Мюнхенський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мюнхенський метрополітен
Опис
Країна Німеччина Німеччина
Місто Мюнхен, Баварія
Дата відкриття 1971
Щоденний пасажиропотік 1,068,490 осіб
Річний пасажиропотік 390 млн чол.
Сайт mvg-mobil.de/en/
Оператор Münchner Verkehrsgesellschaft mbH (MVG)d
Маршрутна мережа
Кількість ліній 8
Кількість станцій 96[1]
Довжина мережі 103,1 км
Основні типи рухомого складу MVG Series Ad, MVG Series Bd і MVG Series Cd
Ширина колії європейська колія
Схема маршрутів

CMNS: Мюнхенський метрополітен у Вікісховищі

Мю́нхенський метрополіте́н (нім. U-Bahn München) — разом із Мюнхенською міською електричкою є основою громадського транспорту в Мюнхені. Метро в цьому місті було відкрито 19 жовтня 1971 року, станом на сьогодні довжина мережі становить 103,1 км з 96 станціями[1]. Густота станцій на 1000 мешканців є однією з найвищих у світі. Завдяки стовідсотковій оснащеності станцій ліфтами, траволаторами і ескалаторами, а також продуманою системою пересадок мюнхенське метро вважають одним із найзручніших у Європі. Мюнхенське метро обслуговує фірма «Мюнхенське транспортне товариство» (MVG), що входить в тарифне об'єднання «Мюнхенський траспортний і тарифний союз» (MVV).

Історія[ред. | ред. код]

Перші плани з будівництва метрополітену в місті з'явилися у 1905 році, але не знайшли підтримки ні у влади міста, ні у мешканців. Вдруге до ідеї повернулися у 1928 році, планом передбачалося замінити трамваї в центрі міста підземними лініями метро. Реалізації цього проєкту перешкодила економічна криза у Німеччині кінця 20-х. Діло дійшло до будівництва у 1938 році, 22 травня проведена урочиста церемонія початку будівництва. Через дефіцит ресурсів під час війни будівництво було припинене у 1941 році, недобудований тунель (ділянка «Sendlinger Tor»—«Goetheplatz») пізніше слугував мешканцям бомбосховищем під час авіаударів.

Вкотре до проєкту повернулися вже на початку 1960-х, планувалося побудувати систему швидкісних трамваїв з підземними ділянками в центрі міста. Через економію коштів передбачалося використання вагонів трамвайного типу, та будівництво станцій з можливістю в майбутньому переробки їх під потреби класичного метрополітену. У 1963 році проєкт був затверджений міською радою, будівництво почалося 1 лютого 1965 року. Аналіз транспортних потоків, проведений влітку того ж року, довів, що система швидкісного трамваю не впорається з перевезенням постійно зростаючої кількості пасажирів. Це змусило міську раду 16 червня 1965 року остаточно затвердити будівництво в місті класичного метрополітену. Початкова ділянка «Kieferngarten»—«Goetheplatz» лінії U6, відкрита у 1971 році, складалася з 13 станцій та 12 км.

Лінії[ред. | ред. код]

Лінія Шлях Відкриття Станції
U1
Olympia-EinkaufszentrumMangfallplatz
 1980  15
U2
FeldmochingMessestadt Ost
 1980  27
U3
MoosachFürstenried West
 1972  25
U4
WestendstraßeArabellapark
 1988  13
U5
Laimer PlatzNeuperlach Süd
 1984  18
U6
Garching-ForschungszentrumKlinikum Großhadern
 1971  26
Olympia-EinkaufszentrumNeuperlach Zentrum
 2011  19
OlympiazentrumNeuperlach Zentrum
 2013  19

Особливості[ред. | ред. код]

Особливістю Мюнхенського метрополітену є спільне використання ділянок в центрі міста різними лініями.

  • Лінії U1 та U2 спільно використовують ділянку «Hauptbahnhof»—«Kolumbusplatz» з 4 станцій.
  • Лінії U3 та U6 спільно використовують ділянку «Implerstraße»—«Münchner Freiheit» з 9 станцій.
  • Лінії U4 та U5 спільно використовують ділянку «Max-Weber-Platz»—«Westendstraße» з 9 станцій.
  • Лінія U2 спільно використовує станцію «Innsbrucker Ring» з U5, та станцію «Scheidplatz» з U3.
  • Лінії U7 та U8 не мають жодної власної станції, використовують виключно спільні станції з другими лініями.

Станції[ред. | ред. код]

Переважна більшість станцій в місті підземна. Наземних станцій лише 6, ділянка «Garching-Hochbrück»—«Studentenstadt» з п'яти станцій на лінії U6 та станція «Neuperlach Süd» на лінії U5.

Рухомий склад[ред. | ред. код]

У Мюнхені експлуатується 3 типи вагонів. Із них складають 2-вагонні (нім. Kurzzug), 4-вагонні (нім. Vollzug) та 6-вагонні потяги (нім. Langzug).

Тип A[ред. | ред. код]

Докладніше: MVG-Baureihe A
Мод. Борт. № Роки будівництва
A1 091—093 1967
A2.1 101—151 19701971
A2.2 161—178 19741975
A2.3 201—253 19781980
A2.5 301—348 19821983
A2.6 351—371 1983

Вагони типу А вироблялися протягом 19671983 рр. на заводах MAN, O&K[de], Rathberger[de] та WMD. Довжина двовагоного потягу — 12000 мм. Ширина — 2900 мм; висота — 3550 мм.

Тип B[ред. | ред. код]

Докладніше: MVG-Baureihe B
Мод. Борт. № Роки будівництва
B1.4 494—499 1981
B2.7 501—535 19871988
B2.8 551—572 19941995

Тип C[ред. | ред. код]

Докладніше: MVG-Baureihe C
Мод. Борт. № Роки будівництва
C1.9 601—610 20001971
C2.10 611—618 2005
C2.11 701—... 20132015

Режим роботи[ред. | ред. код]

  • Метрополітен працює з 4:00 до 1:00, у п'ятницю та суботу до 2:00.
  • Інтервал руху на лініях: 5 хвилин в годину пік, 10 хвилин в поза пікові години та 20 хвилин після опівночі. Відповідно на спільно використовуваних ділянках інтервал буде вдвічі менший.

Оплата проїзду[ред. | ред. код]

Квиток, куплений у метро, дійсний і на інші види транспорту – трамвай та автобус. Одноразовий квиток на коротку відстань (дві зупинки) коштує €1.90. Більш тривала поїздка в межах однієї зони буде коштувати €3.70, в межах двох зон – €5.60. Також є квиток для необмежених поїздок на 1 день вартістю від €8.80. Для туристів пропонуються спеціальні карти CityTourCard, що дозволяють переміщатися в транспорті без обмежень та дають знижку при відвідуванні визначних пам'яток, ресторанів, магазинів та інших закладів-партнерів. Ціна картки на 1 день €15.50, на 2 дні - €22.50, на 3 дні €27.50, на 4 дні €33.90. Діти віком до 6 років можуть користуватися метро Мюнхена безкоштовно. Одноразовий квиток для дітей від 6 до 14 років доступний за фіксованою ціною – €1.80, денний квиток – €3.50, незалежно від кількості зон.

Галерея[ред. | ред. код]

Мапа[ред. | ред. код]

Мапа
Станції мюнхенського метрополітену


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Згідно з офіційним джерелом — 100, однак там сполучні та станції пересадок рахуються двічі. Якщо рахувати всі станцію один раз, їхня кількість буде 96.

Посилання[ред. | ред. код]