Крапинсько-Загорська жупанія
| Крапинсько-Загорська жупанія Krapinsko-zagorska županija |
|||
|---|---|---|---|
| — жупанія — | |||
|
|||
| Адміністративний центр | Крапина | ||
| Уряд | |||
| - Жупан | Сініша Хайдаш Дончич (СДП Х) | ||
| Площа | |||
| - Повна | 1224 км² | ||
| Населення (2001) | |||
| - Усього | 142 432 | ||
| - Густота | 116,4/км² | ||
| Area code | 049 | ||
| Код ISO 3166 | HR-02 | ||
| Вебсайт: http://www.kzz.hr | |||
 |
|||
 | |||
Кра́пинсько-За́горська жупанія (хорв. Krapinsko-zagorska županija) — округ на північному заході Хорватії. Назва походить від найбільшого міста жупанії — Крапина та історичної області Хорватське Загор'я, більшість якої входить до нинішньої жупанії.
Географія[ред. | ред. код]
Жупанія займає площу 1224 км², що робить її однією з найдрібніших жупаній країни, але за густотою населення 116 мешканців/км² це один з найгустонаселеніших округів Хорватії, поступаючись у цьому відношенні лише Меджимурській та Вараждинській жупаніям. На північному заході межує з Вараждинською жупанією, на південному заході і південному сході з Загребською жупанією, на півдні з міським округом Загреб, а на заході має спільний кордон зі Словенією.
Рельєф жупанії досить горбистий, у південній частині простягається гірський кряж Медведниця, що відокремлює жупанію від Загреба.
Клімат[ред. | ред. код]
На території Крапинсько-Загорської жупанії панує вологий клімат континентального типу, якому притаманне помірно тепле літо і досить дощова та холодна зима.
Сполучення[ред. | ред. код]
По території жупанії проходить залізнична та автомобільна магістраль Вараждин-Осієк.
Економіка[ред. | ред. код]
В окрузі розвинено сільське господарство, головним чином, виноградарство.
Історія і сьогодення[ред. | ред. код]
Крапинсько-Загорський округ — кандидат на найзразковішу жупанію Хорватії: багато сіл і містечок, розкиданих по схилах пагорбів ідеально підходять для сільського і дачного господарства (зокрема, виноградарства). Попри свою красу, чимала кількість річечок і струмків, що збігають з пагорбів, та озер по багатьох долинах спричиняють своєрідний ефект, властивий для всього Загор'я: 15% часу у році густий туман значно знижує видимість в цьому окрузі.
Межуючи зі Словенією історична область Хорватське Загор'є була частиною Австрійської імперії. З тих часів і бере свій початок більшість численних замків розкиданих по всьому округу. Найвідоміші середньовічні замки в цьому краю — Великий Табор, Міляна, Бежанец, Геленбах, Міленград тощо. Крім того, біля міст Крапина і Стубиця є термальні джерела, де розташовано бальнеологічні курорти.
Можливо, найдивовижнішою прикметою краю є розкопки 100000-літнього неандертальця у печерах біля центрального міста Крапина. Існування самої Крапини як такої писемні джерела виводять з 1193 р. Відтоді вона була завжди улюбленим місцем для замків та інших заміських будинків хорватських і угорських правителів.
Населення та адміністративний поділ[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року, на території жупанії проживало 142432 людини. Жупанія майже мононаціональна - 98,4% населення становлять хорвати, 0,3% — словенці, 0,2% — серби.
В адміністративному відношенні жупанія ділиться на 25 муніципальних утворів (7 міст, 25 громад).
Міста:
Громади:
- Бедековчина
- Будинщина
- Десинич
- Джурманец
- Горня Стубиця
- Хращина
- Хум на Сутлі
- Єсенє
- Кралєвец на Сутлі
- Крапинське Топлице
- Коньщина
- Кумровец
- Марія-Бистриця
- Лобор
- Маче
- Міховлян
- Нові Голубовец
- Петровско
- Радобой
- Светі-Кріж-Зачретє
- Стубичке Топлице
- Тухель
- Велико Трговище
- Загорска Села
- Златар-Бистриця
Посилання[ред. | ред. код]
Координати: 46°07′30″ пн. ш. 15°54′25″ сх. д. / 46.125° пн. ш. 15.907° сх. д.
