Користувач:Buruneng/Проекти/Українські фізіологи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

До 1941[ред. | ред. код]

1934: 20 тем, по 1,6 на тему = 32 співробітники 1937: 35 тем, по 1,54 на тему = 54 співробітники Початок 1940 року: 42 науковці

В. патфіз[ред. | ред. код]

На початок 1939 року мав 8 наукових співробітників, на початок 1940 року — 17

  • Зав Сиротинін Микола Миколайович (1896–1977) – патофізіолог, мікробіолог, імунолог, доктор біологічних та медичних наук, професор, член-кореспондент (1939); старший науковий співробітник відділу патофізіології (1943–1945), завідувач відділу (1934-1941, 1943–1944), завідувач лабораторії з вивчення впливу зниженого атмосферного тиску Інституту клінічної фізіології (1945), завідувач відділу імунології Інституту мікробіології ім. Д. К. Заболотного (1944–1945); в окупованому Києві – співробітник Інституту експериментальної медицини.
  • Бодрова Ніна Володимирівна (1908) − фізіолог, кандидат біологічних наук; мнс, старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1934-1940, 1941–1944).
  • Горєв Микола Миколайович (1900) − патофізіолог, доктор медичних наук, професор; завідувач групи, старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1936–1947).
  • Грагерова Раїса Борисівна (Рахіль Мордухівна) (1899) – патофізіолог, кандидат медичних наук; мнс/нс 1938-1940, старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (червень 1941); в лавах ЧА (1941–1945), с.н.с. відділу патофізіології 1946-1950.[1][2][3][4]
  • Кавецький Ростислав Євгенович (1899–1978) – патофізіолог, доктор медичних наук, професор; керівник групи (1937-1944), старший науковий співробітник (1934–1944), завідувач групи з вивчення діагностичного та прогностичного значення тестів на стан фізіологічної системи сполучної тканини (1941–1942), заступник директора з наукової роботи Інституту клінічної фізіології (1944–1945).
  • Колпаков Євген Вікторович (1902) − біолог, доктор біологічних наук; мнс, старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1936–1945).
  • Марчук Павло Дорошович (1901–1970) − лікар-імунолог, патофізіолог, к.б.н., доктор медичних наук; нс, 1936-1937, старший науковий співробітник відділу патофізіології, вчений секретар Інституту клінічної фізіології (1938-1940, 1941–1945)., заст дир 1951-52
  • Медвєдєва Наталія Борисівна (1900) − зоофізіолог, доктор біологічних наук, професор; старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1941–1945).
  • Медвєдєва Ніна Борисівна (1899–1969) − патофізіолог, доктор медичних та біологічних наук, професор, член-кореспондент (1939), член Редакційно-видавничої ради АН (1942–1945); старший науковий співробітник, завідувач групи відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1934–1945), член вченої ради Інституту зообіології (1941).
  • Парташніков Михайло Борисович (1897–1952) – терапевт, доктор медичних наук, професор; нс, старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1936–1945).
  • Спасокукоцький Юрій Олександрович (1906) − патофізіолог, доктор медичних наук; старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1938–1945).
  • Юдіна Надія Дмитрівна (1890–1964) – патофізіолог, доктор медичних наук, доктор біологічних наук, доцент; нс, старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології, керівник групи (1934–1945)
  • Іхтейман Ізраїль Моїсейович (1895) - патофізіолог, мнс 1934-1937, вчений секретар 1935-1936 (розстріляний http://stalin.memo.ru/spiski/pg04189.htm)

В. клмед[ред. | ред. код]

На початок 1939 року мав 6 наукових співробітників, на початок 1940 року — 11

Зав Стражеско Микола Дмитрович (1876–1952) − терапевт, доктор медичних наук, професор, академік (1934); завідувач відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1934–1945)

В. норман[ред. | ред. код]

На початок 1939 року мав 3 наукових співробітників Зав. Воробйов Володимир Петрович (1876-1937) - анатом, д.м.н., академік (1934); заввідділом нормальної анатомії 1935-1937

В. патан[ред. | ред. код]

На початок 1939 року мав 5 наукових співробітників, на початок 1940 року — 6

Зав Мельников-Разведенков Микола Федорович (1866-1937) - заввідділом патоморфології 1934-1937.
Зав Смирнова-Замкова Олександра Іванівна (1880–1962) − патологоанатом, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1939); снс лабораторії вивчення проблем патології (1934-1937); завідувачка відділу патологічної анатомії Інституту клінічної фізіології (1938–1945)

  • Дінабург Ганна Давидівна (1899) – невропатолог, доктор медичних наук, доцент; нс (1934-1937), старший науковий співробітник відділу патоанатомії Інституту клінічної фізіології (1938-1941, 1944–1950), заступник директора 1939-1940.
  • Шведкова-Роше Тетяна Семенівна (1893) – патологоанатом, кандидат медичних наук; нс, старший науковий співробітник відділу патоанатомії Інституту клінічної фізіології (1936-1941, 1943–1945); в окупованому Києві – завідувачка гістологічної лабораторії Інституту експериментальної медицини.

