Кукольник Василь Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кукольник Василь Григорович
Кукольник.jpg
Народився 30 січня 1765(1765-01-30)
Мукачеве, Україна
Помер 6 (18) лютого 1821 (56 років)
Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія
Громадянство
(підданство)
Річ Посполита
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність адвокат
Alma mater Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Сфера інтересів Цивільне право і Римське право
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет
Діти Кукольник Нестор Васильович, Кукольник Павло Васильовичd і Q19910305?

Ку́кольник Васи́ль Григо́рович (30 січня 1765, м. Мукачеве, Закарпаття — 18 лютого 1821, м. Ніжин, тепер Чернігівська область) — український науковий і культурно-освітній діяч, правознавець, учений-енциклопедист. Доктор вільних мистецтв, філософії і права. Батько Нестора, Платона та Павла Кукольників.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 січня 1765 року у місті Мукачеве. Походив із давнього українського шляхетського роду. У 1787 році закінчив Львівський університет. Згодом поглиблював освіту у Віденському університеті.

Польща[ред. | ред. код]

Від початку 1790-х років викладав у ліцеї міста Замостя: фізику, природничу історію, сільське господарство й кілька інших дисциплін; був удостоєний ступеня доктора вільних мистецтв, філософії і права. Там же підготував свою першу працю (проте опублікував її де що пізніше — у 1805 році — під назвою «Економічна справа»). У 1795-96 роках Кукольник здійснив поїздку по Німеччині, Чехії і Австрії, щоб відвідати зразкові господарства і ознайомитися зі станом агрономічної науки у цих країнах. Результати подорожі були опубліковані в Замості в 1798 році в ще одному підручнику під назвою «Збір економічних правил згідно зі старовинними й сучасними економістами, складений для молоді, яка навчається» (пол. "Zbiór prawideł ekonomicznych podług starożytnych i teraźniejszych ekonomiki autorów dla uczącej się młodzieży ułożony")

Росія[ред. | ред. код]

У 1803 році разом із М. Балудянським і П. Лодієм був запрошений на службу до Росії. Викладав у Петербурзькому педагогічному інституті1816 — Головний педагогічний інститут) фізику, хімію, технологію, агрономію. Водночас у 18051816 роках читав римське право у Вищому училищі правознавства. Неодноразово призначався директором інституту. Викладав також у Першій Петербурзькій гімназії та на різноманітних курсах. У 18131817 роках був придворним викладачем римського і цивільного російського права у великих князів Миколи і Михайла Павловичів. Працював у Комісії для складання законів і в Тимчасовому департаменті комерц-колегії. У 1819 році брав участь у перетворенні «Головного педагогічного інституту» на «Петербурзький університет», був призначений на кафедру позитивних прав цього закладу. Прийняв пропозицію стати директором новостворюваної гімназії вищих наук імені князя Безбородька у Ніжині та переїхав в Україну. Офіційно гімназія була відкрита у вересні 1820 року (однак, за деякими даними, на посаду її директора В. Кукольник був призначений ще у 18181819). Викладав у гімназії майже всі предмети, передбачені навчальним планом. Невдовзі впав у стан глибокої депресії й на початку 1821 року, перебуваючи в Ніжині, покінчив життя самогубством.

Праці Кукольника[ред. | ред. код]

У 1791 році вийшла перша праця Кукольника пол. «Treść nauki rolniczej» (Суть сільськогосподарської науки).

Кукольник є автором перших у Російській імперії підручників з римського та російського цивільного права. Першим вийшов підручник рос. «Начальные основания римского гражданского права для руковод ства к преподаванию онаго на публичных курсах» (Санкт-Петербург, 1810).

рос. «Начальные основания российского частного гражданского права. Для руководства к преподаванию онаго на публичных курсах» (Санкт- Петербург, 1813). Через кілька років підручник був автором доопрацьований і перевиданий під на звою рос. «Российское частное гражданское право» (Санкт-Петербург, 1815—1816). Друге видання містило значно більше прикладів з російського законодавства, зокрема при викладі сімейного і спадкового права, речового права тощо. Книга зросла в обсязі майже вдвічі за рахунок включення до неї нової частини — рос. «Обряд гражданского судебного делопроиз водства», що сама по собі була першою спеціальною працею в галузі російського цивільного процесу. У 1818 році цей курс перевидано у місті Вільно (нині м. Вільнюс, Литва) в польському перекладі С. Будного.

Під кінець життя Кукольник підготував нове видання курсу римського права — рос. «Руководство к преподаванию римского права» (Санкт-Петербург, 1821), яке містило 2 томи: рос. «Обозрение истории римского законодательства и права» та рос. «Начальные основания римского права».

У різні роки опублікував також праці: «Коло господарських знань» (1805), «Економічний журнал» (1807), рос. «Начальные основания сельского домоводства: для употребления в учебных заведениях Российской империи» (Санкт-Петербург, 1816).

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]