Кошляки (Підволочиський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Кошляки
Koshlaky s.png Koshlaky selo fl.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Підволочиський район
Рада/громада Кошляківська сільська рада
Код КОАТУУ 6124683901
Основні дані
Населення 940
Поштовий індекс 47822
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°40′35″ пн. ш. 26°08′48″ сх. д. / 49.67639° пн. ш. 26.14667° сх. д. / 49.67639; 26.14667Координати: 49°40′35″ пн. ш. 26°08′48″ сх. д. / 49.67639° пн. ш. 26.14667° сх. д. / 49.67639; 26.14667
Водойми р. Нетека
Найближча залізнична станція Підволочиськ
Місцева влада
Адреса ради с. Кошляки, Підволочиський р-н, Тернопільська обла., 47822
Карта
Кошляки is located in Україна
Кошляки
Кошляки
Кошляки is located in Тернопільська область
Кошляки
Кошляки

CMNS: Кошляки на Вікісховищі

Кошля́ки — село Підволочиського району Тернопільської області.

До 2015-го було центром сільської ради, якій підпорядковувалося село Голотки. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скориківської сільської громади.

Через село протікає мілководна річка Нетека.

Історія[ред.ред. код]

Перша писемна згадка про село датується 1583 роком.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Січ» та інші українські товариства, кооператива.

Від весни до літа 1944 року в Кошляках був радянський польовий похідний трибунал — у ямах-землянках тоді знищили сотні осіб із Волинської, Житомирської, Рівненської, Хмельницької й Тернопільської областей (вояків УПА, солдатів, офіцерів РА, німецьких військовополонених).

У 1948—1951 роках у Кошляках діяла націоналістична організація — Спілка української молоді чисельністю 5 осіб.

Релігія[ред.ред. код]

Є церква святої преподобної Параскеви Сербської[1] (1939, кам'яна).

Пам'ятки[ред.ред. код]

Споруджено пам'ятники:

  • воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965, реконструйовано 1984),
  • Тарасові Шевченку (1990, скульптор Яків Чайка),
  • Борцям за волю України (2002, на меморіальній плиті — 52 прізвища),

Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, пам'ятний знак М. Сороці (1992).

Є хрест, де за легендою похований чумак. Біля хреста колись був сад, який викорчували в господарських цілях.[джерело?]

Село відоме пам'яткою природи «Зелена Криниця», з якої за легендою пив воду Богдан Хмельницький.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У селі діє школа I-II ступенів (до 2015 — І-ІІІ ступенів), музична школа, амбулаторія сімейного лікаря, відділення зв'язку.

У селі до 2002 року діяв народний хор у складі хористів різного віку. Візиткою села є дитячий хор музичної школи.[джерело?]

Ансамблі музичної школи, баяністів «Швиденькі пальчики» (керівник І. А. Рогач) та бандуристів «Намисто» (керівник Г. Б. Рогач) неодноразово перемагами в обласних («Творчість юних», «Консонанс») та всеукраїнських («Провесінь») конкурсах.[джерело?]

Населення[ред.ред. код]

У 2001 році в селі проживало 940 осіб.

Відомі прізвища[ред.ред. код]

У селі проживають родини: Підгурських, Сікори, Шевчук, Мацьо.[2]

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Працювали[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Храм св. прп. Параскеви Сербської // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 290 : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.
  2. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 145.
  3. В. Барна, В. Ханас, Г. Яворський. Цимбалюк Михайло Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 574—575. — ISBN 978-966-528-279-2.

Джерела[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.