Константін Бранкузі
Константін Бранкузі | |
---|---|
Constantin Brâncuşi | |
Ім'я при народженні | рум. Constantin Brâncuși |
Народився |
19 лютого 1876[1][2][…] Хобіца, Об'єднане князівство Волощини і Молдови[4][5] |
Помер |
16 березня 1957[6][7][…] (81 рік) Париж, Франція[6][9][5] |
Поховання | |
Громадянство |
![]() |
Національність | румун |
Діяльність | скульптор, фотограф, художник, ілюстратор, архітектурний кресляр, assemblage artist |
Галузь | скульптура |
Alma mater | Bucharest National University of Artsd і Національна вища школа красних мистецтв |
Вчителі | Wladimir Hegeld[10], Dimitrie Gerotad, Ion Georgescud, Антонен Мерсьє і Оґюст Роден |
Відомі учні | Hanna Ben Dovd, Milița Petrașcud, Gheorghe Angheld, Alexandru Călinescud, Амедео Модільяні, Romulus Ladead і Isamu Noguchid |
Знання мов | французька[11] |
Членство | Румунська академія |
Напрямок | модернізм, Tinerimea artisticăd і каталонський модернізм[12][4] |
Жанр | Абстракціонізм |
Magnum opus | Птах у просторі, Нескінченна колона, The Kissd і Sleeping Mused |
IMDb | ID 5708357 |
Константін Бранкузі (Бринкуш, рум. Constantin Brâncuşi, фр. Constantin Brancusi; *19 лютого 1876, Хобіца, жудець Ґорж, Румунія — пом. 16 березня 1957, Париж) — румунський і французький скульптор, один із засновників абстрактної скульптури, яскравий представник паризької школи. Учень Оґюста Родена.
Життєпис[ред. | ред. код]
Після закінчення художніх шкіл у Крайові та Бухаресті переїхав до Парижа, де 1904 року вступив до Школи витончених мистецтв, котру невдовзі покинув за порадою Родена. Через декілька років, незадоволений реалістичними методами трактування форми, Бринкуш розбив свою скульптурну групу «Перехід через Чорне море» і одним із перших почав працювати над створенням стилю скульптурної абстракції.
У творах Бринкуша значно меншою мірою відчутно вплив кубізму та інших стилів живописної абстракції, аніж у працях інших скульпторів. Його творчість здійснила великий вплив на розвиток сучасної скульптури.
Бринкуш виключав зі своїх робіт усі реалістичні деталі, скорочуючи форми до найпростішої геометричної сутності. Його цікавили ритмічні повторення. Це відчутно в таких роботах як «Нескінченна колона» та статуї «Адам і Єва». Бринкуш акцентував на фактурі використаних скульптурних матеріалів, надаючи перевагу гладко відполірованим поверхням каменя та метала чи шершавості грубо обтесаного, потрісканого дерева. Він часто підсилював фактурні ефекти контрастними протиставленнями, наприклад, виставляв гладку мармурову голову на подушці темного оксамиту або вкладав відполіровану до блиску металеву рибу на овальному дзеркальному постаменті.
Галерея[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- 6429 Бранкузі — астероїд, названий на честь скульптора[13].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Delarge J. Le Delarge — Paris: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. — ISBN 978-2-7000-3055-6
- ↑ Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 1998. — ISBN 978-1-884446-05-4
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- ↑ а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118673076 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Constantin Brancusi
- ↑ Luminous-Lint — 2005.
- ↑ RKDartists
- ↑ Academia de Belle Arte din București - 150 de ani
- ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://www.nga.gov/collection/artist-info.2039.html
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Бранкуш // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Визначні культурні діячі Румунії // Радіо Румунія[недоступне посилання з липня 2019]
- У Парижі була продана скульптура Константина Бринкуша // Радіо Румунія
- Онлайн Энциклопедия Кругосвет [Архівовано 27 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)