Перейти до вмісту

Кельнський штадтбан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кельнський штадтбан
Логотип
Зображення
Зазвичай використовуваний транспортний засіб Bombardier Flexity Swift і Stadtbahnwagen B
Країна  Німеччина
Адміністративна одиниця Кельн
Оператор Kölner Verkehrs-Betriebed
Дата офіційного відкриття 1968
Ширина колії європейська колія
Довжина або відстань 194,8 км
Детальна карта
Тип електрифікації постійний струм, 750 Вd
Стан використання використовується[d]
Офіційний сайт
CMNS: Кельнський штадтбан у Вікісховищі

Кельнський штадтбан (нім. Stadtbahn Köln) — мережа ліній штадтбану у Кельні, Німеччина. В мережі використовується стандартна ширина колії, рухомий склад живиться від повітряної контактної мережі. Мережа Кельнського штадтбану найбільша в Німеччині.

Історія

[ред. | ред. код]

Трамвай у Кельні з'явився ще наприкінці 1880-х років, спочатку на кінні тязі.Через те що жодна з компаній що обслуговувала конку не мала бажання витрачатися на електрифікацію ліній, міська влада наприкінці 1890-х років була змушена викупити компанії та електрифікувати лінії за кошти міста. На початку 1900-х років система активно розвивалася, було побудовано багато нових ліній що виходили навіть за межі міста. Під час Другої світової війни система внаслідок бомбардувань була практично повністю знищена. Після війни почалася відбудова, але збільшення кількості автомобілів у місті поставило під питання здатність трамваїв в центрі міста ефективно перевозити пасажирів. У 1963 році почалося будівництво першої підземної ділянки в центрі міста, тунель відкрився у 1968 році і був інтегрований в діючу мережу трамвайних маршрутів. Більшість підземних станцій відкрилася до 1974 року.

Лінії та станції

[ред. | ред. код]

У ценральній частині міста лінії побудовані в тунелях з підземними станціями, на околицях у вигляді наземних зупинок. На відміну від звичайних станцій метрополітену, більшість підземних станцій коротші та мають низькі платформи заввишки 35 см. У 1980-х роках планувався та був частково реалізований проєкт по перебудові всіх платформ до вишини 90 см, що дало б змогу використовувати виключно потяги ЛРТ замість трамвайних вагонів. Поява на початку 1990-х низькопідлогового рухомого складу зробило цей проєкт не актуальним. Звичайні трамвайні вагони перестали використовувати у 2006 році. Зараз в системі частина ліній обслуговується потягами ЛРТ (платформи заввишки 90 см), друга частина низькопідлоговими багатосекційними трамваями (платформи заввишки 35 см).

Лінії 16 та 18 з'єднують Кельн з Бонном, керують лініями спільно транспортні компанії обох міст.

Маршрути

[ред. | ред. код]
Лінія Маршрут Підлога рухомого складу Довжина Час в дорозі Крейсерська швидкість Середня відстань між зупинками Примітка
1 Вейден-Вест – Бенсберг низькопідлоговий 26,5 км 56 хв 28,9 км/год 736 м
3 Герлінгер-Центрум – Тіленбрух високопідлогові 22,1 км 50 хв 26,3 км/год 717 м
4 Боклемюнд – Шлебуш високопідлогові 21,7 км 48 хв 28,3 км/год 775 м
5 Ам-Буцвайлероф – Гоймаркт високопідлогові 12,3 км 27 хв 21 км/год 735 м
7 Фрехен – Цюндорф низькопідлоговий 25,8 км 62 хв 22,4 км/год 806 м
9 Зюльц – Кенігсфорст низькопідлоговий 16,0 км 38 хв 25,9 км/год 727 м
12 Меркеніх – Цолльшток низькопідлоговий 17,0 км 44 хв 22,7 км/год 654 м
13 Зюльцгюртель – Гольвайде-Фішерингштрасе високопідлогові 16,2 км 35 хв 29,5 км/год 736 м
15 Хорвайлер – Убіррінг низькопідлогові 15,2 км 38 хв 24,0 км/год 705 м
16 Ніль-Зебастіанштрасе – Бонн-Бад-Годесберг високопідлогові 45,6 км 88 хв 33,4 км/год 950 м міжміська лінія до Бонна
17 Зеферінштрасе – Зюрт високопідлогові 8,5 км 15 хв
18 Тиленбрух – Бонн-Гоф високопідлогові 48,4 км 90 хв 33,4 км/год 1 008 м міжміська лінія до Бонна

Рухомий склад

[ред. | ред. код]
Тип Підлога рухомого складу Кількість Виробник Роки виробництва Довжина
Stadtbahnwagen B високопідлогові 115 Duewag 1977–1996 28,0 м
K4000 Bombardier Flexity Swift низькопідлогові 124 Bombardier 1995–2002 29,4 м
K5000 Bombardier Flexity Swift високопідлогові 74 Bombardier 2002–2010 29,5 м
K4500 Bombardier Flexity Swift низькопідлогові 69 Bombardier 2004–2007 29,0 м

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]