В. нормфіз[ред. | ред. код]

На початок 1939 року мав 4 наукових співробітників, на початок 1940 року — 9

Зав Леонтович Олександр Васильович (1869–1943) − фізіолог і нейрогістолог, доктор медичних наук, академік (1929), член Редакційно-видавничої ради АН (1942); завідувач відділу нормальної фізіології Інституту клінічної фізіології (1936–1942), член вченої ради Інституту зообіології (1941).
Зав Щербаков Микола Михайлович (1898) – кандидат медичних наук, доцент; старший науковий співробітник (1938-1941), завідувач відділу нормальної фізіології Інституту клінічної фізіології (1943); в окупованому Києві – науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.

  • Лашкарьов Вадим Євгенович (1903-1974) - д.ф.н., керівник групи біофізики відділу нормальної фізіології (1939)
  • ? Фольборт Георгій Володимирович (1885–1960) – фізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1934); нс 1934-1937, старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1942)
  • Краюхін Борис Васильович - науковий співробітник, політрецензент Видавництва АН УРСР з медичних, мікробіологічних і фізіологічних наук (Історія НАН 1934-1937, с. 478), з 19 вересня 1937 заступник директора (с. 479), з 23 листопада 1937 відповідальний секретар журналів інституту (с. 484).
    • Б. В. Краюхін і Н. В. Бодрова їздили за скатом [6][7].

В. офт[ред. | ред. код]

З 1940, 4 співробітники

  • ? Філатов
  • ? Пучківська
  • ? Скородинська
  • Глейберман Овсій (Ієшуа) Якович (1895-1963) - мнс відділу офтальмології 1938-1940

Неясно[ред. | ред. код]

За Полонською-Василенко[ред. | ред. код]

  • Базилевич Іван Васильович
  • Блок І. Б.
  • Бодров(а) Н. В.
  • Вайнберг Б. Ц.
  • Василенко В. Х.
  • Вашетко М. П.
  • Віттебург Вільгельм Володимирович
  • Горев Микола М.
  • Євтухова М. Л.
  • Єрмаков М. Б.
  • Кавецький Р. Є.
  • Колдаєв Б. М. (імовірно, помилка, працював у Інституті біохімії)
  • Краюхін Б.
  • Крупський Олександр Іванович
  • Кучеренко Павло Олександрович
  • Лазарев В. Г.
  • Мельниченко Володимир Дмитрович
  • Нагарина О.
  • Нещадименко Марко Петрович
  • Протопопов Віктор Павлович
  • Радзимовська Валентина Василівна
  • Свенсон Микола Олександрович
  • Соколинський Д. А.
  • Терехов А. А.
  • Туровець Г. М.
  • Щербак Н.

Невідомі[ред. | ред. код]

Ін-т екс.мед.[ред. | ред. код]

  • Базилевич Іван Вікторович (1899–1965) – терапевт, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник, керівник групи відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1934-1941); в окупованому Києві – співробітник Інституту клінічної фізіології.
  • Березанцев Пилип Іванович – в окупованому Києві – старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
  • Блок Ірина (Ярина) Борисівна (1912) – біолог, імунолог; молодший, старший науковий співробітник відділу імунології Інституту мікробіології ім. Д. К. Заболотного (1944–1945); в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
  • Богатирчук Федір Парфенович (1892–1984) – рентгенолог, доктор медичних наук, професор; в окупованому Києві – науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
  • Вальчук Валентина Несторівна (1908)- терапевт, в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології; у 1946-1949 м.н.с. відділу клінічної медицини.
  • Воронцов Данило Семенович (1886–1965) – фізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1939); в окупованому Києві – науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
  • Грузевич-Нечай Ірина Володимирівна – в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
  • Капран Степан Карпович (1895) – патофізіолог, кандидат біологічних наук; старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1934-1941, 1944–1945); в окупованому Києві – старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології. У ВУАН працює з 1930, батько - сільський коваль(Історія НАН 1928-1933, с. 115).
  • Кладієнко Дем’ян Павлович – в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології, надалі доцент Чернівецького університету, кбн, 1955.
  • Кравченко Ніла Василівна – в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
  • Ларюшкіна Ольга Миколаївна – в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
  • Сиротинін Микола Миколайович (1896–1977) в окупованому Києві – співробітник Інституту експериментальної медицини.
  • Туркевич Наталя Михайлівна – в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
  • Черняєва Ольга Олександрівна – в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
  • Шведкова-Роше Тетяна Семенівна (1893) – патологоанатом, кандидат медичних наук; нс, старший науковий співробітник відділу патоанатомії Інституту клінічної фізіології (1936-1941, 1943–1945); в окупованому Києві – завідувачка гістологічної лабораторії Інституту експериментальної медицини.

