Кенаса (Миколаїв)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миколаївська кенаса
Колишня караїмська кенаса (Приватний зал урочистих подій).jpg
Колишня караїмська кенаса
46°58′08″ пн. ш. 31°59′16″ сх. д. / 46.96902000° пн. ш. 31.98798000° сх. д. / 46.96902000; 31.98798000Координати: 46°58′08″ пн. ш. 31°59′16″ сх. д. / 46.96902000° пн. ш. 31.98798000° сх. д. / 46.96902000; 31.98798000
Тип споруди Кенаса
Розташування Україна УкраїнаМиколаїв
Поч. будівництва 1844
Кін. будівництва 1847
Належність караїмізм
Стан використовується не за призначенням (приватний зал урочистих подій)
Адреса Миколаїв, Лягіна вулиця, 23а
Кенаса (Миколаїв). Карта розташування: Україна
Кенаса (Миколаїв)
Кенаса (Миколаїв) (Україна)
Ця стаття є частиною серії статей про народ
Караїми
Flag of Crimean Karaites.png
Громади

В Україні · В Литві ·  Караїми у Світі

Гахам ·  Газзан · Кенаса

Галицький діалект ·  Тракайський діалект · Алфавіт

Місця

Чуфут-Кале · Цвинтар у Севастополі

Суспільство

Народне вбрання · Преса ·  Навчальні заклади
Національні з'їзди · Караїмське питання
Прапор караїмів · Духовне правління
Прізвища · Діячі · Богослови · Письменники

Кенасса Николаев.jpg

Миколаївська кенаса — культова споруда караїмів, пам'ятник архітектури першої половини XIX століття.

Історія[ред. | ред. код]

Кенаса в Миколаєві була закладена в 1844 році на перетині вулиць Католицької (нині Адмірала Макарова) та Різдвяної (нині Лягіна). Її зведення закінчено 12 лютого 1847.

30 січня 1930 газета "Червоний Миколаїв" повідомила, що кенаса "по просьбє трудящіхся закрита і превращєна в Дом бєзбожніка".[1][2] З того часу в будівлі розміщувалися міський Будинок безбожника, Будинок вчителя, кінотеатр, спортивне товариство, склад, зала для одружень. Нині будівля використовується не за призначенням.

Газзани[ред. | ред. код]

  • Іртлач-Мангубі Самуїл Сімович

Габбаї[ред. | ред. код]

  • Панпулов Ельякім Мойсейович

Література[ред. | ред. код]

  • Сапак Н. в. Караїми в Миколаєві. Історія та сучасність// Миколаївщина багатонаціональна: з історії етнічних спільнот регіону. Видання 1. — Миколаїв, 2005. — С. 210 — 214.
  • Хаєцькій О.Пам'ятки історії та культури караїмів на Півдні України та Миколаївщині // Миколаївщина багатонаціональна: з історії етнічних спільнот регіону/Л. Каймазарова, І. Гармашов, О. Гриневич, А. Шилов. — Миколаїв: Атол. — 2005. — C. 206 — 209.
  • Довідковий відділ // «Известия Таврійського та Одеського Караїмського Духовного Правління» : журнал. — Євпаторія, 20.05.1917. — № 1. — С. 7.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. О. Я. Нейман. Єврейські партії та об'єднання — Національна академія наук України, Ін-т політичних та етнонаціональних досліджень, 1998 — 190 стр.
  2. Олександр Найман. Боротьба з юдаїзмом у СРСР Архівовано 18 лютий 2008 у Wayback Machine. // Доля єврейських громад центральної та східної Європи в першій половині XX століття: Матеріали конференції 6-28 серпня 2003 р., Київ

Див. також[ред. | ред. код]