Криштоф Збаразький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Аристократ литовсько-польського походження, державний діяч Речі Посполитої

Христофор Збаразький
Krzysztof Zbaraski.PNG
Інші імена Криштоф, Кшиштоф
Народився бл.1580
Помер 6 березня 1627(1627-03-06)
Краків
Поховання Костел Святої Трійці
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Діяльність військовик, державний діяч, меценат
дипломат
Відомий будівничий Збаразького замку
Титул князь
Посада конюший великий коронний
Звання каштелян
Конфесія кальвініст, католик
Батько князь Януш Збаразький
Мати княжна Анна Четвертинська
Рід Збаразькі
Родичі князь Юрій Збаразький (брат)
Дружина парубок
Діти безпотомний
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
  • POL COA Korybut.svg

Князь Кшиштоф, або Христофор[1] Збаразький гербу Корибут (біля 1580 — 6 березня 1627) — аристократ литовсько-руського походження[2], державний діяч Речі Посполитої.

Біографія[ред.ред. код]

Нащадок спольщеного українсько-литовського князівського роду. Народився у сім'ї брацлавського воєводи князя Івана-Януша Збаразького та його дружини — княжни Анни Четвертинської — доньки князя Матвія Васильовича Четвертинського і його другої дружини Євдоксії Вагановської.[3]

До 1600 р. вивчав військову справу за кордоном. Як і брат, навчався у Галілео Галілея. Перебуваючи в Європі перейшов з кальвінізму на католицтво.
1609 року брав участь в поході короля Сиґізмунда ІІІ Вази проти Московії. Брав участь в Хотинській війні 1620-21 років. До нього писав лист з проханням визволити з османського полону князь Самійло Корецький.[4] У 1623 році:

Контактував з родичем[6] князем Григорієм Святополк-Четвертинським, який був вихований в дусі антиєзуїтському та протикатолицькому; може, під його впливом разом з братом Юрієм в 1627 році на сеймі в Торуні захищали православних.[7]

У 1633 році Павел Ґродзицький був одним з учасників посольської місії на чолі з кн. Х. Збаразьким до османів.[8]

Мав посади конюшого великого коронного (1615—1627), члена комісії з козацьких справ та цінових тарифів, краківського каштеляна, старости кременецького (1608—1627), грубешівського, болеславського, віслицького і солецького солєцького.
Фундатор єзуїтського колеґіуму у Вінниці.

За борги роду Тенчинських (найправдоподібніше, борг любельського воєводи Ґабріеля Тенчинського, чоловіка кузини Варбари) отримав у володіння (інші джерела вказують, що був посідачем чи державцем) в 1617 р. їх велетенський маєток ключ конськовольський.[9]

Як і старший брат Юрій, не був одружений та не мав нащадків.[10] Передостанній з роду Збаразьких.

Помер і був похований у родинній гробниці в домініканському костелі св. Трійці у Кракові.

Примітки[ред.ред. код]

  1. іноді Кшиштоф, Криштоф
  2. Тетяна ШЕВЧЕНКО ДОМИ ТОВАРИСТВА ІСУСА, ЇХ ФУНДАТОРИ І БЛАГОДІЙНИКИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ: 1572 – 1647
  3. Książęta Zbarascy (01) (пол.)
  4. Jarema Maciszewski. Korecki Samuel h. Pogonia (ok. 1586—1622) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrосław — Warszawa — Kraków, 1968. — tоm XIV/1, zeszyt 60. — S. 61. (пол.)
  5. Czapliński W. Koniecpolski Stanisław h. Pobóg (ok.1594-1646) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIII/4, zeszyt 59. — 481—638 s. — S. 523. (пол.)
  6. небіж матері
  7. Wanda Dobrowolska. Czetwertyński-Światopełk (Czetwerteński) Hryhory książę (†1651) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1938. — t. IV/2, zeszyt 17. — S. 362. (пол.)
  8. Przyboś Adam. Grodzicki z Grodziska Paweł h. Łada (zm. 1645) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — Tom VIIІ/4. — Zeszyt 39. — S. 618. (пол.)
  9. Krzysztof książe Zbaraski w Końskowoli (1617—1627)
  10. Książęta Zbarascy (01) (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.