У 1941-1950[ред. | ред. код]

1946—1947:

  • 5 академіків Протопопов, Філатов, Маркелов, Стражеско (?)
  • 6 член-корів Тимофеєвський, Кавецький, Смирнова-Замкова, Комісаренко, Татаринов, Сиротинін, Медведєва
  • 17 докторів Айзенберг, Богомолець, Городецький, Василенко, Шаравський, Парташніков, Примак, Дінабург, Нейман, Архангельський, Колпаков, Горєв, Медведєва, Спасокукоцький, Янковський
  • 13 кандидатів Беневоленська, Лауер, Поліщук, Бібер, Бірюкович, Дядюша
  • Кавецький Ростислав Євгенович (1899–1978) – патофізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1945); член (1948–1950) Редакційно-видавничої ради АН; заступник директора з наукової роботи (1946), директор (1947–1950), завідувач відділу (1948–1950)

В клмед[ред. | ред. код]

  • Стражеско Микола Дмитрович (1876–1952) терапевт, доктор медичних наук, професор, академік (1934); завідувач відділу клінічної медицини (1946–1950)
  • Айзенберг Олександр Абрамович (1899–1984) – терапевт, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1943–1949)
  • Вальчук Валентина Несторівна (1908) – терапевт; молодший науковий співробітник відділу клінічної медицини (1946–1950)
  • Василенко Володимир Харитонович (1897–1987) терапевт, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу клінічної медицини (1946–1947)
  • Євтухова Марія Леонтіївна (1899) – терапевт, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1944–1947); в окупованому Києві – співробітник Медінституту.
  • Міщенко Оксана Яківна (1893) – терапевт; молодший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1944–1945).
  • Парташніков Михайло Борисович (1897–1952) – терапевт, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу клінічної медицини (1946–1949)
  • Примак Віра Михайлівна (1896) – терапевт; молодший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1944–1950).
  • Примак Федір Якович (1899–1981) − терапевт, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1941–1949).
  • Шаравський (Шаровський) Сергій Миколайович (1884) – невропатолог, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу клінічної медицини (1946–1949)
  • Фрідлянд-Бабікова (Фридлянд) Катерина Анатоліївна (1902) – терапевт; молодший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1944–1945).

Взагфіз[ред. | ред. код]

  • Бабський Євген Борисович - заввідділом загальної фізіології 1949-1950
  • Ейдинова-Бабська Міна Львівна (1901) – кандидат медичних наук; старший науковий співробітник (1949–1950)

Впсих[ред. | ред. код]

Зав Протопопов Віктор Павлович (1880–1957) – психіатр, доктор медичних наук, академік (1945); науковий співробітник (1942), старший науковий співробітник відділу патофізіології (1944–1945), завідувач відділу психіатрії Інституту клінічної фізіології (1945).

  • Беневоленська Софія Вікторівна (Беневоленська-Тимофєєвська) (1891) − патофізіолог, кандидат медичних наук; мнс 1940, старший науковий співробітник відділу психіатрії Інституту клінічної фізіології (1941–1945), с.н.с. лабораторії експлантації тканин 1946-1950, лаб. експериментальної цитології (1956)
  • Лауер Ніна Володимирівна (1911) – терапевт, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу психіатрії Інституту клінічної фізіології (1944–1945), старший науковий співробітник лабораторії з вивчення зниженого тиску (1946–1950)
  • Поліщук Йосип Адамович (1907) – психіатр, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу патоанатомії та відділу психіатрії Інституту клінічної фізіології (1944–1950).

Вофт[ред. | ред. код]

Зав Філатов Володимир Петрович (1875–1956) – офтальмолог, доктор медичних наук, професор, академік (1939); співробітник за індивідуальною тематикою (1942–1944), завідувач відділу експериментальної офтальмології Інституту клінічної фізіології (1946-1950).

