Константін Бранкузі
| Константін Бранкузі | |
|---|---|
| Constantin Brâncuşi | |
 | |
| Ім'я при народженні | рум. Constantin Brâncuși |
| Народився |
19 лютого 1876 Хобіца, Пештішань, Горж, Румунія |
| Помер |
16 березня 1957[1][2][3] (81 рік) Париж, Франція[1] |
| Поховання | цвинтар Монпарнас |
| Громадянство |
 Румунія |
| Національність | румун |
| Діяльність | скульптор, фотограф, художник |
| Галузь | скульптура |
| Alma mater | Bucharest National University of Arts[d] і Національна вища школа красних мистецтв |
| Вчителі | Wladimir Hegel[d][4], Dimitrie Gerota[d], Ion Georgescu[d], Антонен Мерсьє і Огюст Роден |
| Відомі учні | Hanna Ben Dov[d], Milița Petrașcu[d], Gheorghe Anghel[d], Alexandru Călinescu[d], Амедео Модільяні і Romulus Ladea[d] |
| Володіє мовами | французька[5] |
| Членство | Румунська академія |
| Напрямок | Модернізм і Tinerimea artistică[d] |
| Magnum opus | Птах у просторі, Нескінченна колона, The Kiss[d] і Sleeping Muse[d] |
| IMDb | nm5708357 |
Константін Бранкузі (Бринкуш, рум. Constantin Brâncuşi, фр. Constantin Brancusi; *19 лютого 1876, Хобіца, жудець Ґорж, Румунія — пом. 16 березня 1957, Париж) — румунський і французький скульптор, один із засновників абстрактної скульптури, яскравий представник паризької школи. Учень Оґюста Родена.
Життєпис[ред. | ред. код]
Після закінчення художніх шкіл у Крайові та Бухаресті переїхав до Парижа, де 1904 року вступив до Школи витончених мистецтв, котру невдовзі покинув за порадою Родена. Через декілька років, незадоволений реалістичними методами трактування форми, Бринкуш розбив свою скульптурну групу «Перехід через Чорне море» і одним із перших почав працювати над створенням стилю скульптурної абстракції.
У творах Бринкуша значно меншою мірою відчутно вплив кубізму та інших стилів живописної абстракції, аніж у працях інших скульпторів. Його творчість здійснила великий вплив на розвиток сучасної скульптури.
Бринкуш виключав зі своїх робіт усі реалістичні деталі, скорочуючи форми до найпростішої геометричної сутності. Його цікавили ритмічні повторення. Це відчутно в таких роботах як «Нескінченна колона» та статуї «Адам і Єва». Бринкуш акцентував на фактурі використаних скульптурних матеріалів, надаючи перевагу гладко відполірованим поверхням каменя та метала чи шершавості грубо обтесаного, потрісканого дерева. Він часто підсилював фактурні ефекти контрастними протиставленнями, наприклад, виставляв гладку мармурову голову на подушці темного оксамиту або вкладав відполіровану до блиску металеву рибу на овальному дзеркальному постаменті.
Галерея[ред. | ред. код]
Майстерня Бринкуша в Парижі
Див. також[ред. | ред. код]
- 6429 Бранкузі — астероїд, названий на честь скульптора[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118673076 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Constantin Brancusi
- ↑ Luminous-Lint — 2005.
- ↑ Academia de Belle Arte din București - 150 de ani
- ↑ ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- кор. .shtml?lang=12&sec=110&art=154 Визначні культурні діячі Румунії // Радіо Румунія[недоступне посилання з липень 2019]
- У Парижі була продана скульптура Константина Бринкуша // Радіо Румунія
- Онлайн Энциклопедия Кругосвет (рос.)
|
