Кипарис вічнозелений

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кипарис вічнозелений
Кипарис вічнозелений віком близько 4000 років. Місто Еберку, Іран
Кипарис вічнозелений віком близько 4000 років. Місто Еберку, Іран
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Pinopsida
Порядок: Pinales
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Рід: Кипарис (Cupressus)
Вид: Кипарис вічнозелений
Біноміальна назва
Cupressus sempervirens
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Cupressus sempervirens
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cupressus sempervirens
EOL logo.svg EOL: 1034869
IPNI: 261974-1
ITIS logo.svg ITIS: 183456
IUCN logo.svg МСОП: 32518
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 13469

Кипарис вічнозелений (Cupressus sempervirens) — вид хвойних дерев родини Кипарисові (Cupressaceae).

Опис[ред.ред. код]

Це дерево 25-35 м заввишки. Гілки тісно притиснуті до стовбура. Дрібні гілочки розташовані майже у одній площині. Листки у нього лускоподібні, темно- і світло-зелені, або синюваті, попарно супротивні, притиснуті до гілочок або трохи відігнуті. Шишки дерев'янисті, до 3 см завдовжки, здебільшого кулясті, сірувато-коричневі, блискучі. Шишкові лускові щиткоподібні, в кількості 3-6 пар, з колючкою на верхівці, при дозріванні розсуваються. Насіння 4-6 мм завдовжки, з вузьким крилом.

Форми[ред.ред. код]

Є дві форми кипарису вічнозеленого:

Поширення та середовище існування[ред.ред. код]

У природі зустрічається на півдні Європи та на заході Азії.

Практичне використання[ред.ред. код]

Використовується у озеленені з часів Римської імперії.[1]

Щільна пахуча деревина із світлою заболонню і червонувато-бурим ядром, стійка проти деревоточців та гниття, легко обробляється та полірується. З неї виготовляють меблі, токарні та різьблені вироби, використовують для підземних та підводних споруд.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 142

Посилання[ред.ред. код]