  • Бібер Вадим Аполлонович (1901) - хімік, к.х.н., с.н.с. відділу експериментальної офтальмології 1946-1950
  • Зелінський Сергій Павлович (1906-1985) – біолог; молодший науковий співробітник відділу експериментальної офтальмології (1946–1950)[11]
  • Пучківська Надія Олександрівна (1908–2001) – офтальмолог; науковий співробітник лабораторії відділу експериментальної і клінічної офтальмології Інституту клінічної фізіології (червень 1941).
  • Скородинська Варвара Василівна (1896) – окуліст; молодший науковий співробітник відділу експериментальної офтальмології Інституту клінічної фізіології (1945).
  • Шевальов (Шевалєв) Володимир Євгенович (1910) – офтальмолог, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник (1948–1950)

Впатан[ред. | ред. код]

  • Бірюкович Петро Вікторович (1909-1985) - психіатр, к.м.н., м.н.с., с.н.с. відділу патоанатомії (1946-1947) та відділу патофізіології (1947-1950)
  • Будницька Роза Мойсеївна (1906) − хімік; науковий лаборант відділу патофізіології, молодший науковий співробітник відділу патоанатомії Інституту клінічної фізіології (1941–1945), відділу патофізіології (1946-1949).
  • Войно-Ясенецький Валентин Валентинович (1913–1992) – терапевт; молодший науковий співробітник відділу патоанатомії (1946–1950)
  • Дінабург Ганна Давидівна (1899) – невропатолог, доктор медичних наук, доцент; старший науковий співробітник відділу патоанатомії (1946–1950)
  • Мельниченко Ганна Василівна (1916) – молодший науковий співробітник, снс (після 1946) відділу патоанатомії Інституту клінічної фізіології (1944–1950).
  • Мельниченко Дмитро Федорович (1908) – терапевт, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу патоанатомії (1947)
  • Поліщук Йосип Адамович (1907) – психіатр, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу патоанатомії та відділу психіатрії Інституту клінічної фізіології (1944–1945).
  • Шведкова-Роше Тетяна Семенівна (1893) – патологоанатом, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу патоанатомії (1946–1950)

Впатфіз[ред. | ред. код]

Зав Богомолець Олександр Олександрович (1881–1946) − патофізіолог, доктор медичних наук, професор, академік (1929), Президент АН (1934–1946); директор, завідувач відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1941–1945).
Зав Богомолець Олег Олександрович (1911–1991) – патофізіолог, доктор медичних наук; старший науковий співробітник (1941–1945), завідувач відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1945).
Зав. Татаринов Євген Олександрович (1892–1950) патофізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1939); старший науковий співробітник (1946), завідувач відділу патофізіології (1947–1949), завідувач лабораторії реактивного організму (1948–1950)

