Колесников Іван Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Колесников

Народження 13 березня 1887(1887-03-13)[1]
Адріанопіль, Перевальський район, Луганська область
Смерть 31 березня 1929(1929-03-31)[1] (42 роки)
  Ленінград, РСФРР, СРСР
Поховання Смоленське православне кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Жанр пейзаж
Навчання Одеське художнє училище (1907) і Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1912)
Діяльність художник, графік
Роботи в колекції Національний музей у Варшаві

CMNS: Колесников Іван Федорович у Вікісховищі

Іван Федорович Коле́сников (нар. 13 березня 1887, Адріанопіль — пом. 31 березня 1929, Ленінград) — український живописець, графік; член Асоціації художників революційної Росії з 1923 року. Молодший брат художника Степана Колеснікова.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 березня [13 березня] 1887 року в селі Адріанополі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії Російської імперії (нині Алчевський район Луганської області, Україна) в селянській сім'ї. У 1901—1907 роках навчався в Одеському художньому училищі, у 1907—1912 — в Петербурзькій академії мистецтв (викладачі Микола Дубовський, Олександр Кисельов).

У 1913—1914 роках подорожував Францією та Італією.

Під час громадянської війни малював плакати в Одесі.

Помер в Ленінграді 31 березня 1929 року. Похований в Санкт-Петнрбурзі на Смоленському православному кладовищі.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював переважно в галузі пейзажного жанру; виконував акварелі, плакати, малюнки для ленінградської «Червоної Газети», оформляв книги. Серед робіт:

  • «Ранньою весною» (1909);
  • «Базар» (1910);
  • «Далмація» (1912, Державний Російський музей);
  • «Осінь» (1912, Державний Російський музей);
  • «Стара вулиця. Париж» (1914);
  • «Весна на селі» (1915);
  • «Село» (1917);
  • «Жнива» (1922);
  • «Засідання штабу Червоної гвардії. 1917 рік» (1928);
  • «Смерч у степу» (1929).
«Жнива».

Окремі роботи зберігаються у Державному Російському музеї, Вятському художньому музеї імені В. М. та А. М. Васнецових, Крас­ноярському художньому музеяї, Таганрозькій картинній галереї, Дніпровському художньому музеї.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]