Користувач:DKM med/Милославський Євген Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
DKM med/Милославський Євген Іванович
Диплом Є.І.Милославського, 1901 рік. Світлина з архіву родини Милославьких
Поховання Є.І.Милославського. 2 харківське кладовище, ділянка 4а. Світлина DKM med.
Іменний знак Є.І.Милославського. Московсько-Виндаво-Рибінська залізниця. Початок ХХ сторіччя. Реверс.
Московсько-Виндаво-Рибінська залізниця. Іменний знак Є.І.Милославського. Початок ХХ сторіччя. Аверс.

Милославський Євге́н Іва́нович (нар. (13) 26 грудня 1877, Охтирка — пом. 26 червня 1960, Харків) — доктор технічних наук, професор, український інженер-транспортник, фахівець в галузі експлуатації автотранспорту[1].Викладач на кафедрах у Вищих технічних учбових закладах (ВТУЗ) УРСР і СРСР, керував аспірантурою. Перший завідувач кафедри експлуатації автомобілів Харківського автомобільно-дорожнього інституту (1933). Засновник системи автоперевезень в УРСР та методів дипломної підготовки студентів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 13 (26 грудня) 1877 року в Охтирці, Харківська губернія, нині Сумська область України. Закінчив Сумську класичну Олександрівську гімназію у 1896 році. Оскільки вивчення декількох іноземних мов входило в освітню програму царської гімназії, то він добре володів німецькою, французькою, англійською , а згодом і українською, мовами[джерело?][2], що допомагало йому у подальшій роботі. Вищу освіту здобув у столичному Інституті інженерів шляхів сполучення імені імператора Олександра І. Був випущений 29 червня 1901 року з правом на чин колезького секретаря[3].

1901 —07 рр.— інженер  у Правлінні Московсько-Віндаво-Рибінської залізниці,Санкт-Петербург.

1907—13 рр. —начальник 13 шляху і ділянки залізниці в Правлінні Московсько-Віндаво-Рибінської залізниці, Бежицьк, Рибінськ, титулярний радник  (1914).

1907—12 рр.— викладач спеціальності у робочих майстернях станції Сонково[джерело?], ділянка Рибинськ- Бологое.

15.01— 15.03. 1912 р. — закордонне відрядження з метою вивчення особливостей функціонування залізничного транспорту у Бельгії, Франції, Італії, Швейцарії..

1913—15 рр. — викладач курсів з експлуатації Управління Московсько-Віндаво-Рибінської залізниці, Рибінськ.

1916—17 рр. — начальник матеріальної служби Жовтневої залізниці,

1917—1919 рр. — начальник Бухарської, потім Миколаївської (Царської) залізниці, Петроград, Ленінград[4] [джерело?].

1920—21 рр.  — начальник Південно-Східного Агентства Народного Комісаріату Шляхів Сполучення, Ростов на Дону, 1921-22 рр. — начальник відділу Південного Округу Народного Комісаріату Шляхів Сполучення, Харків.

Наукова і педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

У 1922—33 роках — вчений секретар та голова транспортного сектора Держплану УРСР [5]. З 1924 року і до кінця життя перебував на професорсько-викладацьких посадах у ВТУЗах м. Харкова. У 1924—29 роках, як професор викладав у Харківському інституті народного господарства (ХІНГ). У 1925—35 роках був позаштатним професором Харківського технологічного Інституту, нині Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (ХПІ)[джерело?][6]. У 1925 р. Вищою атестаційною комісією (ВАК) Наркомосвіти УРСР був затверджений у званні професора за поданням ХІНГ. У проектному інституті "Діпромісто" [7] у 1933—39 рр. завідувач транспортного бюро, проектував будівництво шляхів сполучень у великих містах СРСР. Пропозиції Є. І. Милославського щодо планування ліній транспорту Харкова та інших міст України опубліковані у видавництві Академії Комунального господарства «Планування соціалістичних міст СРСР»[джерело?].

З 1930 року — професор Харківського будівельного інституту [8] . 1933 —38 рік — завідувач кафедри експлуатації автомобілів Харківського автомобільно-дорожнього інституту (ХАДІ) [9], нині Харківський національний автомобільно-дорожній університет (ХНАДУ)[10] [11]. У 1934—37 рр. — завідувач кафедри Інституту інженерів залізничного транспорту, Харків [джерело?].  У 1938 р. ВАК при Раді Народних Комісарів (РНК) СРСР за протоколом 22/73 від 17.05.1938 року був затверджений у вченому званні професора за кафедрою «Автоексплуатація»[джерело?][12]. З 1938 року керував аспірантурою ХАДІ.[джерело?]. У 1947 році в ХАДІ було створено студентське наукове товариство, в роботі якого професор Є.І.Милославський брав активну участь [13]

За рішенням Всесоюзної Комісії зі справ Вищої Школи з вересня 1939 р. завідує кафедрою експлуатації автомобільного транспорту автомобільно-дорожнього інституту , Саратов (САДІ)[джерело?], нині Саратовський державний технічний університет. По 1943 р. — завідувач кафедри експлуатації автомобілів, одночасно декан автомобільного факультету САДІ [14][15][джерело?].

У 1943 — 46 рр. — завідувач кафедри " Автомобілі і трактори" Челябінського механіко-машинобудівного інституту,[16] , нині Південно-Уральський державний університет, одночасно завідувач кафедри "Трактори і автомобілі" і заступник директора з наукової частини інституту механізації та електрифікації сільського господарства (Челябінськ)[джерело?][17], нині Південно-Уральський державний аграрний університет.

Сприяв розвитку кафедр та формуванню їх колективів у ВТУЗах Челябінської та Курганської областей СРСР, .[джерело?] , за що отримував грамоти та подяки.

У 1947— 56 рр.  — знов завідувач кафедри експлуатації автомобілів в ХАДІ, 1947— 50 рр.— одночасно декан автомобільного факультету ХАДІ[18]. Останні роки життя професор цієї ж кафедри згідно його заяви за станом здоров’я [джерело?].

Автор 62 робіт з експлуатації різних видів транспорту[19][20][21][джерело?]. Основні наукові праці присвячені питанням розвитку залізничного та автомобільного транспорту, організації перевезень на залізничних магістралях, методикам розрахунку пасажиро і вантажоперевезень на автомагістралях[джерело?]. Проф. Є. І. Милославський переніс свій досвід керівника залізничного транспорту на «нові рейки» і став одним із засновників системи автоперевезень в УРСР[джерело?].

Співпрацював з професором, на той час Ректором ХАДІ, Біруля Олександром Костянтиновичем(1892-1966), професорами М.І.Волковим, .І. О. Романенком, доцентами К.П.Абросимовим, Б. В. Решетніковим[джерело?] та ін., мешкав з їх сім’ями у відомчому домі ХАДІ, що на вул.Каразина.

Серед студентів Є. І. Милославського— науковий співробітник В.Й.Біруля, професор ХНАДУ В. О.  Голеско, доценти Є. І. Романенко та В. П. Усань, почесний випускник ХАДІ (1954), народний артист України (2006) Костянтин Шаша[джерело?][22]. Серед його учнів та дисертантів, в подальшому професори, завідувачі кафедрами Гредескул О. Б. (1950 р.)[23], Торчинський В. Т. (1956)[24][джерело?], Коротенко Б.Є., Орєхов П.О., Подщеколдін М.І., Решетніков Б.В, Терлецький В.Г.. Є.І. Милославський також неодноразово був офіційним опонентом на захистах щодо здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук[25].

У 30-50-ті рр. минулого століття Є. І. Милославський був практично єдиним професором за спеціальністю «автоексплуатація», тому майже усі монографії, дисертації або наукові роботи в цій галузі їм рецензувалися[джерело?].[26]. До 70-річчя з народження газета " Автодорожник" опублікувала статтю "Ювілей вченого" з описанням життєвого шляху та досягнень професора Є.І.Милославського[27]. З доповіді доцента Б.В.Решетнікова, який виконував обов’ язки ректора ХАДІ, на засіданні до 75-річчя професора Милославського (1952) відомо, що ювіляр за термін своєї 50-річної наукової роботи підготував 40 наукових співробітників, 900 інженерів[джерело?][28]. Голова приймальних комісій у ВТУЗах м. Харкова, Києва, Ленінграда. Член редакційної ради наукових видань ХАДІ.

Помер Є. І. Милославський 26 червня 1960 року на 83 році життя, некролог про його смерть розмістила газета ХАДІ «Автодорожник»[29]. Похований на 2-му Харківському кладовищі (ділянка 4а).

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений Грамотой Держплану УРСР «Ударник праці» (1933),Знаком Наркомату Землеробства СРСР «Відмінник соціалістичного сільського господарства» (1945), орденом та медаллю[30][джерело?]

Особистість[ред. | ред. код]

Найстарший син у родині купця, мецената, міського голови Охтирки І. М. Милославського (1853—1918?). Мати— Меланія Василівна Милославська (1858-1899), похована в Охтирці біля церкви Жон Мироносиць[31].Поховання зберігається і в наш час. Вважаючи що, його батько і 2 рідних брати Захарій та Сергій Милославські були репресовані Радянською владою, Є.І.Милославський про своє соціальне походження писав "із міщан". Дружина—Валентина Петрівна Милославська (в дівоцтві Коротенко) (1878—1966), сільська вчителька. Діти— Кирило (1914) і Ксенія (1917), яка померла у 1934 році від туберкульозу. Є.І.Милославський —батько К. Є. Милославського (1914—1975) — кандидата технічних наук (1943), доцента (1946), завідувача кафедрою фізики ХАДІ (1949—1957), співавтора 4 книг на історико-музикознавчу тематику [32][33][джерело?]. Професор Милославський Є. І. взяв участь у долі дочки свого репресованого брата Сергія Милославського (1886—1931)[34][35] Ольги, яка була вимушена відмовитись від батька, до заміжжя проживала в сім'ї Милославських, закінчила Харківський інженерно-будівельний інститут (ХІБІ). Проф. Є. І. Милославський після одруження випускника ХАДІ (1954), згодом відомого тенора і Народного артиста України К. Г. Шаші (1929) допоміг йому працевлаштуватися разом з сім'єю, написавши відповідного листа до Міністерства автомобільного транспорту та шляхів сполучення СРСР, Москва.[джерело?] . У роки ІІ Світової війни в Саратові (1941-42 рр.) Є. І. Милославський частину свого мізерного пайка віддавав дітям співробітників Інституту, розмістив їх на певний час у своїй квартирі, про що писала в газеті «Автодорожник» у 2018 році професор кафедри мостів ХНАДУ Валентина Голеско ( в дівоцтві Біруля) [36] [джерело?].

Є.І. Милославський був людиною старого гарту, незважаючи на свою надмірну зайнятість любив гостей, серед них — лікар М.Я. Кальф-Каліф, професор-астроном М.М.Євдокімов, співак В.Г.Будневич, режисер М.М.Синельников, майбутні академіки Є.М. та І.М.Ліфшиць. Всім їм він розподіляв місця і писав короткі присвячення, не сідав за стіл, ходив по кімнаті, підходячи до кожного запрошеного[джерело?]. Шанувач вистав у Театрі російської драми в Харкові (театр М.М. Синельнікова), спільно з сином підготував альбом цієї трупи. [джерело?].

Пам'ять[ред. | ред. код]

На даний час портрет професора Є. І. Милославського з його фотографією, датами життя і віхами наукової діяльності розташований біля Приймальні Ректора ХНАДУ. У 2017  році виповнилось  140 років з дня народження професора Є. І. Милославського. Його життевий і творчий шлях відображені у публікаціях співробітників музею ХНАДУ та нащадків [37][36][38][39] . В дарунок кімнаті історії ХНАДУ у куточок перших професорів ХАДІ передани деякі до­кументи з архіву родини Милославських [40].

Публікації професора Милославського Є.І.[ред. | ред. код]

  • Милославский Е. И. Водные пути сообщения Донбасса.— Харьков, —1931. —18 с. URL: http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=436767 (рос.).
  • Інж. Мілославський *  Про потребу скласти схему безрейкових шляхів України // Безрейкові шляхи та транспорт України: (журнал) — 1931.— № 1-2. — С.33-35. *) Голова Секції Транспортового Господарства Укрдержпляну.
  • Милославський Є.І. Автомобільний транспорт у військових перевезеннях. — Харьков, —1942 —12 с. Історія та традиції ХНАДУ. У роки складних випробувань URL: http://www.khadi.kharkov.ua/index.php?id=120&L=1&no_cache=1&sword_list[0]=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%B.
  • Автоматериалы [Текст] / инж. Золотухин А. В.  и инж. Кобец Н. А.  ; Под ред. проф. Милославского Е. И. ; Харьк. обл. автомоб.-мотоциклетный клуб. Автомотошкола. Заоч. курсы повышения квалификации шоферов 3-го класса на 2-й класс. — Харьков : 2-я тип. Углетехиздата, 1949. — 3 бр.; 21 с.URL: https://search.rsl.ru/ru/record/01005580937 (рос.).
  • Водители— стахановцы: Опыт работы лучших водителей Харькова в борьбе за повышение межремонтных пробегов автомобилей" / Б. В. Решетников, Л. Я. Лагунов; под ред. проф. Е. И. Милославского (Харьков, 1952). (роc.)
  • Гредескул А.Б. Дослідження руху автомобіля на підйомах і спусках. (1950 р.). Автореферат дис. … канд. техн. наук. Керівник: д.т.н., професор Милославский Е. И.
  • Торчинский В. Т.  Исследование возможностей повышения производительности автомобилей за счет лучшего использования тяговых качеств [Текст]: автореферат дис. … канд. техн. наук / В. Т. Торчинский ; науч. рук. Милославский Е. И.  ; ХАДИ. — Харьков, 1956. — 15 с. — 100 экз. URL: http://bek.sibadi.org/cgi-bin//cgiirbis_64.exe?LNG=&C21COM=S&I21DBN=IBIS&P21DBN=IBIS&S21FMT=fullwebr&S21ALL=%28%3C%2E%3EK%3D%D0%9A%D0%90%D0%A7%D0%95%D0%9D%D0%98%D0%AE%3C%2E%3E%29&Z21ID=&S21SRW=GOD&S21SRD=&S21STN=1&S21REF=&S21CNR=20 (рос).
  • Труды Харьковского автомобильно-дорожного института / М-во высш. образования СССР, ХАДИ ; [редкол.: А. К. Бируля, М. И. Волков, Е. И. Милославский и др.]. — Х. , 1954 . Вып. 17. — 114 с. (рос).
  • Труды Харьковского автомобильно-дорожного института / М-во высш. образования СССР, ХАДИ ; [редкол.: А. К. Бируля, М. И. Волков, Е. И. Милославский и др.].— Х. , 1956 . — 119 с. Вып. 18. УДК 629.2+625.7/8(06) (рос).
  • Труды Харьковского автомобильно-дорожного института / М-во высш. образования УССР, ХАДИ ; [редкол.: А. К. Бируля (отв. ред.), М. И. Волков, Е. И. Милославский и др.]. — Х. , 1957 . — 162 с. Вып.19.(рос).
  • Труды Харьковского автомобильно-дорожного института / М-во высш. образования УССР, ХАДИ ; [редкол.: А. К. Бируля, М. И. Волков, Е. И. Милославский и др.]. — Х. , 1959 . — 182 с. Вып. 20 : Исследования по проектированию и строительству автомобильных дорог. ( рос).
  • Труды Харьковского автомобильно-дорожного института / М-во образования УССР, ХАДИ ; [редкол.: А. К. Бируля, М. И. Волков, Е. И. Милославский и др.].— Х. , 1958 .— 179 с.   Вып. 21. УДК 629.2(06)+625.7/8(06)
  • Труды Харьковского автомобильно-дорожного института / М-во высш. и сред. спец. образования УССР, ХАДИ ; [редкол.: А. К. Бируля, М. И. Волков, Е. И. Милославский и др.]. — Х. , 1960 .— 144 с. Вып. 22 : Технология и механизация строительства автомобильных дорог. УДК 629.2(06)+625.7/8(06)
  • Труды Харьковского автомобильно-дорожного института / М-во высш. и сред. спец. образования УССР, ХАДИ ; [редкол.: А. К. Бируля (отв. ред.), М. И. Волков, Е. И. Милославский и др.].— Х. , 1960 . — 166 с. Вып. 23 : Методы испытания грунтов для дорожного строительства: Тр. межвуз. конф. 31 марта - 2 апр. 1959 г .[41]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Koval'ov, Valerii Ivanovych. (2007). Kharkivsʹkyĭ nat︠s︡ionalʹnyĭ avtomobilʹno-doroz︠h︡niĭ universytet : istorychnyĭ narys. Kharkiv: Khar'kovskyi natsyonal'nyi avtomobyl'no-dorozhnyi tekhnycheskyi unyversytet. ISBN 9789663031415. OCLC 192032436.
  2. ↑ Про гімназію. alexgymnasia.in.ua (рос.). Процитовано 24 червня 2019.
  3. ↑ Списокъ окончившихъ курсъ, 1910, с. 146.
  4. ↑ Технічної експлуатації і сервісу автомобілів: ХНАДУ :: Автомобільний факультет. old-af.khadi.kharkov.ua. Процитовано 23 серпня 2019.
  5. ↑ Вся Украина и Крым, 1923.
  6. ↑ Милославский Евгений Иванович. История ХПИ (російською) .
  7. ↑ Харьковчане создавали генеральные планы нескольких городов | Вечерний Харьков. vecherniy.kharkov.ua. Процитовано 24 червня 2019.
  8. ↑ Історія Харківського національного університету радіоелектроніки. www.logos.biz.ua. Процитовано 2 вересня 2019.
  9. ↑ Технічної експлуатації і сервісу автомобілів: ХНАДУ :: Автомобільний факультет. old-af.khadi.kharkov.ua. Процитовано 4 липня 2019.
  10. ↑ Kovalʹov, V. I. (Valeriĭ Ivanovych) (2000). KhADI - odna sim'i'︠a︡ : zbirnyk istorychnykh narysiv. Kharkiv: Vyd-o KHDADTU. ISBN 966-7424-99-4. OCLC 749282503. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: контрольна сума (довідка)
  11. ↑ Історія університету. www.khadi.kharkov.ua. Процитовано 13 червня 2019.
  12. ↑ ПЕРЕЧЕНЬ ФОНДОВ ГА РФ. ВЫСШАЯ АТТЕСТАЦИОННАЯ КОМИССИЯ (ВАК) ПРИ СОВЕТЕ МИНИСТРОВ СССР.оп.23.
  13. ↑ Прилуцька, Людмила. Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених (PDF) (українською) .
  14. ↑ Кафедра "Специальные и дорожно-строительные машины". www.famhist.ru. Процитовано 12 червня 2019.
  15. ↑ Журнал "Вестник Саратовского государственного технического университета" - содержание выпуска. elibrary.ru. Процитовано 12 червня 2019.
  16. ↑ Конструктор Н. Л. Духов и его школа. — 2004 — Электронная библиотека «История Росатома». elib.biblioatom.ru. Процитовано 12 червня 2019.
  17. ↑ ЧЕЛЯБИНСКАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ АГРОИНЖЕНЕРНАЯ АКАДЕМИЯ. ФАКУЛЬТЕТУ ТС в АПК 50 лет! ( ) - PDF. docplayer.ru. Процитовано 12 червня 2019.
  18. ↑ Бей, Н. О. (2017). Cтановлення та розвиток науково-технологічних процесів виробництва автомобілів у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті (друга половина ХХ – початок ХХІ століть). Історія науки і біографістика. № 4. ISSN 2519-1888. Процитовано 20 червня 2019.
  19. ↑ Факультети. www.khadi.kharkov.ua. Процитовано 7 червня 2019.
  20. ↑ И, Милославский Е. (1931). Водные пути сообщения Донбасса. Харьков.
  21. ↑ Золотухин, Александр Васильевич - Автоматериалы [Текст] - Search RSL. search.rsl.ru. Процитовано 12 червня 2019.
  22. ↑ ШАША Костянтин Григорович. Випускник автомобільного факультету (1954).Професор Харківської державної академії культури. Народний артист України (PDF) (українською) .
  23. ↑ Кандидатські дисертаційні роботи: ХНАДУ :: Автомобільний факультет. old-af.khadi.kharkov.ua. Процитовано 4 липня 2019.
  24. ↑ Библиотека Сибирского государственного автомобильно-дорожного университета. bek.sibadi.org. Процитовано 12 червня 2019.
  25. ↑ НТБ МАДИ :: События || Публикации. lib.madi.ru. Процитовано 21 червня 2019.
  26. ↑ Журнал "Автомобильная промышленность", № 10, 2005 год. www.avtomash.ru. Процитовано 12 червня 2019.
  27. ↑ Юбилей ученого (к 70-летию со дня рождения и 40-летию трудовой деятельности проф. Милославского Е. И.). Автодорожник : (газета) — 1947.—28 декабря 1947 года (російською) .
  28. ↑ Туренко, Анатолій (2013). Предприятия автомобильного транспорта и дорожные хозяйства Харькова и Харьковской области: Исторический очерк (російською) . Харків: ХНАДУ. с. 368.
  29. ↑ Милославський Є.І. Некролог. Автодорожник: (газета)—1960. — 30 червня 1960 року. (українською) .
  30. ↑ СПІВРОБІТНИКИ ХНАДУ, УДОСТОЄНІ ПОЧЕСНИХ ЗВАНЬ, ДЕРЖАВНИХ НАГОРОД, АКАДЕМІЧНИХ ВІДЗНАК (PDF).
  31. ↑ Энциклопедия фамилий. Откуда Родом (рос.). Процитовано 13 червня 2019.
  32. ↑ Čepalov, Oleksandr I., 1945- (2012). Zapiski "prizraka opery". Charʹkov: "Zolotye Stranicy". ISBN 9789664002575. OCLC 844075697.
  33. ↑ Милославський, Кирило (1965). Харківський державний театр опери та балету імені М.В.Лисенка (українською) . Київ: Мистецтво. с. 133.
  34. ↑ Харківська область. www.reabit.org.ua. Процитовано 10 червня 2019.
  35. ↑ КНИГА ПАМЯТИ_Ме. pkk.memo.ru. Процитовано 12 червня 2019.
  36. ↑ а б Голеско, Валентина (13 лютого 2018). Душевне тепло і людяність. Газета Автодорожник № 1-2 (1648- 1649) С.13 (українською) .
  37. ↑ Лісіцина, Олена (26 грудня 2017). Відданість справі. газета Автодорожник (українською) .
  38. ↑ Милославський, Дмитро. Професор Євген Іванович Милославский: сторінки життя и творчості. Культурна спадщина Слобожанщини, число 38- Курсор - Харків 2017- С.84-96. (українською) .
  39. ↑ Милославський, Дмитро. Профессор Милославский Евгений Иванович (1877- 1960): страницы жизни и творчества ( к 140-летию со дня рождения) (PDF) (російською) .
  40. ↑ Лисицина, Олена. НОВІ ЕКСПОНАТИ .МУЗЕЙНІ БУДНІ. Автодорожник (газета) — № 3 (1638), 7 березня 2017 р., вівторок, С.6. (українською) .
  41. ↑ Генеральный электронный каталог: НТБ ХНАДУ. library.khadi.kharkov.ua. Процитовано 25 червня 2019.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  1. Анатолий Николаевич Туренко. Ученый. Новатор. Руководитель: (к 70-летию со дня рождения) / Харьк. нац. автомоб.-дорож. ун-т. – Х. : ХНАДУ, 2010. – 158 с. : ил. – (Биография и библиография ученых ХНАДУ (ХАДИ). С.7. ISBN 978-966-276-4.
  2. Бей Н. О. Cтановлення та розвиток науково-технологічних процесів виробництва автомобілів у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті (друга половина ХХ – початок ХХІ століть) / Н. О. Бей. // Історія науки і біографістика. - 2017. - Вип. 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/INB_Title_2017_4_8.URL: або http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=INB_Title_2017_4_8
