Кипарис вічнозелений

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кипарис вічнозелений
Кипарис вічнозелений віком близько 4000 років. Місто Еберку, Іран
Кипарис вічнозелений віком близько 4000 років. Місто Еберку, Іран
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Pinopsida
Порядок: Pinales
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Рід: Кипарис (Cupressus)
Вид: Кипарис вічнозелений
Біноміальна назва
Cupressus sempervirens
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Cupressus sempervirens
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cupressus sempervirens
EOL logo.svg EOL: 1034869
IPNI: 261974-1
ITIS logo.svg ITIS: 183456
IUCN logo.svg МСОП: 32518
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 13469

Кипарис вічнозелений (Cupressus sempervirens) — вид хвойних дерев родини Кипарисові (Cupressaceae).

Опис[ред. | ред. код]

Це дерево 25-35 м заввишки. Гілки тісно притиснуті до стовбура. Дрібні гілочки розташовані майже у одній площині. Листки у нього лускоподібні, темно- і світло-зелені, або синюваті, попарно супротивні, притиснуті до гілочок або трохи відігнуті. Шишки дерев'янисті, до 3 см завдовжки, здебільшого кулясті, сірувато-коричневі, блискучі. Шишкові лускові щиткоподібні, в кількості 3-6 пар, з колючкою на верхівці, при дозріванні розсуваються. Насіння 4-6 мм завдовжки, з вузьким крилом.

Форми[ред. | ред. код]

Є дві форми кипарису вічнозеленого:

Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]

У природі зустрічається на півдні Європи та на заході Азії.

Практичне використання[ред. | ред. код]

Використовується у озеленені з часів Римської імперії.[1]

Щільна пахуча деревина із світлою заболонню і червонувато-бурим ядром, стійка проти деревоточців та гниття, легко обробляється та полірується. З неї виготовляють меблі, токарні та різьблені вироби, використовують для підземних та підводних споруд.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 142

Посилання[ред. | ред. код]