Кипарис вічнозелений

? Кипарис вічнозелений
Кипарис вічнозелений віком близько 4000 років. Місто Еберку, Іран
Охоронний статус
Близький до загрозливого (МСОП 2.3)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Зелені рослини (Viridiplantae) Відділ: Streptophyta — Streptophytina — Ембріофіти (Embryophyta) — Судинні (Tracheophyta) — Euphyllophyta — Насінні (Spermatophyta) — Голонасінні (Gymnospermae) Клас: Хвойні (Pinopsida) Порядок: Соснові (Pinales) Родина: Кипарисові (Cupressaceae) Рід: Кипарис (Cupressus) Вид: Кипарис вічнозелений
Біноміальна назва
Cupressus sempervirens L., 1753
Посилання
Вікісховище: Cupressus sempervirens Віківиди: Cupressus sempervirens EOL: 1034869 IPNI: 261974-1 ITIS: 183456 МСОП: 32518 NCBI: 13469

Кипарис вічнозелений (Cupressus sempervirens) — вид хвойних дерев родини кипарисових (Cupressaceae).

Опис

Це дерево 25-35 м заввишки. Гілки тісно притиснуті до стовбура. Дрібні гілочки розташовані майже у одній площині. Листки у нього лускоподібні, темно- і світло-зелені, або синюваті, попарно супротивні, притиснуті до гілочок або трохи відігнуті. Шишки дерев'янисті, до 3 см завдовжки, здебільшого кулясті, сірувато-коричневі, блискучі. Шишкові лускові щиткоподібні, в кількості 3-6 пар, з колючкою на верхівці, при дозріванні розсуваються. Насіння 4-6 мм завдовжки, з вузьким крилом.

Форми

Є дві форми кипарису вічнозеленого:

• пірамідальна (Cupressus sempervirens f.pyramidalis)
• горизонтальна (Cupressus sempervirens f.horizontalis)

Поширення та середовище існування

У природі зустрічається на півдні Європи та на заході Азії.

Практичне використання

Використовується у озеленені з часів Римської імперії.

Щільна пахуча деревина із світлою заболонню і червонувато-бурим ядром, стійка проти деревоточців та гниття, легко обробляється та полірується. З неї виготовляють меблі, токарні та різьблені вироби, використовують для підземних та підводних споруд.

Посилання

• Кипарис вічнозелений // Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 201. — ISBN 5-88500-055-7.
• Farjon, A. (2005). Monograph of Cupressaceae and Sciadopitys. Royal Botanic Gardens, Kew. ISBN 1-84246-068-4.
• Zsolt Debreczy, Istvan Racz (2012). У Kathy Musial. Conifers Around the World (вид. 1st). DendroPress. с. 1089. ISBN 9632190610.