Клара Цеткін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клара Цеткін
нім. Clara Zetkin
C Zetkin 1.jpg
Ім'я при народженні Клара Айснер
Народилася 5 липня 1857(1857-07-05)
с. Відерау, Королівство Саксонія
Померла 20 червня 1933(1933-06-20) (75 років)
Архангельське, Красногорський район, Московська область, Російська СФРР, СРСР
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Громадянство
(підданство)
Flag of the German Empire.svg Німеччина
Flag of the German Empire.svg Німецька імперія
Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Веймарська республіка
Національність німкеня
Діяльність політичний діяч
Відомий завдяки німецький ліворадикальний політичний діяч, одна з засновниць компартії Німеччини
Володіє мовами німецька[1]
Посада депутат Рейхстагу Веймарської республіки[d]
Партія Комуністична партія Німеччини, Соціал-демократична партія Німеччини і Незалежна соціал-демократична партія Німеччини
У шлюбі з Georg Friedrich Zundel[d]
Діти Maxim Zetkin[d] і Kostja Zetkin[d]
Автограф Clara Zetkin Signature.png
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора

Клара Цеткін і Роза Люксембург, 1910 р.

Кла́ра Це́ткін (нім. Clara Zetkin, уроджена Айснер, Eissner; 5 липня 1857  село Відерау, Королівство Саксонія — 20 червня 1933, Архангельське, Московська область) — діячка німецького та міжнародного робітничого руху.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася в лютеранській родині вчителя сільської парафіяльної школи та за сумісництвом органіста місцевої кірхи.

1881 року вступила до Соціал-демократичної партії Німеччини.

Після запровадження Отто фон Бісмарком «Виняткового закону проти соціалістів» (1881) залишила Німеччину й мешкала в Цюриху, Австро-Угорщині, Італії, а з 1882 р. — в Парижі, де зустрілася з висланим із Німеччини російським євреєм-соціал-демократом Осипом Цеткіним (були знайомі ще з часів його навчання в Лейпцигу). З листопада 1882 року вони стали жити разом, і Клара Айснер змінила прізвище на Цеткін. Невдовзі народила двох синів — Максима (*1883) та Костянтина (*1885).

1889 — Осип Цеткін помер від раку.

1916 — була однією з засновниць Союзу Спартака і Незалежної соціал-демократичної партії Німеччини, яка відокремилася в 1917 році від СДПН. Пізніше вступила до Комуністичної партії Німеччини та представляла КПН у рейхстазі (19201933).

1932 — відкриваючи сесію рейхстагу як найстарша за віком серед депутатів, Клара Цеткін виступила з антинацистською промовою.

Нагороджена орденом Леніна та орденом Червоного Прапора.

Похована в Москві на Красній площі біля Кремлівської стіни.

У Німецькій Демократичній Республіці було встановлено медаль Клари Цеткін.

Участь Клари Цеткін у започаткуванні Міжнародного жіночого дня[ред. | ред. код]

На пропозицію Клари Цеткін, учасниці II Міжнародної конференції жінок-соціалісток (Копенгаген, серпень 1910 р., понад 100 учасниць із 17 країн), вирішили щороку у березні відзначати Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права.[2]

У резолюції, запропонованої Цеткін, зокрема, зазначалось:

« У повній відповідності з класово-свідомими політичними профспілковими організаціями пролетаріату в кожній країні соціалістки всіх країн щорічно проводять Жіночий день, який в першу чергу слугує агітації за надання жінкам виборчого права. Ця вимога має бути висунена як складова частина всього жіночого питання в цілому і в повній відповідності з соціалістичними поглядами. Жіночому дню слід повсюдно надавати міжнародний характер, і він всюди має бути старанно підготовлений. »

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Сайт Gender Museum

Література[ред. | ред. код]

  • Родіна Л. В. Клара Цеткін і Україна. — К., 1985
  • Клара Цеткін, Роза Люксембург. Про літературу і мистецтво. — Київ, Мистецтво, 1982.

Посилання[ред. | ред. код]