  • Архангельський Віталій Миколайович (1897–1973) – офтальмолог, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1945-1949).
  • Бірюкович Петро Вікторович (1909-1985) - психіатр, к.м.н., м.н.с., с.н.с. відділу патоанатомії (1946-1947) та відділу патофізіології (1947-1950)
  • Блейхман Самуїл Петрович (1877) – бактеріолог; завідувач лабораторії хімічночистих реактивів, старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1941–1947).
  • Будницька Роза Мойсеївна (1906) − хімік; науковий лаборант відділу патофізіології, молодший науковий співробітник відділу патоанатомії Інституту клінічної фізіології (1941–1945), відділу патофізіології (1946-1949).
  • Горєв Микола Миколайович (1900–1992) патофізіолог, доктор медичних наук, професор; завідувач групи, старший науковий співробітник відділу патофізіології (1946–1947)
  • Городецький Олексій Панасович (1897-1967) - д.м.н., проф., с.н.с. відділу патофізіології (1946-1950)
  • Дядюша Галина Федорівна (1907) – патофізіолог, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (червень 1941, 1943–1947).
  • Іванова Антоніна Опанасівна (1902) – біолог-бактеріолог; молодший науковий співробітник відділу патофізіології (1944–1947).
  • Колпаков Євген Вікторович (1902) біолог, доктор біологічних наук, професор; старший науковий співробітник відділу патофізіології (1946–1950)
  • Комісаренко Василь Павлович (1907–1993) – патофізіолог, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу патофізіології (1942–1950), член-кореспондент (1948), завідувач лабораторії (1950)
  • Маркелов Григорій Іванович (1880–1952) – невропатолог, доктор медичних наук, академік (1939); старший науковий співробітник відділу патофізіології (1945-1946).
  • Міхньов (Міхнєв) Анатолій Львович (1909–1970) – терапевт, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу патофізіології (1944–1949).
  • Могила Марія Терентіївна (1903) гістолог, кандидат біологічних наук; мнс (1940) старший науковий співробітник відділу нормальної фізіології (1941-1942), патофізіології (1944–1950)
  • Міщенко Оксана Яківна (1893) – терапевт; молодший науковий співробітник відділу клінічної медицини (1946–1947)
  • Нейман Йосип Маркович (1899) – патофізіолог, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу патофізіології (1943–1947).
  • Правдіна Лідія Іванівна (1895) – хімік-аналітик; молодший науковий співробітник відділу патофізіології (1947)
  • Протопопов Віктор Павлович (1880–1957) – психіатр, доктор медичних наук, академік (1945); науковий співробітник (1942), старший науковий співробітник відділу патофізіології (1944–1945), завідувач відділу психіатрії (1945-1950).
  • Солодюк Надія Филимонівна (1911) – молодший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (червень 1941, 1944) снс(1946-1950).
  • Тимофєєвський Олександр Дмитрович (1887–1985) – патофізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1939); завідувач групи (1941), старший науковий співробітник відділу патофізіології (1942–1945), завідувач лабораторії експлантації тканин Інституту клінічної фізіології (1944–1945).
  • Щоголєва Ірина Валентинівна (1914) – фізіолог; молодший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1944–1945).
  • Янковський Всеволод Дмитрович (1893) – патофізіолог, доктор медичних наук; старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1944–1950)[12].
  • Медведєва Наталія Борисівна (1900) зоофізіолог, доктор біологічних наук, професор; старший науковий співробітник відділу патофізіології (1946–1950)
  • Медведєва Ніна Борисівна (1899–1969) патофізіолог, доктор медичних та біологічних наук, професор, член-кореспондент (1939); член (1946) Редакційновидавничої ради АН; старший науковий співробітник відділу патофізіології (1946–1948), снс лаб енд функ 1953-55
  • Спасокукоцький Юрій Олександрович (1906) патофізіолог, доктор медичних наук; старший науковий співробітник відділу патофізіології (1946–1950), учений секретар (1948–1949)

Внормфіз[ред. | ред. код]

