Кетотифен
 | |
|---|---|
Кетотифен
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 4-(1-Methylpiperidin-4-ylidene)-4,9-dihydro-10H-benzo[4,5]cyclohepta[1,2-b]thiophen-10-one | |
| Класифікація | |
| ATC-код | R06 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C19H19NOS |
| Мол. маса | 309,426 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 50% |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 21 год.(двофазн.) |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | КЕТОТИФЕН, ТОВ«Дослідний завод «ГНЦЛС»/ТОВ«Фармекс Груп»,Україна UA/1942/02/01 01.06.2012-01/06/2017 |
Кетотифен — синтетичний препарат, що є похідним піперидину. Належить до антигістамінних препаратів і має властивості стабілізатора мембран опасистих клітин. Препарат застосовується перорально та місцево.[1][2]
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Кетотифен — синтетичний препарат, що є похідним піперидину та належить до групи антигістамінних препаратів та стабілізаторів мембран опасистих клітин. Механізм дії препарату полягає у неселективному блокуванні Н1-рецепторів гістаміну, гальмуванні виділення гістаміну та інших медіаторів запалення із базофілів та опасистих клітин. Кетотифен також інгібує фермент фосфодіестеразу, що призводить до підвищення рівня цАМФ у опасистих клітинах, таким чином стабізуючи мембрани опасистих клітин. Кетотифен пригнічує сенсибілізацію еозинофілів рекомбінантними цитокінами та знижує їх міграцію та накопичення у вогнищах запалення[1][3], а також їх активацію та дегрануляцію.[4] Кетотифен має здатність пригнічувати гіперреактивність бронхів[2] та запобігати розвитку бронхоспазму без бронходилятуючого ефекту.[1] Кетотифен неефективний при гострих приступах бронхіальної астми, а лише попереджує їх появу та скорочення їх тривалості та інтенсивності. Клінічний ефект при застосуванні кетотифену розвивається повільно, що зумовлює тривалий період його застосування (щонайменше 3 тижні).[2]< При місцевому застосуванні при кон'юнктивіті кетотифен має здатність блокувати гістамінові рецептори у кон'юнктиві[4] та сприяє швидкому зменшенню симптомів алергічного кон'юнктивіту.[1] Кетотифен може зменшувати вираженість болю при синдромі подразненого кишечнику.[5] Кетотифен проходить через гематоенцефалічний бар'єр та має помірний седативний ефект.
Фармакокінетика[ред. | ред. код]
Кетотифен добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті, але біодоступність препарату складає лише 50% у зв'язку з ефектом першого проходження через печінку. Максимальна концентрація у крові досягається протягом 2—4 годин. Кетотифен добре зв'язується з білками плазми крові.[1] Кетотифен проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Кетотифен проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці з утворенням переважно неактивних метаболітів. Виводиться кетотифен із організму переважно нирками у вигляді метаболітів. Виведення препарату двофазне, у першій фазі період напіввиведення складає 3—5 годин, у другій фазі — 21 годину.[3]
Показання до застосування[ред. | ред. код]
Кетотифен застосовується для профілактичного лікування бронхіальної астми, для лікування астматичного бронхіту, полінозу, гострої та хронічної кропив'янки, атопічного дерматиту, алергічного риніту[1]; місцево у вигляді очних крапель застосовується для лікування алергічного кон'юнктивіту.[4]
Побічна дія[ред. | ред. код]
При застосуванні кетотифену можуть спостерігатися наступні побічні ефекти[6]:
- Алергічні реакції — дуже рідко (менше 0,01%) синдром Стівенса-Джонсона, багатоформна ексудативна еритема, шкірні алергічні реакції.
- З боку травної системи — часто (1—10%) сухість у роті, нудота, блювання, болі в животі, закреп, підвищення апетиту; дуже рідко (менше 0,01%) гепатит.
- З боку нервової системи — часто (1—10%) сонливість та седативний ефект, запаморочення, підвищена втомлюваність, сповільнення швидкості реакції; рідко (0,01—0,1%) збудження, дратівливість, неспокій, судоми (усі ці побічні явища — частіше у дітей).
- Інші побічні ефекти — часто (1—10%) збільшення маси тіла; дуже рідко (менше 0,01%) цистит, потемніння сечі.
- Місцеві реакції — при застосуванні очних крапель місцеві алергічні реакції, гіперемія кон'юнктиви, печія в очах, свербіж та висипання на повіках, кератит, мідріаз.
- Зміни в лабораторних аналізах — дуже рідко (менше 0,01%) тромбоцитопенія, підвищення активності ферментів печінки.
Протипокази[ред. | ред. код]
Кетотифен протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату. Кетотифен не рекомендований для застосування під час вагітності та годування грудьми. Кетотифен не застосовується у дітей молодших 6 місяців.[1] З обережністю застосовують препарат при епілепсії та печінковій недостатності.
Форми випуску[ред. | ред. код]
Кетотифен випускається у вигляді капсул та таблеток по 0,001 г; 0,02% сиропу у флаконах по 100 та 200 мл[7] та очних крапель по 5 мл 0,025% у флаконах.[8][4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж http://compendium.com.ua/akt/75/3087/ketotifenum [Архівовано 2 Квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в http://www.provisor.com.ua/archive/2002/N23/art_28.php [Архівовано 2 Квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б http://www.imm.org.ua/all/ketotif.htm [Архівовано 24 Вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г http://www.apteka.ua/article/34049 [Архівовано 2 Квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Klooker, TK; Braak, B; Koopman, KE; Welting, O; Wouters, MM; Van Der Heide, S; Schemann, M; Bischoff, SC та ін. (2010). The mast cell stabiliser ketotifen decreases visceral hypersensitivity and improves intestinal symptoms in patients with irritable bowel syndrome. Gut. 59 (9): 1213—21. doi:10.1136/gut.2010.213108. PMID 20650926. (англ.)
- ↑ http://www.vidal.ru/drugs/ketotifen_sopharma__3012 [Архівовано 26 Серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ " "Кетотифен в Справочнике Машковского".[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- ↑ Кетотифен - неофіційна база нормативно-директивних документів МОЗ України
Джерела[ред. | ред. код]
- Кетотифен на сайті mozdocs.kiev.ua [Архівовано 26 Квітня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.rlsnet.ru/mnn_index_id_295.htm [Архівовано 8 Січня 2015 у Wayback Machine.]