Коваль-Медзвецький Микола Опанасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Коваль-Медзвецький Микола)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Опанасович Коваль-Медзвецький
 Генерал-майор (1913)
 Генерал-поручник
Загальна інформація
Народження 5 лютого 1868(1868-02-05)
с. Нижча Кропивна на Поділлі
Смерть 10 вересня 1929(1929-09-10) (61 рік)
Варшава, II Польська Республіка
Поховання Православний цвинтар у Варшаві
Громадянство  УНР
Військова служба
Приналежність  УНР
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди та відзнаки
Хрест Симона Петлюри
Хрест Симона Петлюри
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Микола Опанасович Коваль-Медзвецький (5 лютого 1868, с. Нижча Кропивна на Поділлі — † 10 вересня 1929, Варшава) — генерал-поручник Армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у с. Нижча Кропивна на Поділлі (тепер Немирівський район Вінницької області). Навчався у Житомирській гімназії.

В Російській армії[ред. | ред. код]

В 1891 закінчив Московську військову артилерійську школу, в 1901 — геодезичне відділення Академії Генштабу у Петербурзі. Дістав призначення на посаду начальника астрономічної станції в Чарджоу. З 1905 — помічник начальника геодезійного відділу Генштабу російської армії, з 1911 — начальник Військово-топографічної школи. Брав активну участь у житті української громади Петербурга.

На службі Україні[ред. | ред. код]

Навесні 1917 одним із перших генералів російської армії прибув до Києва і зголосився до служби у Збройних Силах України. В 1917 Українською Центральною Радою був призначений начальником Головної геодезичної управи.

З 1919 член Ради Військового міністерства УНР, з 5 жовтня 1920 — генерал-поручник, здійснював зв'язок Головного Отамана С.Петлюри з Галицькою Армією, очолював комісію УНР в Проскурові для вирішення подальшої долі роззброєних у травні 1920 частин Червоної Української Галицької Армії.

5 жовтня 1920 року підвищений до звання Генерал-поручник.

Після інтернування Армії УНР в Польщі перебував у Кракові, працював в астрономічній обсерваторійній станції Ягеллонського університету. Під час Великодніх свят 1923 організував урочистий парад Кінногірського дивізіону генерала О. Алмазова у Лобзові (передмістя Кракова).

Останні роки працював у Варшавському бюро мір і ваг, вів гравіметричні спостереження у Гдині, Картузах, Варшаві. Помер у Варшаві, похований у православній частині міського цвинтаря «Воля».

Джерела та література[ред. | ред. код]