Кипарис вічнозелений

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кипарис вічнозелений
Cypress of Abarqu.JPG
Кипарис вічнозелений віком близько 4000 років. Місто Еберку, Іран
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Рід: Кипарис (Cupressus)
Вид:
Кипарис вічнозелений (C. sempervirens)
Біноміальна назва
Cupressus sempervirens
L., 1753
Commons-logo.svg Вікісховище: Cupressus sempervirens

Кипарис вічнозелений (Cupressus sempervirens) — вид хвойних дерев родини кипарисових (Cupressaceae).

Опис[ред. | ред. код]

Це дерево 25–35 м заввишки. Гілки тісно притиснуті до стовбура. Дрібні гілочки розташовані майже у одній площині. Листки у нього лускоподібні, темно- і світло-зелені, або синюваті, попарно супротивні, притиснуті до гілочок або трохи відігнуті. Шишки дерев'янисті, до 3 см завдовжки, здебільшого кулясті, сірувато-коричневі, блискучі. Шишкові лускові щиткоподібні, в кількості 3–6 пар, з колючкою на верхівці, при дозріванні розсуваються. Насіння 4–6 мм завдовжки, з вузьким крилом.

Форми[ред. | ред. код]

Є дві форми кипарису вічнозеленого:

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

У природі зустрічається на півдні Європи та на заході Азії.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Використовується у озеленені з часів Римської імперії.[1]

Щільна пахуча деревина із світлою заболонню і червонувато-бурим ядром, стійка проти деревоточців та гниття, легко обробляється та полірується. З неї виготовляють меблі, токарні та різьблені вироби, використовують для підземних та підводних споруд.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 142

Посилання[ред. | ред. код]

  • Кипарис вічнозелений // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 201. — ISBN 5-88500-055-7.
  • Farjon, A. (2005). Monograph of Cupressaceae and Sciadopitys. Royal Botanic Gardens, Kew. ISBN 1-84246-068-4.
  • Zsolt Debreczy, Istvan Racz (2012). У Kathy Musial. Conifers Around the World (вид. 1st). DendroPress. с. 1089. ISBN 9632190610.