  3. .Голеско В.О. Душевне тепло і людяність // Автодорожник (газета) — № 1-2 (1648- 1649), 13 лютого 2018 р., вівторок, С.13. URL: https://www.khadi.kharkov.ua/home/gazeta-avtodorozhnik/.
  4. Вся Украина и Крым : [рос.] / Полярный Ф. И. — Харьков : Укрвоздухпуть, 1923.
  5. ДЕНИСОВ А.С. КАФЕДРЕ "АВТОМОБИЛИ И АВТОМОБИЛЬНОЕ ХОЗЯЙСТВО" — 75 ЛЕТ // ВЕСТНИК САРАТОВСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО ТЕХНИЧЕСКОГО УНИВЕРСИТЕТА : (журнал).— 2005. — Том 4.—-№: 1 (9).—  С. 181-184 . ISSN: 1999-8341 , С.181,183. URL: https://elibrary.ru/contents.asp?id=33792912 (рос.).
  6. КНИГА ПАМЯТИ_Ме - заклейменные властью. Супруги МИЛОСЛАВСКИЕ С.И. и Я.К.. С. 108-10. URL: .http://pkk.memo.ru/page%202/KNIGA/Me.htm (рос).
  7. История Харьковского технологического института в лицах. История ХПИ. Преподаватели. URL: .http://library.khpi.edu.ua/vustavki/PREPODAVATELY/PR_%D0%9C.html (рос.).
  8. К 75-летию ХАДИ— ХНАДУ // Автомобильная промышленность: (журнал). — 2005 ,— № 10, —С.40. URL: http://www.avtomash.ru/guravto/2005/200510.htm (рос.).—
  9. Ковальов В. І. ХАДІ—одна сім'я [Текст] : зб. іст. нарисів / В. І. Ковальов. — Х. : Вид-во ХДАДТУ, 2000. — 194 с. С. 3,4,9. ISBN 966-7424-99-4.
  10. Ковальов В. І. Харківський національний автомобільно-дорожній університет: історичний нарис [Текст] / В. І. Ковальов. —Х. : ХНАДУ, 2007. —104 с.: іл. С.14,15,20,35,43.ISBN 978-966-303-141-5.
  11. Кодин В.А. Харьковчане создавали генеральные планы нескольких городов.// Вечерний Харьков (газета), 22 березня 2010 року. URL: https://vecherniy.kharkov.ua/news/38028/ (рос.).
  12. Конструктор Н. Л. Духов и его школа / [сост. А. П. Моисеев, В. А. Путин]. — Челябинск : Южно-Урал. кн. изд-во, 2004. — 448 с., [8] л. цв. ил., портр. : ил.С.325. ISBN 5-7688-0892-2(рос.).
  13. Леонид Леонидович Афанасьев. Жизнь и научно-педагогическая деятельность.URL: http://lib.madi.ru/public/2002_afanasyev/afanasyev.html.(рос.)
  14. Лисицина О.О. Відданість справі. // Автодорожник (газета). —№ 12 (1647 ), 26 грудня 2017 р. С.16. URL: https://www.khadi.kharkov.ua/home/gazeta-avtodorozhnik
  15. Лисицина О.О.НОВІ ЕКСПОНАТИ .МУЗЕЙНІ БУДНІ. //Автодорожник (газета) —  № 3 (1638), 7 березня 2017 р., вівторок, С.6. URL: https://www.khadi.kharkov.ua/home/gazeta-avtodorozhnik/.
  16. Милославский Д. К., Раенко Л. В. Семья Милославских на Слобожанщине.// Культурна спадщина Слобожанщини (збірка наукових статей). Число 28. — Харків : Курсор,2014 — С.88-100.(рос).
  17. Милославський Д. К. Професор Євген Іванович Милославский: сторінки життя и творчості // Культурна спадщина Слобожанщини (збірка наукових статей). число 36.— Харків : Курсор, 2017— С.84-96.     УДК [001+2+008]:001.12(477.54/62) ББК 63.3.(4УКР51)я43.
  18. Милославський Є.І. Некролог // Автодорожник: (газета)—1960. — 30 червня 1960 року.
  19. Милославський К.Є., Івановський П.О., Штоль Г.В. Харківський державний театр опери та балету імені М.В.Лисенка — К.: Мистецтво,  1965 — 133 с.
  20. Наукове товариство студентів, аспірантів, доктарантів та молодих вчених ХНАДУ. URL: http://www.logoskiev.com.ua/books/hadi/201.pdf
  21. ПЕРЕЧЕНЬ ФОНДОВ ГА РФ. ВЫСШАЯ АТТЕСТАЦИОННАЯ КОМИССИЯ (ВАК) ПРИ СОВЕТЕ МИНИСТРОВ СССР. оп.23. Дела постоянного хранения.         Милославский Евгений Иванович (1935-1938). URL: .http://opisi.garf.su/default.asp?base=garf&menu=2&v=5&node=378&fond=276&opis=4029&cd=1437944&cp=226 (рос.).
