Клара Цеткін
Клара Цеткін | |
---|---|
нім. Clara Zetkin | |
Ім'я при народженні | Клара Айснер |
Народилася | 5 липня 1857 с. Відерау, Королівство Саксонія |
Померла | 20 червня 1933 (75 років) Архангельське, Красногорський район, Московська область, Російська СФРР, СРСР |
Поховання | Некрополь біля Кремлівської стіни[1] |
Країна | Німеччина[2] Німецька імперія Веймарська республіка СРСР |
Діяльність | політичний діяч |
Відома завдяки | німецький ліворадикальний політичний діяч, одна з засновниць компартії Німеччини |
Знання мов | німецька[3] і російська |
Членство | Rote Hilfed і Всесоюзне товариство старих більшовиків |
Партія | Комуністична партія Німеччини, Соціал-демократична партія Німеччини і Незалежна соціал-демократична партія Німеччини |
У шлюбі з | Georg Friedrich Zundeld і Осип Цеткін |
Діти | Maxim Zetkind і Kostja Zetkind |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Кла́ра Це́ткін (нім. Clara Zetkin, уроджена Айснер, Eissner; 5 липня 1857 село Відерау, Королівство Саксонія — 20 червня 1933, Архангельське, Московська область) [1]— діячка комуністичного руху, теоретик марксизму і захисниця жіночих прав.
Щодо походження існуюють дві версії. Перша стверджує, що Клара Айснер народилася в лютеранській родині вчителя сільської парафіяльної школи та за сумісництвом органіста місцевої кірхи. Друга — в сім'ї єврея-шевця.
1881 року вступила до Соціал-демократичної партії Німеччини.
Після запровадження Отто фон Бісмарком «Виняткового закону проти соціалістів» (1881) залишила Німеччину й мешкала в Цюриху, Австро-Угорщині, Італії, а з 1882 р. — в Парижі, де зустрілася з висланим із Німеччини російським євреєм-соціал-демократом Осипом Цеткіним (були знайомі ще з часів його навчання в Лейпцигу). З листопада 1882 року вони стали жити разом, і Клара Айснер змінила прізвище на Цеткін. Невдовзі народила двох синів — Максима (*1883) та Костянтина (*1885).
1889 — Осип Цеткін помер від раку.
1916 — була однією з засновниць Союзу Спартака і Незалежної соціал-демократичної партії Німеччини, яка відокремилася в 1917 році від СДПН. Пізніше вступила до Комуністичної партії Німеччини та представляла КПН у рейхстазі (1920—1933).
1932 — відкриваючи сесію рейхстагу як найстарша за віком серед депутатів, Клара Цеткін виступила з антинацистською промовою.
Нагороджена орденом Леніна та орденом Червоного Прапора.
Похована в Москві на Красній площі біля Кремлівської стіни.
У Німецькій Демократичній Республіці було встановлено медаль Клари Цеткін.
На пропозицію Клари Цеткін, учасниці II Міжнародної конференції жінок-соціалісток (Копенгаген, серпень 1910 р., понад 100 учасниць із 17 країн), вирішили щороку у березні відзначати Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні і соціальні права.[4]
У резолюції, запропонованої Цеткін, зокрема, зазначалось:
У повній відповідності з класово-свідомими політичними профспілковими організаціями пролетаріату в кожній країні соціалістки всіх країн щорічно проводять Жіночий день, який в першу чергу слугує агітації за надання жінкам виборчого права. Ця вимога має бути висунена як складова частина всього жіночого питання в цілому і в повній відповідності з соціалістичними поглядами. Жіночому дню слід повсюдно надавати міжнародний характер, і він всюди має бути старанно підготовлений. |
- ↑ https://fr.rbth.com/histoire/87541-etrangers-enterres-place-rouge
- ↑ WeChangEd
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Сайт Gender Museum. Архів оригіналу за 7 Січня 2012. Процитовано 8 Березня 2011.
- Родіна Л. В. Клара Цеткін і Україна. — К., 1985
- Клара Цеткін, Роза Люксембург. Про літературу і мистецтво. — Київ, Мистецтво, 1982.
- Клара Цеткін. Мистецтво і пролетаріат [Архівовано 8 Вересня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про німецького політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 5 липня
- Народились 1857
- Померли 20 червня
- Померли 1933
- Поховані в некрополі біля Кремлівської стіни
- Члени Соціал-демократичної партії Німеччини
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Німецькі феміністки
- Соціал-демократи Німеччини
- Особи, увічнення яких підпадає під закон про декомунізацію
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Люди на банкнотах
- Люди на марках
- Поверх спадщини
- Німецькі комуністи
- Німецькі жінки-політики
- Французи Німеччини
- Депутати рейхстагу (Веймарська республіка)