Конюшина середня
Конюшина середня | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() ![]() | ||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Trifolium medium L., 1759 | ||||||||||||||||||||||||
|
Конюшина середня (Trifolium medium) — вид квіткових рослин родини бобові (Fabaceae).
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна трав'яниста рослина. Корінь прямий, багатоголовий, часто розвиває довгі підземні пагони. Стебла 20-80 см заввишки, прямі або висхідні, у вузлах зигзагоподібно вигнуті, голі або зверху опушені. Листя трійчасте, листові пластинки 1,5-6,0 см завдовжки і 0,6-3 см завширшки, від еліптичних до овальних. Суцвіття — поодинокі головки. Віночок спаяний в трубку на 8-10 мм, неопадаючий, яскраво-червоний. Біб яйцеподібний, плівчастий, розкривається однією щілиною, однонасінний. Маса 1000 насінин 0,68-0,73 г. Рослина ярого типу розвитку. Цвітіння — травень-червень, плодоношення — липень-серпень.
Поширення[ред. | ред. код]
Вид поширений у Центральній та Східній Європі, Криму, Кавказі, Казахстані (північно-західна частина), Західному Сибірі, південно-східному березі Байкалу.
Екологія[ред. | ред. код]
Росте на луках, у чагарниках, на узліссях, у світлих лісах, іноді в посівах і на покладах в лісовій, рідше в степовій зоні, в горах до верхнього пояса.
Господарське значення[ред. | ред. код]
Цінна кормова рослина. За поживністю не нижче конюшини лучної, заслуговує на увагу для випробування в культурі в лісостеповій та степовій зоні. Зимостійка, посухостійка, високоврожайна, добре розмножується вегетативно. Відрізняється довголіттям (5-7 років), невибагливістю до умов зростання. Нормально розвивається на кислих, піщаних і солонцюватих ґрунтах.
Посилання[ред. | ред. код]
- Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 257-260. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
- AFPD. 2008. African Flowering Plants Database — Base de Donnees des Plantes a Fleurs D'Afrique.
- Flora of China Editorial Committee. 2010. Fl. China 10: 1-642. Science Press & Missouri Botanical Garden Press, Beijing & St. Louis.
![]() |
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |