Кристіан Крог
Кристіан Крог (норв. Christian Krohg; *13 серпня 1852 — 16 жовтня 1925, Осло) — художник, викладач і письменник із Норвегії ХІХ століття.
Життєпис. Ранні роки і освіта[ред. | ред. код]
Народився в родині забезпеченого юриста Георга Антона Крога (1817—1873)[4]. Батько наполіг і син сам почав вивчати юриспруденцію. Але у юнака виявились художні здібності і він водночас займався у школі Юхана Екерсберга (у 1869—1870 рр.) та у Королівскій школі дизайну (у 1870—1871 рр.) Кристіан Крог закінчив юридичний курс і навіть здав іспити. Але помер батько і син отримав можливість присвятити себе не юридичній, а художній кар'єрі.
На континенті[ред. | ред. код]
1874 року разом із приятелем Ейліфом Петерссеном вони відбули у Німеччину, де навчались в Художній школі Карлсруе. Його вчителі у Карлсруе — Ганс Гюде (1825—1903) та Карл Гуссов (1874—1875). Рік потому Крог навчався у Берліні у того ж Карла Гуссова. Серед знайомих цього періоду — німецький художник і графік Макс Клінгер. Самостійний творчий шлях митця почався 1876 року картиною «Прощання»[4].
Колонія художників у Скагені[ред. | ред. код]
За запрошенням норвезького художника Фрітца Таулова 1879 року Кристіан Крог вперше відвідав колонію норвезьких художників у містечку Скаген[4] на північному узбережжі Ютландії (Данія). Місто сподобалось і художник неодноразово буде повертатись туди для праці.
Перебування у Франції і у Парижі[ред. | ред. код]
Як і більшість тогочасних художників, відвідав Францію[4]. Мав вплив на власну художню манеру творів Едуара Мане та французьких художників імпресіоністів. Він прибув у Францію не стільки як учень, скільки як митець із власним світоглядом. Все життя він дотримувався реалістичної манери з невеликими домішками імпресіонізму. Ескізність останніх творів йшла не стільки від впливів експресіонізму, скільки від погіршення зору і здоров'я художника. У період 1901—1909 років Кристіан Крог (не пориваючи із власною творчістю) був викладачем у художній академії Колароссі[4].
Власна родина[ред. | ред. код]
У 1880-і роки Кристіан Крог почав зустрічатись з художницею Одою Ларссон (1860—1935). пані була заміжньою, але стосунки обох не переривались. Ода завагітніла і народила доньку, котру назвали Нана за іменем героїні французького роману Еміля Золя. Ода змогла офіційно розірвати шлюб із першим чоловіком лише 1888 року. У жовтні 1888 року Кристіан Крог узяв офіційний шлюб із Одою. 1889 року у них народився син пер, котрий теж стане художником.
Кристіан Крог як журналіст і письменник[ред. | ред. код]
Кристіан Крог займався не тільки художньою творчістю. В роки перебування у Норвегії він працював журналістом у газеті Verdens Gang, де друкував статті про письменників та художників.
У норвезьку літературу, однак, Кристіан Крог увійшов завдяки роману «Albertine» (Альбертіна). Гуманістично налаштований як у власних картинах, він розповів у романі про долю молодої натурниці у буржуазному місті, для котрою не знайшлося пристойної праці і котра під примусом обставин стала підробляти проституцією. Разом із романом Кристіан Крог почав розробляти тематику роману у декількох власних картинах.
-
«Альбертіна на огляді у поліцейського лікаря», перший варіант композиції -
«Альбертіна на огляді у поліцейського лікаря», ескіз композиції -
«Альбертіна на огляді у поліцейського лікаря», готова композиція
Тема утисків жінок у буржуазних містах неодноразово піднімалась у творах різних письменників (Купрін «Яма», Панас Мирний «Повія»). Тематику доповнили твори норвезьких митців (Ганс Йегер «З життя кристіанійської богеми», Арне Гарборг «Чоловіки»). Романи усіх трьох викликали скандал у консервативному норвезькому суспільстві, їх жваво обговорювали і лаяли. Влада піддала твори остракізму і забороні, а художника Кристіана Крога піддала судовому переслідуванню.
У романа була своя доля і згодом він став програмним твором норвезької літератури.
Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]
Твори Кристіана Крога можна бачити у більшості норвезьких художніх музеїв (Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Норвезький морський музей, Художній музей Бергена тощо).
У місті Осло встановлено монумент на честь Кристіана Крога.
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- «Прощання», 1876
- «Хвора дівчинка», 1881
- «Карл Нордстрьом біля вікна у сад», 1882
- «Шарль Ланд спілкується з Крогом», 1883
- «Натюрморт з пляшкою вина і сірниками», 1883
- «Молода мати з дитиною», 1883
- «Мадлен» (У розпачі), 1883
- «Утомилася», 1885
- «Альбертіна у приймальні поліцейського лікаря», 1886
- «Портрет Оди Крог», 1886
- «Отто Бенсон» (портрет у профіль), 1888
- «Ода Крог» (портрет у профіль), 1888
- «Портрет прем'єр-міністра Юхана Свердрупа», 1882
- «Боротьба за існування» (Роздача милостині), 1889
- «Купання немовляти», бл. 1889 р.
- «Мати заплітає косу доньці», 1888
- «Донька художника Нана малою», 1891
- «Портрет А. Стріндберга», 1893
- «Лейв Еріксон дістався Американського континенту», 1893
- Автопортрет (перед мольбертом), 1912
- «Автопортрет у власній майстерні», 1917
- «Портрет Дена Брондума» (тондо)
Галерея вибраних творів[ред. | ред. код]
-
«Хліб наш насущний», 1879 р., Художній музей Бергена -
«Отто Бенсон», портрет у профіль, 1888 р. -
«Утомилася», 1885 р. -
«Купання немовляти», бл. 1889 р.
Малюнки Крістіана Крога[ред. | ред. код]
-
«Теодор Кіттельсен», 1892 р. -
«Гарріет Баккер», норвезька жінка-художниця -
«Ганс Хейердал», 1891 р. -
«Фрітц Таулов на натурі взимку», 1891 р.
Джерела[ред. | ред. код]
- А. А. Сельницин Кристиан Крог ([1] [Архівовано 3 липня 2014 у Wayback Machine.])
- Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика. — М.: Белый город, 2006. — Т. 2. — 416 с. — ISBN 5-7793-0923-X
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://www.kulturarv.dk/kid/VisWeilbach.do;jsessionid=CC9C0E694BECD77AEA8D004D243DB3FC?kunstnerId=1678&wsektion=uddannelse
- ↑ Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
- ↑ Norsk kunstnerleksikon — (untranslated).
- ↑ а б в г д Архівована копія. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кристіан Крог
