Голосник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голосник на одинадцятиструнних крилоподібних гуслях

Голосник, голосники — керамічні посудини або камери невеликих розмірів, що їх використовували в кладці стін або склепінь, звернені горловинами в бік внутрішнього простору будівлі.

Голосниками також називають круглі або фігурні отвори на деці струнних музичних інструментів — гуслях, домрі тощо.[1][2]

Софійський собор у Великому Новгороді. Голосники у вітрилах

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]