Вацлав Залеський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вацлав Залеський
Wacław Michał Zaleski
Вацлав Залеський (1799—1849).jpg
Народився 18 вересня 1799(1799-09-18)
Олесько
Помер 24 лютого 1849(1849-02-24) (49 років)
Відень
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперія
Діяльність фольклорист, письменник
Alma mater Львівський університет
Володіє мовами польська
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Батько Filip Zaleski[d]
Герб

Герб Доленга

Вацлав Міхал Залеський (пол. Wacław Michał Zaleski, літ. псевдо Wacław z Oleska; 18 вересня 1799, Олесько — 24 лютого 1849 Відень) — львівський етнограф, поет, драматург, театральний критик, політик.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у містечку Олесько в сім'ї селян Філіпа Залеського і Мар'яни з Ленських. 1810 року померла мати, а через сім років — батько.

Належав до літературного об'єднання «Конкордія». Закінчив якусь із гімназій Львова. Протягом 18181825 років студіював право і філософію у Львівському університеті. Під час навчання заробляв на життя репетиторством. Від 1825 року писав статті про театр у «Розмаїтостях» — додатку «Газети львівської». Сам писав драми і трагедії, частина з яких нині втрачена і лише деякі були видані. Серед драматичних творів відомо про такі як «Болеслав» (1820) «Богдан Хмельницький» (збереглись фрагменти), віршована трагедія «Молодий адвокат» (18211822, фрагменти опубліковані по його смерті), «Дума драматична в 5-ти діях», «Юстина».

Від 1828 року рік працював у Новому Сончі. У 18311832 роках викладав математику у Львівському університеті.

1835 року одружився з Антоніною Болоз Антоневич. 1841 року купив у родини дружини села Липники та Скваряву. 1845 року іменований радником двору, а від 1846 — комісаром. Був учителем польської мови у австрійського престолонаслідника архікнязя Франца-Йозефа. Ініціював створення у Львові Галицького земельного кредитного товариства. У 18481849 роках — губернатор Галичини. Був призначений директором Департаменту міністерства внутрішніх справ у Відні, однак через раптову смерть посаду не обійняв. Помер у Відні. Похований у Львові у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі, поле № 6.[1] Син Вацлава Залеського — Філіп Кшиштоф (18361911) — став відомим політиком, зокрема, обіймав посаду губернатора Галичини. Похований у гробниці разом із батьком.

Пісні польські й руські[ред. | ред. код]

1833 року у Львові в друкарні Франца Піллера Залеський видав книгу польською мовою «Пісні польські й руські люду галицького» (пол. Pieśni polskie i ruskie ludu galicyjskiego). Власне пісні займали 516 сторінок, 59 припадало на передмову, де Залеський підкреслював значення фольклору для розвитку національної літератури. Там же він висвітлив свої погляди на руську мову, як діалект польської. Нотна частина займала 165 сторінок, друкованих не набірним способом, як уся книга, а з літографічних каменів, що сильно здорожчувало видання. Збірка містила 1496 пісень з різних етнографічних районів Галичини, а також 160 мелодій до них, інструментованих композитором Каролем Ліпінським. Частина пісень була опублікована раніше, решта — зібрана Залеським. Туди ж потрапили і кілька авторських пісень. Загадкою залишається несподівана обізнаність Кароля Ліпінського з галицьким фольклором. Життя Ліпінського у той час, наскільки відомо з досліджень його біографії, не було пов'язане з Галичиною (щоправда, наприкінці він оселився у с. Вірлів на Тернопільщині).

Родинний надгробок у Львові

Збірка стала унікальним явищем як польської так і руської літератури. В Україні по одному примірнику цієї книги збереглось у Науковій бібліотеці Львівського університету та у Львівській науковій бібліотеці імені Стефаника.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Криса Л., Нагай М. Проходи по Личакову. — Львів, 2007. — С. 67— 68. — ISBN 978-966-8955-04-4.

Джерела[ред. | ред. код]