  • Фольборт Георгій Володимирович (1885–1960) – фізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1934); завідувач лабораторії фізіології (1947) Інституту біохімії; завідувач відділу нормальної фізіології (1948–1950)

Неясно[ред. | ред. код]

  • Бенюмов І.М. - м.н.с. Інституту (1949)
  • Вовк Марія Адамівна (1920) - м.н.с. Інституту (1948-1949)
  • Вовк Семен Іванович (1908) – патофізіолог, к.м.н.; с.н.с. Інституту (1949–1950)
  • Вокалюк Наталія Йосипівна (1924) - м.н.с (1950)
  • Даниленко Арсеній Іванович (1900) - к.ф.-м.н., с.н.с Інституту (1949-1950)
  • Зеленський Микола Васильович (1910) – біолог, кбн; мнс (1948–1950)
  • Книшенко Параска Гаврилівна (1902) – мнс (1949–1950)
  • Колчинська Ася Зеліківна (1918) – молодший науковий співробітник лабораторії вивчення зниженого тиску (1947–1950)
  • Красновська Маріам Соломонівна (1910) – молодший науковий співробітник (1948–1950)
  • Кучеренко Юрій Григорович (1899) – хірург, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник (1947)
  • Лейнік Михайло Володимирович (1909–1960) – гігієніст; науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (червень 1941).
  • Ліхтенштейн Єфрем Ісакович (1910) – кандидат медичних наук; старший науковий співробітник (1948–1950)
  • Лур'є Олександр Юдимович (1897–1958) − акушер-гінеколог, доктор медичних наук, член-кореспондент (1939); науковий консультант (1939), завідувач групи з вивчення діагностичного та прогностичного значення тестів на стан фізіологічної системи сполучної тканини Інституту клінічної фізіології (1941–1942); в лавах ЧА (1942).
  • Михайловський С. В. – доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1942–1943).
  • Поляк Роман Володимирович (Рувим Вульфович) (1909) – конструктор; виконуючий обов’язки завідувача відділу проектного будівництва циклотрона Інституту фізики (1944), завідувач конструкторського відділу Інституту клінічної фізіології (1945, 1947).[13]
  • Правдіна Лідія Іванівна (1895) – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1944–1945).
  • Стражеско Дмитро Миколайович (1913–1978) – кандидат хімічних наук; старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1943).
  • Туранов Віктор Васильович (1911) – молодший науковий співробітник (1948– 1950)
  • Туровець Ісак Маркович (1894) – лікар-терапевт, кандидат медичних наук; мнс (1934-1937), старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1938-1941).[14]
  • Філіппова Ганна Галактіонівна (1910) – фізіолог, кандидат біологічних наук, доцент; старший науковий співробітник (1948–1950) Інституту біохімії; старший науковий співробітник (1950)
  • Фрумкін Яків Павлович (1902–1978) − психіатр, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1941).
  • Хільченко Антон Єрофейович (1891) – біолог, кандидат біологічних наук, доцент; старший науковий співробітник (1949–1950)
  • Черкес Валерій Олександрович (1919) – фізіолог, кандидат медичних наук; молодший науковий співробітник (1949–1950)
  • Чеботарьов Дмитро Федорович (1908–2005) – ветеринар, кандидат біологічних наук; старший науковий співробітник (1946, 1948–1950), завідувач лабораторії паразитології (1947) Інституту клінічної фізіології ім. О. О. Богомольця
  • Малкіман Йосип Ісахарович (1922) – молодший науковий співробітник (1949– 1950)[15][16][17]
  • Мельниченко Володимир Дмитрович (1902) – патофізіолог, кандидат медичних наук; молодший, старший науковий співробітник (1947–1953)
  • Нові Віра Августівна (1914) – фізіолог, кандидат медичних наук; молодший, старший науковий співробітник (1949–1950)[18]
  • Парфесса Іван Федотович (1889) – педагог; директор науковоекспериментальної бази «Совки» (1947)
  • Подшибякін Анатолій Кузьмович (1922) – молодший науковий співробітник (1948–1950)
  • Расін Сахно (Семен) Давидович (1912) – психіатр, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник (1947–1950)[11]
  • Ручковський Борис Сергійович (1918) – молодший науковий співробітник (1948–1950)

