Карел Ауер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карел Ауер
Karel Auer
Народився 1818(1818)
Помер 1859(1859)
Національність чех
Діяльність художник
Кароль Ауер. Вигляд міста й замку в Золочеві
Кароль Ауер. Підгорецький замок
Кароль Ауер.Собор святого Юра

Ка́рел А́уер (чеськ. Karel Auer, нім. Karl Auer, пол. Karol Auer; 1818 — 1859) — літограф і графік чеського походження, понад 20 років працював у Львові і Галичині.

Біографія[ред.ред. код]

За походженням чех. Закінчив Віденський університет. У 1830-х роках приїхав працювати до Львова на запрошення власника друкарні Піллера.

Перші відомі літографічні роботи Ауера у Львові датовані 1837 роком. Він працював у літографічному закладі при друкарні відомих львівських видавців Йозефа і Петра Піллєрів.

Карл Ауер виконав літографії для альбому 1837—1838 pp. «Galicja w obrazach, czyli galerja lit. widoków, okolic i najznakomitszych zabytków w Galicji, z opisaniem obrazów w jezyku polskim i niemieckim» (48 гравюр).[1]

Вже від початку 1840-х років сторінки «Львів'янина» прикрасили виконані Ауером літографічні портрети Болеслава Хороброго та Адама Чайковського, а в друкарні Петра Піллєра вийшли портрети Казімежа Ягеллончика, графа Олександра Фредра, митрополита Атаназія Шептицького, генерала Дверницького та інших достойних громадян Австро-Угорської імперії, переважно польського походження (Т. Ленартовича, В. Залєського, М. Гриневецького, М. Куземського).

Там же, у Піллєра, побачили світ і Ауреові види львівської Ратуші, монастиря і костела Бенедиктинок, львівської Стрільниці — садиби львівського Куркового братства, ярмарку під Св. Юром, Піскової гори з рештками Високого Замку, змальовані автором з вежі ратуші, та інших ключових в структурі міста споруд.

Наприкінці першої половини 19 століття Ауер зробив підбірку літографій із виглядами галицьких сіл і містечок для альбому «Збірка найпрекрасніших околиць в Галичині».

Твори[ред.ред. код]

Автор низки літографій. Серед них:

Серед львівських літографій Ауера:

  • датовані 1837 роком — «Артилерійські казарми у Львові», «Львівська ратуша», «Стара ратуша», «Шведи у Львівській ратуші»;
  • датовані 1839 роком — «Каплиця боїмів» і «Катедральний собор»;
  • датовані 1840 роком — «Готель „Англійський“ у Львові», «Погулянка», «Стрільбище»,
  • датовані 1846—1847 роками — «Бібліотека Оссолінських», «Площа Фердинанда», «Ярмарок біля собору Юра», «Театральний будинок у Львові».

Виноски[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]