Карі Мякінен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карі Мякінен
фін. Kari Mäkinen
Архієпископ Турку
6 червня 2010 — 1 червня 2018
Обрання: 11 березня 2010
Інтронізація: 6 червня 2010
Церква: Фінська євангельсько-лютеранська церква
Попередник: Юкка Паарма
Наступник: Тапіо Луома
 
Науковий ступінь: доктор богослов'я (1989)
Діяльність: священник
Народження: 5 січня 1955(1955-01-05) (69 років)
Порі, Фінляндія
Священство: 1979

Нагороди:

Grand Cross of the Order of the Lion of Finland Cross of Merit of the War Invalides

CMNS: Карі Мякінен у Вікісховищі

Карі Мякінен (фін. Kari Mäkinen нар. 5 січня 1955, Пори, Фінляндія) — архієпископ Євангелічно-лютеранської церкви Фінляндії (20102018); з 1 червня 2018 року — на пенсії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 5 січня 1955 року в місті Порі (Фінляндія).

У 1979 році відзначений ступенем кандидата богослов'я (нині — ступінь магістра). У 1987 році захистив ліцензіат, а в 1989 році отримав ступінь доктора теології.

У 1979 році — лютеранський пастор в приході-благочинні Ройхувуорен (Гельсінкі). З 1979 по 1984 рік — пастор в приході-благочинні Лауттасаарі (Гельсінкі). У 1989 році — пастор в приході-благочинні Східного Порі. З 1989 по 1993 рік — пастор приходу-благочиння в Улвіла.

З 1984 до 1989 року займався науково-богословськими дослідженнями для підготовки докторської дисертації. У 1994 році — асистент професорської кафедри історії в Гельсінському університеті.

З 1994 по 2005 рік — настоятель приходу-благочиння в Улвіла.

З 2006 по 2010 — єпископ Турку.

Архієпископ ЄЛЦФ[ред. | ред. код]

У 2010 році, після виходу на пенсію архієпископа Юкка Паарма, Мякінен був обраний новим примасом Євангельсько-лютеранської церкви Фінляндії з титулом Архієпископ Турку, набравши в другому турі голосування 593 голоси. За професора Гельсінського університету Міїкку Руоканена проголосувало 582 делегати[1]. Інтронізація відбулася 6 червня 2010 в кафедральному соборі міста Турку[2] [3].

На церемонії були присутні глава ВЛФ Ішмаель Ноко, президент Фінляндії Тар'я Галонен, спікер парламенту, міністр культури, а також представники православних церков [4].

З 21 по 23 червня 2010 рік у Вінніпезі (Канада), напередодні G8, брав участь у Всесвітньому саміті релігійних лідерів [5].

У 2015 році, у зв'язку з прибуттям в країну декількох тисяч біженців, звернувся до парафій з проханням надати новоприбулим термінову допомогу[6].

На початку червня 2018 року вийшов на пенсію[7].

Ставлення до ЛГБТ і жіночого священства[ред. | ред. код]

На момент свого обрання архієпископом Євангельсько-лютеранської церкви Фінляндії виступав за благословення одностатевих пар, а також був активним прихильником посвячення жінок в єпископський сан[8][9].

У жовтні 2010 року, після телевізійних дебатів про права гомосексуалів, за результатами яких Євангельсько-лютеранську церкву покинуло понад 30 тисяч осіб [10], архієпископ, шкодуючи про те, що трапилося, став більш дипломатичним у висловлюваннях. Визнав, що суспільство має гарантувати рівні юридичні права всім парам, незалежно від їх сексуальної орієнтації. Не бажаючи, аби церква відмовилася від права вінчання, якщо закон про гендерно-нейтральні шлюби набере чинності, архієпископ на даному етапі не вважав правильним звершення вінчання гомосексуалів у церкві. Мякінен сподівався на продовження дискусії [11]. Разом з тим, був упевнений в тому, що «людей треба підтримувати в їх пошуках власної ідентичності на їхніх власних умовах»[12].

26 березня 2013 року в ранковій програмі комерційного телеканалу «МТВ3 Huomenta Suomi» архієпископ Карі Мякінен висловив свою підтримку законопроєкту про рівноправні шлюби[13], але днем пізніше анулював свою заяву, сказавши, що говорив про рівноправне ставлення до людей в загальних словах[14].