Пізніше[ред. | ред. код]

  • Берштейн Семен Абрамович, мнс лаб біофізики 1960 (1956-1989)[19]
  • Торська Ія Володимирівна молодший науковий співробітник (1949– 1950) мнс відділу трофічної фізіології (Фольборт), снс лабораторії морфології ЦНС (1953-1958), снс відділу космічної фізіології (Сиротинін, 1960-1966), дбн 1949-1978[20]
  • Златін Рудольф Семенович (1921) – фізіолог, кандидат біологічних наук; молодший науковий співробітник відділу клінічної та експериментальної патології
  • нервової системи (1956–1960)
  • Іванов Вадим Миколайович (1892–1962) – терапевт, доктор медичних наук, професор, академік (1957); завідувач лабораторії клінічної медицини (1956–1957), завідувач відділу клінічної фізіології (1958–1960)
  • Ільчевич Микола Васильович (1923) – фізіолог, кандидат медичних наук; молодший (1956–1957), старший науковий співробітник лабораторії фізіології кровообігу та дихання (1958–1960), вчений секретар (1960)
  • Карупу Вальтер Янович (1910–2002) – гістолог, ембріолог, кандидат біологічних наук; старший науковий співробітник лабораторії біофізики (1959–1960)
  • Касьяненко Інга Володимирівна (1924) – онколог; молодший науковий співробітник відділу клінічної фізіології (1956–1960)
  • Керова Надія Іванівна (1927) – фізіолог, молодший науковий співробітник лабораторії біофізики (1956–1960)
  • Киричинський Борис Романович (1908) – рентгенофізик, кандидат юридичних наук, доцент; старший науковий співробітник лабораторії біофізики (1956–1960)
  • Клебанова-Іволгіна Лідія Борисівна (1926) – фізіолог; молодший науковий співробітник відділу клінічної та експериментальної патології нервової системи (1956–1960)
  • Клименко Ксенія Семенівна (1923) – біолог; молодший науковий співробітник лабораторії ендокринних функцій (1956–1960)
  • Ковтун Аркадій Павлович (1931) – фізіолог, кандидат біологічних наук; молодший науковий співробітник лабораторії вищої нервової діяльності людини і тварин та трофічних функцій (1956–1960)
  • Козак Владлен Андрійович (1924) – фізіолог, кандидат медичних наук; молодший (1956–1959), старший науковий співробітник лабораторії фізіології кровообігу та дихання (1960)
  • Колпаков Євген Вікторович (1902–1979) – біолог, доктор біологічних наук, професор; заступник директора з наукової роботи (1956–1957), старший науковий співробітник лабораторії порівняльної і вікової фізіології (1957–1960)
  • Колчинська Ася Зеліківна (1918) – біолог, кандидат медичних наук; молодший(1956–1957), старший науковий співробітник лабораторії порівняльної і вікової фізіології (1958–1960)
  • Кольченко Наталія Василівна (1930) – фізіолог, молодший науковий співробітник лабораторії вищої нервової діяльності людини і тварин та трофічних функцій (1958–1960)
  • Комісаренко Василь Павлович (1907–1993) – патофізіолог, доктор медичнихнаук, професор, академік (1951); завідувач лабораторії ендокринних функцій (1956–1960)
  • Кондратович Марат Авіатович (1924) – фізіолог, кандидат медичних наук; вчений секретар (1956), старший науковий співробітник лабораторії фізіології кровообігу та дихання (1956–1960)
  • Костроміна Алла Петрівна (1930) – фізіолог, молодший науковий співробітник лабораторії вищої нервової діяльності людини і тварин та трофічних функцій
  • (1957–1960)
  • Костюк Платон Григорович (1924–2010) – біолог, доктор біологічних наук; завідувач лабораторії загальної фізіології (1957–1960)
  • Кочерга Дмитро Онисимович (1912) – фізіолог, кандидат біологічних наук, доцент; старший науковий співробітник лабораторії вищої нервової діяльності людини і тварин та трофічних функцій, заступник директора з наукової роботи (1958–1960), завідувач лабораторії фізіології дихання (1960)
  • Красновська Маріам Соломонівна (1910) – патофізіолог, кандидат медичних наук; молодший науковий співробітник лабораторії компенсаторних і захисних функцій (1956–1960)
  • Левченко Муза Несторівна (1922) мнс лаб. енд. ф. 1953-55
  • Ліпкан Микола Федорович, кбн, снс лаб біофізики, 1955
  • Лусенко Валентина Сергіївна (1915) – ендокринолог, кандидат біологічних наук; молодший (1956), старший науковий співробітник лабораторії ендокринних функцій (1957–1960)
  • Магура Ігор Сільвестрович (1928) – фізіолог; молодший науковий співробітник лабораторії електрофізіології (1959–1960)
  • Маєвська Ірина Петрівна (1915) мнс лаб. енд. ф. 1952-55
  • Макарченко Олександр Федорович (1903–1979) – невропатолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1957); директор, завідувач відділуклінічної та експериментальної патології нервової системи (1956–1960)
  • Мамонець Тетяна Мартіївна (1928–1991) – фізіолог, кандидат біологічнихнаук; молодший науковий співробітник лабораторії електрофізіології (1956–1960)[21]
  • Маньківський Микита Борисович (1914–2014) – невропатолог, доктор медичних наук, доцент; старший науковий співробітник відділу клінічної та експериментальної патології нервової системи (1956–1960)Мартиненко Андрій Герасимович (1919) – біолог; молодший науковий співробітник лабораторії компенсаторних і захисних функцій (1957–1960)
  • Медведєва Ніна Борисівна (1899–1969) – патофізіолог, доктор медичних та біологічних наук, професор, член-кореспондент (1939); старший науковий співробітник лабораторії ендокринних функцій (1956–1957)
