр.». У його дисертації були розкриті проблеми, пов'язані c російсько-болгарськими відносинами під час Балканських воєн Святослава, уточнена хронологія російсько-візантійської війни при Святославе і описані події, пов'язані з історією балканських походів Святослава. Результати дослідження були опубліковані в журналах «Питання історії», «Візантійський літопис», «Вісник древньої історії». Критика джерел по цій темі актуальна донині і постійно цитується сучасними дослідниками.

З часом його наукові інтереси змінюються він стає дослідником античності, перш за все з історії та культури Північного Причорномор'я та Візантії. Опублікував близько 180 робіт, з яких найзначніші присвячені епіграфіці та нумізматиці — особливо монетам Ольвії, за якими Каришковський у 1968 році захистив докторську дисертацію «Монетна справа і грошовий обіг Ольвії (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.)», (опублікована окремим виданням у 2003 році). Брав участь у розкопках на о-ві Березань (1946—1949) та міста Ніконій (2-га пол. 1950-х років).

У 1985 році видано монографію у співавторстві з І. Б Клейманом — "Стародавнє місто Тіра. Історико-археологічний нарис ". У монографії на підставі археологічних і письмових джерел відновлюються історія Тіри, соціальний лад і культура міста, його місце серед інших античних міст і роль в житті племен Північно-Західного Причорномор'я протягом тисячоліття (з підстави Тіри в VI ст. До н. Е. Дo її загибелі в IV ст. н. е.).

У 1988 році видав монографію "Монети Ольвії. Нарис грошового обігу Північно-Західного Причорномор'я в античну епоху ". У монографії вперше у вітчизняній науці простежується процес виникнення, розквіту і занепаду грошового обігу в Ольвійському полісі рубежу VII—VI ст. до н. е. — IV ст. н. е. Показано особливості грошового обігу в Нижньому Побужжі, виділена роль іноземних і місцевих монет на різних етапах історії Ольвії. У зв'язку з датировками окремих емісій порушуються питання, пов'язані з монетним справою Ольвії. Враховуються монетні знахідки в регіоні. Особливо розглядаються написи, що містять дані по історії грошового обігу.

Продовжуючи роботу в Одеському державному університеті, Каришковський читав різні курси лекцій, найчастіше історію Греції та Риму. Масштабні знання та висока ерудиція дозволили йому в різні роки вести лекції на історичному факультеті за шістьма історичними курсами, з шести спеціальних дисциплін і розробити чимало спецкурсів із стародавньої та середньовічної історії, курс «Вступ до спеціальності» нумізматики та інші.

Глибина наукових досліджень Петра Йосиповича у великій мірі були обумовлені тим, що він досконало володів багатьма мовами: англійською, німецькою, італійською, румунською, польською, чеською, болгарською, сербською, латинською та давньогрецькою.

Каришковський був обраний членом-кореспондентом Німецького археологічного інституту, Американського товариства нумізматики, стояв біля витоків Одеського археологічного товариства.

Ім'я професора Каришковського носить вулиця в Одесі.

Наукові праці[ред.ред. код]

Монографії:

Статті:

  • Русско-болгарские отношения во время Балканских войн Святослава//ВИ. 1951. № 8;
  • О хронологии русско-византийской войны при Святославе//ВВ. 1952. Т. V;
  • К вопросу о первоисточниках по истории походов Святослава // КСИС. 1952. № 9;
  • Балканские войны Святослава в византийской исторической литературе // ВВ. 1953. Т. 6;
  • Боспор и Рим в I в. н. э. по нумизматическим данным // ВДИ. 1953. № 3
  • О мнимом болгарском источнике летописных сводов//Труды Одес. ун-та. 1954. Т. 144;
  • К истории балканских походов Руси при Святославе//КСИС. 1955. № 14;
  • Лев Диакон о Тмутараканской Руси. Византийский временник, № 42 (1960)
  • Материалы к собранию древних надписей Сарматии и Тавриды // Вестник древней истории. 1966. № 2.
  • Из истории поздней Ольвии // Вестник древней истории. 1968. № 1.
  • Ольвийские эпонимы // Вестник древней истории. 1978 № 2.
  • ОЛЬВИЙСКИЕ МОНЕТЫ: ПРОИЗВОДСТВО.OLBIA COINS PART ONE

Посилання[ред.ред. код]

Література та джерела[ред.ред. код]


Генріх Шліман Це незавершена стаття про археолога.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.