14 липня 2014 року на щорічному політичному заході «Suomi-areena», що проходить в Порі, архієпископ Мякінен попросив вибачення у сексуальних меншин за жорстоке ставлення до них з боку церкви[15].

У зв'язку зі схваленням парламентом країни 28 листопада 2014 закону про гендерно-нейтральні шлюби, архієпископ на своїй сторінці в Facebook, подякувавши авторам громадянської ініціативи та учасників громадських дискусій, заявив, що «розуміє вагомість цього дня для представників сексуальних меншин, їхніх рідних і близьких, а також багатьох інших»[16]. «Суперечка, свідками якої ми стали, „розколу“ церкву в позитивному сенсі. Мені здається, що стався так званий „обмін ролями“. Сьогодні суспільство проповідує моральні цінності, що захищають не установи або принципи, а народ. Саме такої проповіді й потребує церква»[17].

У зв'язку з позицією Мякінена, Лютеранську церкву Фінляндії почали масово покидати віряни. За підрахунками Петрі Карізма, творця сайту Eroakirkosta.fi[fi] («Покиньте Церкву»), в п'ятницю вдень 170 вірян порвали з церквою ще до початку сесії парламенту, однак, після 17.00 їх число вже досягло 929. До 19.00 кількість тих, хто відпав від Церкви Фінляндії наблизилася до 1500. Всього за один день — 28 листопада — членство в церкві припинило 2612 осіб. В ніч на понеділок 1 грудня ця кількість зросла до 5428 осіб [17].

1 березня 2017 року, після вступу в силу закону про рівноправні шлюби, на своїй сторінці в Facebook звернувся до гомосексуалів зі словами привітання:

Сьогодні думаю особливо про вас, кому тепер відкрилася можливість взяти шлюб. Ви багато чому навчили мене і показали багатство і розмаїття подарованих нам Богом життя і любові. Дякую Богові за те, що ви є.

архієпископ Карі Мякінен

1 червня 2018 року вийшов на пенсію. На посту голови Євангельсько-лютеранської церкви Фінляндії його змінив Тапіо Луома, що вступив 3 червня в сан архієпископа Турку[18].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Новым главой Евангелическо-лютеранской церкви Финляндии избран Кари Мякинен[недоступне посилання з Октябрь 2018]
  2. В Турку прошёл прием в честь новоизбранного архиепископа. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2020.
  3. В Турку состоялась интронизация нового архиепископа. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 13 квітня 2020.
  4. Председатель ОВЦС присутствовал на интронизации архиепископа Евангелическо-Лютеранской Церкви Финляндии. Архів оригіналу за 27 липня 2017. Процитовано 13 квітня 2020.
  5. В Канаде в преддверии G8 проходит Всемирный саммит религиозных лидеров. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 13 квітня 2020.
  6. В Турку просителей убежища разместили в палатках. // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 2 вересня 2015. }}
  7. Евангелическо-лютеранская церковь не выбрала нового архиепископа с первой попытки. YLE. 8 лютого 2018. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
  8. Избран новый архиепископ. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2020.
  9. У церкви Ингрии проблемы. Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 26 червня 2010.
  10. Секс-скандал очистит финскую церковь. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 квітня 2020.
  11. Глава Евангелическо-лютеранской церкви Финляндии поддержал равноправие гомосексуалов. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 26 березня 2022.
  12. Архиепископ требует прекратить гомофобскую кампанию // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 24 березня 2011. }}
  13. Архиепископ в интервью МТВ3 выразил поддержку равноправным бракам // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 26 березня 2013. }}
  14. Архиепископ Мякинен отрицает, что он высказался в поддержку закона о равноправном браке // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 27 березня 2013. }}
  15. Архиепископ: Мы должны извиниться перед гомосексуалами и другими меньшинствами // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 14 липня 2014. }}
  16. Глава Евангелическо-лютеранской церкви рад победе сторонников гендерно-нейтрального брака // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 28 листопада 2014. }}
  17. а б Глава церкви Финляндии поддержал гей-«браки» — в ответ финны массово покидают церковь / Православие.Ru. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 квітня 2020.
  18. Тапио Луома официально возглавил финскую Евангелическо-лютеранскую церковь. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 3 червня 2018. Архів оригіналу за 11 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018.