  22. Предприятия автомобильного транспорта и дорожные хозяйства Харькова и Харьковской области: Исторический очерк/ Туренко А. Н. и другие.— Х.: ХНАДУ, 2013—368с . — С.51.URL: fts.khadi.kharkov.ua/…/predprijatie-avtomobilnogo-transpor…(рос).
  23. Реабілітовані історією. Харківська обл. — Кн. 1, ч. 1. — 2005. Джерела відомостей: Національний банк репресованих.
  24. Светлой памяти предков посвящается. Профессор Милославский Евгений Иванович: страницы жизни и творчества ( к 140-летию со дня рождения) .ЦЕНТРАЛЬНАЯ БИБЛИОТЕКА Централизованной библиотечной системы Московского района города Харькова. URL: http://bibl-furmanova.edu.kh.ua/Files/downloads/%D0%9C%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%95%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.pdf (рос).
  25. Списокъ окончившихъ курсъ въ Институтѣ инжинеровъ путей сообщенія Императора Александра I за сто лѣтъ 1810-1910 : [рос. дореф.]. — Санкт-Петербургъ, 1910. — 225 с.
  26. СПІВРОБІТНИКИ ХНАДУ, УДОСТОЄНІ ПОЧЕСНИХ ЗВАНЬ, ДЕРЖАВНИХ НАГОРОД, АКАДЕМІЧНИХ ВІДЗНАК URL: http://logoskiev.com.ua/books/hadi/038.pdf.
  27. Сталинградский механический институт. Кафедра «Специальные и дорожно-строительные машины». URL: http://www.famhist.ru/famhist/tanki/00042a96.htm#00063332.htm (рос.).
  28. Сумська класична Гімназія. URL: https://alexgymnasia.in.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE-%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8E/
  29. УТВОРЕННЯ ХАРКІВСЬКОГО ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНОГО ІНСТИТУТУ. ІСТОРІЯ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ.URL: http://www.logos.biz.ua/proj/hnue/019.php
  30. Харківський держ. автомобільно-дорожній технічний університет. Історія та сучасність. 70—річчя діяльності Харківського державного автомобільно-дорожнього технічного університету [Текст] / уклад. А. М. Туренко, Є. Т. Євсєєв. — Х. : Вид-во ХДАДТУ, 2000. —114 с. - ISBN 966-7427-95-1
  31. ХНАДУ. Послевоенное восстановление.  Кафедра ТЭСА. Автомобильный факультет. URL: http://www.khadi.kharkov.ua/index.php?id=1647&L=1 (рос.).
  32. Челябинская агроинженерная академия. 50 лет Факультету технического сервиса в агропромышленном комплексе [текст] : сб. статей под общ. ред. С.А. Барышникова / Торбеев Г.И.,Калугин А.А. — Челябинск : ЧГАА, —2015. - — 157 с., ил. Кафедра «Тракторы  и автомобили», С.82. URL: https://docplayer.ru/amp/35786115-Chelyabinskaya-gosudarstvennaya-agroinzhenernaya-akademiya-fakultetu-ts-v-apk-50-let.html (рос.).
  33. Чепалов А. И. Записки призрака оперы — Х.: Золотые страницы, 2012. — 256 с. ISBN 978-966-400-257-5, С.6. Вспомним, что ль, Милославского, Штоль...(рос).
  34. ШАША Костянтин Григорович. Випускник автомобільного факультету (1954).Професор Харківської державної академії культури. Народний артист України. URL: http://logoskiev.com.ua/books/hadi/338.pdf.
  35. Юбилей ученого (к 70— летию со дня рождения и 40-летию трудовой деятельности проф. Милославского Е. И.) // Автодорожник : (газета) — 1947.—28 декабря 1947 года (рос).


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:DKM_med/Милославський_Євген_Іванович&oldid=26150811