  • Мельниченко Ганна Василівна (1916) – патологоанатом, доктор медичних наук; старший науковий співробітник лабораторії морфології нервової системи (1956–1960)
  • Моргун Єлизавета Григорівна (1915) – фізіолог, кандидат біологічних наук; молодший (1956), старший науковий співробітник лабораторії фізіології травлення (1957–1960)
  • Морозов Олександр Павлович (1929) – фізіолог; молодший науковий співробітник лабораторії порівняльної і вікової фізіології (1960)Назаренко Ада Іванівна (1931) – фізіолог; молодший науковий співробітник лабораторії порівняльної і вікової фізіології (1959–1960)
  • Олейникова Тетяна Миколаївна (1925) – фізіолог, кандидат медичних наук;молодший науковий співробітник лабораторії морфології нервової системи (1956–1960)
  • Омельченко Олександра Терентіївна (1924) – фізіолог; молодший науковий співробітник відділу клінічної фізіології (1956–1960)
  • Півнутель Володимир Львович (1914) – інженер-технолог; завідувач лабораторії реактивів (1959)
  • Подшибякін Анатолій Кузьмич (1922) – фізіолог, кандидат медичних наук;старший науковий співробітник лабораторії вищої нервової діяльності людини ітварин та трофічних функцій (1956–1960)
  • Преображенський Микола Миколайович (1930) – фізіолог; молодший науковий співробітник лабораторії загальної фізіології (1960)
  • Протопопов Віктор Павлович (1880–1957) – психіатр, доктор медичних наук,професор, академік (1945); завідувач відділу психіатрії та патології вищої нервової діяльності (1956–1957)
  • Путилін Микола Іванович (1910–1982) – фізіолог, доктор медичних наук, професор; заступник директора з наукової роботи (1957–1958), завідувач лабораторіїфізіології травлення (1957–1960)
  • Расін Семен (Сахна) Давидович (1912–2004) – психіатр, доктор медичнихнаук; старший науковий співробітник відділу психіатрії та патології вищої нервової діяльності (1956–1960)
  • Ревуцький Євген Львович (1919–2007) – терапевт, кандидат медичних наук;старший науковий співробітник відділу клінічної фізіології (1956–1960)
  • Рєзникова Надія Лаврентіївна (1916) – фізіолог; молодший науковий співробітник лабораторії вищої нервової діяльності людини і тварин та трофічних функцій (1956–1958)
  • Риж Зіновій Ізраїльович (1910) – ветеринар; завідувач експериментальноїбази (1959)
  • Ройтруб Борис Артурович (1917) – фізіолог, кандидат біологічних наук; молодший науковий співробітник відділу клінічної та експериментальної патології
  • нервової системи (1958–1960)
  • Ручковський Борис Сергійович (1918) – патофізіолог, кандидат медичнихнаук; старший науковий співробітник лабораторії компенсаторних і захисних функцій (1956–1960) Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця.
  • Рушкевич Євген Антонович (1907–2004) – психіатр, кандидат медичних наук;молодший (1956–1957), старший науковий співробітник відділу психіатрії та патології вищої нервової діяльності (1958–1960)
  • Саєнко-Любарська Валентина Фірсівна (1911) – патофізіолог, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу клінічної та експериментальної патології нервової системи (1956–1960)
  • Сакун Петро Олександрович (1911) – біолог, кандидат медичних наук; молодший науковий співробітник лабораторії біофізики (1956–1960)
  • Самунджан Євгенія Марківна (1927) – фізіолог, кандидат медичних наук; молодший науковий співробітник лабораторії компенсаторних і захисних функцій
  • (1956–1960)
  • Свистун Тамара Іванівна (1925–2014) – фізіолог, кмн; снс лаб фізіології травлення (1956–1960)
  • Семенютін Іван Петрович (1928) – фізіолог, кбн; мнс лаб загальної фізіології (1956–1960)
  • Синицький Валентин Миколайович (1930) – патофізіолог; мнс психіатрії та патології вищої нервової діяльності (1960)
  • Смолиговець Петро Вікторович (1915) – фізіолог, кмн; снс клінічної фізіології (1956–1959)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Raissa Gragerova and her colleagues
  2. ↑ Гурвич, Семён Исаакович
  3. ↑ Альбом Centropa, с. 21
  4. ↑ ПабМед
  5. ↑ Яновский Давид Наумович БМЭ(рос.)
  6. ↑ Хроніка // Вісті Академії наук УСРР, 1937, № 6-7, с. 143
  7. ↑ Касьяненко В. Г. Развитие морфологии человека и животных в Академии наук Украинской ССР Вестник зоологии, 1967 год, № 5 (сентябрь-октябрь), с. 15-27(рос.)
  8. ↑ Мізрухін Ісак Аронович // ЕСУ
  9. ↑ Список от 21.10.1937 [Украинская ССР РГАСПИ, ф.17, оп.171, дело 412, лист 54]
  10. ↑ Життєвий та творчий шлях професора Бромберг Е.Д. / В. М. Ждан, В. І. Шепітько, Ю. Б. Чайковський, Н. Ф. Єрьоміна // Світ медицини та біології. - 2014. - № 4(46). - С. 9-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2014_4%2846%29__3
  11. ↑ а б А. Булахова. Памяти моих учителей психиатрии
  12. ↑ Эльвира Сабадаш. Мятежность духа и постоянство поиска,27.03.2015
  13. ↑ http://www.kdpu-nt.gov.ua/en/node/20047
  14. ↑ Мартиролог
  15. ↑ [1]
  16. ↑ [2]
  17. ↑ Иоффе. Дело врачей
  18. ↑ Гмиря-Нові Віра Августівна
  19. ↑ Берштейн Семен Абрамович ЕСУ
  20. ↑ Березовський, В. Я. Дві долі видатних жінок-дослідників (до 100-річчя від дня народження професора І. В. Торської та 106-річчя професора Р. Леві-Монтальчині) // Фізіологічний журнал. - 2016. - Т. 62, № 3. - С. 92-98
  21. ↑ Репресовані родичі та друзі. Сергій Білокінь

Див. також[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Buruneng/Проекти/Українські_фізіологи&oldid=40793640