Мюнхенський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мюнхенський метрополітен
U-Bahn.svg
Munich subway C-Zug.jpg
Опис
Країна Німеччина Німеччина
Місто Мюнхен, Баварія
Дата відкриття 1971
Щоденний пасажиропотік 1,068,490 осіб
Річний пасажиропотік 390 млн чол.
Сайт mvg.de
Оператор Münchner Verkehrsgesellschaft mbH (MVG)d
Маршрутна мережа
Кількість ліній 8
Кількість станцій 96[1]
Довжина мережі 103,1 км
Ширина колії європейська колія (1435 мм)
Схема маршрутів

Karte der U-Bahn München.svg

CMNS: Мюнхенський метрополітен на Вікісховищі
Станція «Марієнплац»
Платформа станції «Friedenheimer Straße»
Платформа станції «Moosach»
Платформа станції «Innsbrucker Ring»
Платформа станції «Westfriedhof Munich»

Мюнхенський метрополітен (нім. U-Bahn München) — разом із Мюнхенською міською електричкою є основою громадського транспорту в Мюнхені. Метро в цьому місті було відкрито 19 жовтня 1971 року, станом на сьогодні довжина мережі становить 103,1 км з 96 станціями[1]. Густота станцій на 1000 мешканців є однією з найвищих у світі. Завдяки стовідсотковій оснащеності станцій ліфтами, траволаторами і ескалаторами, а також продуманою системою пересадок мюнхенське метро вважають одним із найзручніших у Європі. Мюнхенське метро обслуговує фірма «Мюнхенське транспортне товариство» (MVG), що входить в тарифне об'єднання «Мюнхенський траспортний і тарифний союз» (MVV).

Історія[ред. | ред. код]

Перші плани з будівництва метрополітену в місті з'явилися у 1905 році, але не знайшли підтримки ні у влади міста, ні у мешканців. Вдруге до ідеї повернулися у 1928 році, планом передбачалося замінити трамваї в центрі міста підземними лініями метро. Реалізації цього проекту перешкодила економічна криза у Німеччині кінця 20-х. Діло дійшло до будівництва у 1938 році, 22 травня проведена урочиста церемонія початку будівництва. Через дефіцит ресурсів під час війни будівництво було припинене у 1941 році, недобудований тунель (ділянка «Sendlinger Tor»—«Goetheplatz») пізніше слугував мешканцям бомбосховищем під час авіаударів.

Вкотре до проекту повернулися вже на початку 1960-х, планувалося побудувати систему швидкісних трамваїв з підземними ділянками в центрі міста. Через економію коштів передбачалося використання вагонів трамвайного типу, та будівництво станцій з можливістю в майбутньому переробки їх під потреби класичного метрополітену. У 1963 році проект був затверджений міською радою, будівництво почалося 1 лютого 1965 року. Аналіз транспортних потоків, проведений влітку того ж року, довів, що система швидкісного трамваю не впорається з перевезенням постійно зростаючої кількості пасажирів. Це змусило міську раду 16 червня 1965 року остаточно затвердити будівництво в місті класичного метрополітену. Початкова ділянка «Kieferngarten»—«Goetheplatz» лінії U6, відкрита у 1971 році, складалася з 13 станцій та 12 км.

Лінії[ред. | ред. код]

Лінія Шлях Відкриття Станції
U1
Olympia-EinkaufszentrumMangfallplatz
 1980  15
U2
FeldmochingMessestadt Ost
 1980  27
U3
MoosachFürstenried West
 1972  25
U4
WestendstraßeArabellapark
 1988  13
U5
Laimer PlatzNeuperlach Süd
 1984  18
U6
Garching-ForschungszentrumKlinikum Großhadern
 1971  26
München U7.svg
WestfriedhofNeuperlach Zentrum
 2011  17
München U8.svg
OlimpyazentrumSendlinger Tor
 2013  9

Особливості[ред. | ред. код]

Особливістю Мюнхенського метрополітену є спільне використання ділянок в центрі міста різними лініями.

  • Лінії U1 та U2 спільно використовують ділянку «Hauptbahnhof»—«Kolumbusplatz» з 4 станцій.
  • Лінії U3 та U6 спільно використовують ділянку «Implerstraße»—«Münchner Freiheit» з 9 станцій.
  • Лінії U4 та U5 спільно використовують ділянку «Max-Weber-Platz»—«Westendstraße» з 9 станцій.
  • Лінія U2 спільно використовує станцію «Innsbrucker Ring» з U5, та станцію «Scheidplatz» з U3.
  • Лінії U7 та U8 не мають жодної власної станції, використовують виключно спільні станції з другими лініями.

Станції[ред. | ред. код]

Переважна більшість станцій в місті підземна. Наземних станцій лише 6, ділянка «Garching-Hochbrück»—«Studentenstadt» з п'яти станцій на лінії U6 та станція «Neuperlach Süd» на лінії U5.

Рухомий склад[ред. | ред. код]

У Мюнхені експлуатується 3 типи вагонів. Із них складають 2-вагонні (нім. Kurzzug), 4-вагонні (нім. Vollzug) та 6-вагонні потяги (нім. Langzug).

Тип A[ред. | ред. код]

Докладніше: MVG-Baureihe A
Вагон типу А у 6-вагонному складі на станції Фрайманн (Freimann) лінії U6
Мод. Борт. № Роки будівництва
A1 091—093 1967
A2.1 101—151 19701971
A2.2 161—178 19741975
A2.3 201—253 19781980
A2.5 301—348 19821983
A2.6 351—371 1983

Вагони типу А вироблялися протягом 19671983 рр. на заводах MAN, O&K[de], Rathberger[de] та WMD[de]. Довжина двовагоного потягу — 12000 мм. Ширина — 2900 мм; висота — 3550 мм.

Тип B[ред. | ред. код]

Докладніше: MVG-Baureihe B
Вагон типу B на станції Фрайманн (Freimann) лінії U6
Мод. Борт. № Роки будівництва
B1.4 494—499 1981
B2.7 501—535 19871988
B2.8 551—572 19941995

Тип C[ред. | ред. код]

Докладніше: MVG-Baureihe C
Вагон типу C на станції Нойперлах Зюд (Neuperlach Süd) лінії U5
Мод. Борт. № Роки будівництва
C1.9 601—610 20001971
C2.10 611—618 2005
C2.11 701—... 20132015

Режим роботи[ред. | ред. код]

  • Метрополітен працює з 4:00 до 1:00, у п'ятницю та суботу до 2:00.
  • Інтервал руху на лініях: 5 хвилин в годину пік, 10 хвилин в поза пікові години та 20 хвилин після опівночі. Відповідно на спільно використуємих ділянка інтервал буде вдвічі меншій.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Згідно з офіційним джерелом — 100, однак там сполучні та станції пересадок рахуються двічі. Якщо рахувати всі станцію один раз, їхня кількість буде 96.

Посилання[ред. | ред. код]